Вікіпедія

Лузіади

«Лузіа́ди» (порт. Os Lusíadas, МФА: [uʒ luˈzi.ɐðɐʃ]) — португальська національна епічна поема, великий поетичний епос Луїша де Камойнш. Шедевр португальської і світової літератури[2]. Оспівує португальських героїв-мореплавців, їхні походи та великі географічні відкриття. Написана у 1550—1570-х роках португальською мовою. Вперше видана 1572 року в Лісабоні, в друкарні Антоніу Гукалвеша.

Лузіади
порт. Os Lusíadas
Титульна сторінка видання 1572 року
Жанрепос
ТемаІсторія Португалії, Португальські географічні відриття і Відкриття морського шляху до Індії
Напрямантична література
АвторЛуїш де Камойнш
Мовапортугальська
Написано1550—1570-ті
Опубліковано1572[1]
Країна Португальське королівство
Видання1572
Опубліковано українською«Дніпро», 1987
CMNS: Цей твір у Вікісховищі

Опис

ред.

Поема складається з 10 пісень, що об'єднують 1102 віршів. Композиційно створена на взірець римської «Енеїди» Вергілія про подорожі троянського принца Енея[2]. Запозичено сюжети з поем «Африка» італійця Франческо Петрарки про Пунічні війни та «Араукана» іспанця Алонсо де Ерсільї-і-Суньїги про підкорення конкістадорами Америки[2]. Присвячена португальському королю Себаштіану[2]. Названа за іменем міфічного царя Луза, засновника Лузітанії (Португалії), пращура лузітанів (португальців)[2]. Головний герой — португальський мореплавець і воїн Васко да Гама, «португальський Еней». Його експедиція до Індії постає як подвиг португальських першовідкривачів, прообраз майбутніх звершень португальського народу. Опис подорожей нагадує «Одіссею» Гомера або легенду про аргонавтів[2]. Оповідь ведеться на двох рівнях: земному й божественному. Текст постійно відсилає читача до античної міфології (португальцям допомагає Венера, а заважає — Вакх), історії Португалії часів реконкісти, португальської географії тощо. Характерною рисою є краса та реалізм опису морських походів[2]. Основні ідеї — ренесансний антропоцентризм, мотив діяння і активності людини, національний героїзм португальців і потяг до відкриття нового[2]. Ліриці надається периферійне значення. Вважається літописом життя португальського народу[2]. Перекладена багатьма мовами.

Українське видання

ред.

На українських теренах була відома щонайменше з 1790 року у польському перекладі Яцека Пшибильського. Український переклад у виконанні Михайла Литвинця на основі португальського видання 1947 року вийшов 1987 року у видавництві Дніпро.

Зміст

ред.

«Лузіади» складаються з 1102 стансів, які поділені на 10 пісень-глав.

Пісні

ред.
  • Пісня І
Звернення до короля Себастьяна. Рада богів на Олімпі. Вакх намагається зупинити португальців, які вже ввійшли в Індійський океан. Венера і Марс їм сприяють. Флот Васко да Гами досягає Мозамбіку, правитель якого, з намови Вакха, задумує вигубити їх. Подолавши усі завади, вони відпливають і прибувають у Момбасу.
  • Пісня ІІ
Васко да Гама відправляє двох послів довідатися про наміри мешканців Момбаси, але їх обманює переодягнений Вакх. У той час, коли флот вступає в гавань, Венера і нереїди відштовхують судна, і мешканці Момбаси тікають, охоплені жахом. Юпітер, на прохання Венери, велить Меркурію відвести кораблі в гостинну гавань Малінді. Король бажає почути від Васко да Гами історію воєнних подвигів Португалії.
  • Пісня ІІІ
Після опису Європи, де згадується «рутенець, московит, лівонець теж, сармати родом», Васко да Гама розповідає про походження португальської монархії та перелічує воєнні події героїчної боротьби з сарацинами. Він описує мужній вчинок Егаша Моніша, завоювання Афонсу I (битви при Сан-Мамеде, Оріке), смерть Інеси, фонтан любові.
  • Пісня IV
Війни з Іспанією. Нуну Алваріш. Перемога Жуана І при Алжубарроті. Морські експедиції. Правління Мануела І; Ганг та Інд в образі двох дідів привиджуються йому вві сні й пророкують завоювання Індії. Відплиття Васко да Гами. Прощання з мореплавцями. Прокляття людському марнославству.
  • Пісня V
Розвідування Васко да Гами на берегах Африки. Перехід через екватор. Битва з неграми на острові Святої Єлени. Морські дива: смерч, метеори, вогні святого Ельма. Прибуття до мису Бур. Поява велетня Адамастора. Флот огинає мис і прибуває в Малінді.
  • Пісня VI
Васко да Гама відпливає в супроводі лоцмана, якого дає король Малінді. Вакх спускається до морських богів і викликав заздрість Нептуна. Опис палацу. Португальці скорочують дозвілля свого переїзду веселими оповіданнями. Епізод про дванадцять лицарів. Буря, вгамована Венерою та її подругами. Прибуття в Калікут. Поет наголошує на шані, яка належить герою великих експедицій.
  • Пісня VII
Автор дає картину розподілу Європи, поки португальці закріплюють за собою славу відкриття невідомих країн. Опис Індії. Мавр Монсайд приймає мореплавців, розповідає їм історію цих країн і приводить їх до Саморіна в Калікут. Звернення поета до співвітчизників і докори їм у невдячності й несправедливості.
  • Пісня VIII
Міністр Саморіна велить розповісти про вікопомні події з історії Португалії. Нові інтриги, затіяні Вакхом. За Васко да Гамою стежать: йому вдається повернутися на свій корабель.
  • Пісня IX
Відплиття Васко да Гами. Зачарований острів, на якому Венера і Купідон влаштовують мореплавцям зустріч із Фетідою та нереїдами. Апофеоз переможців.
  • Пісня X
Урочисте свято. Сирена відслоняє майбутнє і провіщає нові значні відкриття португальцям. Звернення поета до своїх подорожей і свого твору. Опис всесвіту, здійснений Фетідою. Мореплавці вирушають в Європу. Автор прохає короля допомогти йому і звертається до його лицарського духу.

