Лось Іван Григорович
Іван Григорович Лось (нар. 23 вересня 1904, Сокілка — пом. 26 квітня 1985, Київ) — український радянський живописець; член Спілки радянських художників України з 1939 року.
Лось Іван Григорович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження |
23 вересня 1904 Правобережна Сокілка, Кобеляцький район, Україна | |||
Смерть | 26 квітня 1985 (80 років) | |||
Київ, Українська РСР, СРСР | ||||
Країна |
Російська імперія УНР СРСР | |||
Жанр | історичний живопис, портрет і пейзаж | |||
Навчання | Київський художній інститут (1928) | |||
Діяльність | художник | |||
Вчитель | Кричевський Федір Григорович | |||
Працівник | Театр Київського військового округу | |||
Член | Спілка радянських художників України | |||
Учасник | німецько-радянська війна | |||
Нагороди | ||||
|
Біографія
ред.Народився 23 вересня 1904 року в селі Сокілці (нині село Правобережна Сокілка Полтавського району Полтавської області, Україна). У 1926 році у рідному селі встановив пам'ятник Тарасу Шевченку. 1928 року закінчив Київський художній інститут, де навчався у Федора Кричевського.
Протягом 1928—1932 років очолював мультиплікаційний відділ кіностудії у Києві; працював у Театрі Київського військового округу. Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений орденом Червоної Зірки (7 листопада 1944), медаллю «За бойові заслуги» (9 березня 1944)[1].
Упродовж 1948—1958 років — головний художник малярсько-скульптурного комбінату і у 1955—1971 роках — голова художньої ради Художнього фонду УРСР. Жив у Києві, в будинку на вулиці Червоноармійській, № 42, квартира № 4. Помер у Києві 26 квітня 1985 року.
Творчість
ред.Працював у галузі станкового живопису. Створював портрети, пейзажі, картини на літературну та історичну тематику. Серед робіт:
- «Тарас Шевченко у кріпацькій сім'ї читає свої твори» (1939, Шевченківський національний заповідник);
- «На Ворсклі» (1949);
- «Тарас Шевченко серед селян в Україні» (1949—1950, Національний музей Тараса Шевченка);
- «Юрій Збанацький» (1951);
- «Суботів. Три криниці» (1953);
- «Осінь» (1956);
- «Рідний край» (1957);
- «Тарас Шевченко в Україні» (1961);
- «Друзі у неволі. Тарас Шевченко і Андрій Обеременко» (1962; 1964);
- «Північний Кавказ» (1966);
- «Повстання селян на чолі з Кармалюком» (1968);
- «Богдан Хмельницький» (1968);
- «Дума про Володимира Леніна» (1969);
- «Рідна Полтавщина» (1970).
Брав участь у республіканських виставках з 1937 року.
Крім вище зазначених музеїв, деякі полотна зберігаються у Національному музеї історії України у Києві, Музеї історії Полтавської битви, Полтавському, Миколаївському і Сумському художніх музеях, Лубенській галереї образотворчого мистецтва, Чернігівському літературно-меморіальному музеї Михайла Коцюбинського, Кобеляцькому музеї літературири і мистецтва, Музеї Тараса Шевченка у Торонто.
Примітки
ред.Література
ред.- Лось Іван Григорович // Українські радянські художники : довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 275.;
- Лось Іван Григорович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 136.;
- Лось Іван Григорович // Шевченківський словник. Том 1 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1976., С. 368;
- В. М. Ханко. Лось Іван Григорович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 17 : Лег — Лощ. — 712 с. — ISBN 978-966-02-7999-5.