Станси (фр. stance, італ. stanza — строфа, зупинка, місцеположення) — у поезії XVIII-XIX ст. елегійний вірш у строфах невеликого обсягу (зазвичай 4-вірші чотиристопного ямбу), із обов'язковою паузою (крапкою) у кінці кожної строфи.

Найвідоміші станси: Байрона, Олександра Пушкіна, Михайла Лермонтова.

Посилання

ред.