Картини за мотивами

ред.
  •  
    Відплиття Васко да Гами до Індії
    Роке Гамейру, 1900
  •  
    Васко да Гама і король Малінді
  •  
    Смерть Інес
    Карл Брюлов, 1834
  •  
    Німфи Тагуса
    Колумбану Пінейру, 1903
  •  
    Прибуття Васко да Гами до Індії
    Роке Гамейру, 1900
  •  
    Васко да Гама перед калікутським саморіном
    Велошу Салдагу, 1898
  •  
    Зачарований острів кохання
    Жозе Мальйоа
  •  
    Камоенш читає «Лузіади»
    Антоніу Карнейру, 1927

Видання

ред.

Португальською

ред.

Переклади

ред.
 
Обкладинка українського перекладу 1987 року.
італійською
  • Luís Vaz de Camões, I Lusiadi, Milano, Rizzoli, 2001.
німецькою
  • Luís de Camões: Die Lusiaden. Aus dem Portugiesischen von Karl Eitner. Hildburghausen: Bibliographisches Institut, 1869.
  • Luís de Camões: Os Lusíadas — die Lusiaden. Zweisprachig. Aus dem Portugiesischen von Hans Joachim Schaeffer. Berlin: Elfenbein Verlag, 2010. ISBN 978-3-932245-28-2.
польською
  • Luzjada Kamoensa czyli odkrycie Indii Wschodnich. Poemat w pieśniach dziesięciu przekładania…. przeł. Jacek Idzi Przybylski. Kraków, 1790.
  • Lusiady albo Portugalczycy. przeł. Dionizy Piotrowski. Boulogne-sur-Mer, 1875.
  • Luzyady. Epos w dziesięciu pieśniach. przeł. Adam M-ski [Zofia Trzeszczkowska]. Warszawa 1890.
  • Camões, Luís Vaz de: Luzytanie. przeł. Ireneusz Kania. Kraków, 1995.
російською
  • Камоэнс, Луис де. Сонеты. Лузиады / Пер. с португ. О. Овчаренко (Литература эпохи Возрождения). — Москва: Художественная литература, 1988.
  • Камоэнс, Луиш де. Сонеты. Лузиады [Архівовано 16 вересня 2017 у Wayback Machine.] / Пер. с португ. О. Овчаренко (Домашняя Библиотека Поэзии). — Москва: Эксмо-Пресс, 1999. ISBN 5-04-002514-9.
  • Камоэнс, Луиш де. Лузиады в иллюстрациях Павла Татарникова = Os Lusíadas / Пер. с португ. О. Овчаренко. — Санкт-Петербург.: Вита Нова, 2011. ISBN 978-5-93898-322-9.

Камоэнс, Луис де. Лузиады = Os Lusíadas / Пер. с португ. М. Травчетова // Лузиады: Антология. — Центр книги Рудомино, 2014. ISBN 978-5-00087-015-0.

українською

Посилання

ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лузіади

Примітки

ред.
  1. ↑ Billington J. H. Світова цифрова бібліотека
  2. ↑ а б в г д е ж и к Алексієнко О. Бурхливе й неокрає море епопеї // Камоенс, Луїс де. Лузіади: Поема. — К.: Дніпро, 1987. — C. 396—415

Джерела

ред.
  • Камоенс, Луїс де. Лузіади: Поема. / Перекл. з порт. М. Литвинця; Передм. О. Гончара; Післям. О. Алексеєнко. — К.: Дніпро, 1987. — 447 с.


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лузіади&oldid=43499964