Липовий Ріг

село в Київській області, Україна

Липовий Ріг — село в Україні, входить до Ржищівської громади Обухівського району Київської області. Населення становить 303 осіб.

село Липовий Ріг
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район Обухівський
Тер. громада Ржищівська
Код КАТОТТГ UA32120130120062160
Основні дані
Засноване 1594
Населення 303
Площа 12 км²
Густота населення 25,25 осіб/км²
Поштовий індекс 08811
Телефонний код +380 4574
Географічні дані
Географічні координати 49°53′49″ пн. ш. 31°7′51″ сх. д. / 49.89694° пн. ш. 31.13083° сх. д. / 49.89694; 31.13083
Середня висота
над рівнем моря
191 м
Водойми Чучинка
Місцева влада
Адреса ради 08811, Київська обл., Миронівський р-н, с.Пії, вул.Бузкова,14
Карта
Липовий Ріг. Карта розташування: Україна
Липовий Ріг
Липовий Ріг
Липовий Ріг. Карта розташування: Київська область
Липовий Ріг
Липовий Ріг
Мапа
Мапа

До 1954 року у селі діяла Липово-Різька сільрада, що входила до Ржищівського району, і єдиним поселенням якої було село Липовий Ріг. У 1954 року сільраду було ліквідовано, а село було віднесено до Піївської сільради Ржищівського району.

Назва

ред.

Можливе походження назви села Липовий Ріг (як і села Медведівка) повʼязане з тим, що в цих місцях здавна займалися бджільництвом, медоносами.[1]

Історія

ред.

Метричні книги, клірові відомості, сповідні розписи церкви Преображення Господнього с. Липовий Ріг Ржищівської волості Київського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України.[2]

З опису 1864 року

ред.

Липовий Ріг — село в 4-х верстах від Гуляник на межі Канівського повіту при вершині струмка Чучинки. Землі зарахованої до села 936 десятин. У 1741 році було 35 хат і 150 осіб здатних до сповіді (вище 7 років); в 1792 році 40 хат, а жителів обох статей 354. Станом на 1864 рік жителів обох статей в 62 дворах було 488. До 19-го століття село зараховувалося до Ржищівського маєтку. Станом на 1864 рік належало поміщику Йосипу Францовичу Перро, що жив у селі Півці Канівського повіту.

Церква Преображенська, дерев'яна, 7-го класу; землі має вказану пропорцію; побудована 1821 року. Попередня нинішньої церкви з дубових кругляків, кілька обтесаних, була побудована в 1732 році, і за прикладом інших тодішніх церков, була покрита соломою. Під час першої візити священиком при ній був Василь, освячений в 1721 році в Переяславі.[3]

Станом на 1900 рік

ред.

У 1887 році маєток колишнього поміщика Владислава Монтрезора було розпродано частинами селянам.

Станом на 1900 рік власницьке село Липоворіг входило до Ржищівської волості Київського повіту Київської губернії. У ньому налічувалося 154 дворів, 865 людей (413 чоловіків і 452 жінок), 999⅓ десятин землі (приблизно 39 — у церков, 919¾ — у селян, 40.5 — у інших станів).

У селі налічувалися православна церква, школа грамоти, кузня і 4 вітряки.[4]

Після 1923 року

ред.

Станом на 1923 рік у селі діяла Липово-Ріжська сільрада і налічувалося 222 господарств, у яких проживало 1039 людей (543 чоловіків і 496 жінок).[5]

У 1923 році село і сільрада були включені до новоутвореного Ржищівського району Київської округи.[5]

27 березня 1925 року село було перечислено до складу Македонського району Київської округи, але вже 3 червня 1925 року Македонський (Ходорський) район було розформовано, і сільраду було повернуто до складу Ржищівського району.[6][7]

У 1926 році у селі налічувалося 224 господарств і 996 людей (474 чоловіків і 522 жінок).[8]

У 1929 році у селі був створений колгосп «Новий шлях».[1]

10 серпня 1954 року був виданий Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про укрупнення сільських рад депутатів трудящих в Київській області», відповідно до якого Липово-Різьку сільраду було приєднано до Піївської сільради Ржищівського району з центром у селі Пії.[9]

30 грудня 1962 року Ржищівський район було ліквідовано, а село і Піївська сільрада увійшли до складу Кагарлицького району Київської області.[10]

4 січня 1965 року село і сільрада увійшли до складу відновленого Миронівського району Київської області.[11]

Після 2017 року

ред.

У 2017–2018 роках село і сільрада увійшли до складу новоутвореної Ржищівської об'єднана територіальна громада із центром у місті Ржищеві.[12][13]

12 червня 2020 року було перезатверджено входження села Липовий Ріг і колишньої Піївської сільради до складу Ржищівської громади.[14]

Населення

ред.

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[15]:

Мова Кількість Відсоток
українська 298 98.35%
російська 5 1.65%
Усього 303 100%

Географія

ред.

У селі бере початок річка Чучинка. На південному заході від села бере початок річка Шевелуха, притока Росави.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. а б Міста і села України. Київщина: книга друга. — Київ : Українська конфедерація журналістів. Український видавничий консорціум, 2011. — С. 107. Архівовано з джерела 23 грудня 2015
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 8 лютого 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. Сказания о населенных местностях Киевской губернии или Статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, у пределах губернии находящихся / Собрал Л. Похилевич. [Архівовано 12 листопада 2021 у Wayback Machine.] - Киев: В тип. Киево-Печер. лавры, 1864. – [2], V, 763 c. – сторінки 55, 56
  4. Список населенных мест Киевской губернии (1900). irbis-nbuv.gov.ua. с. 196. Архів оригіналу за 5 серпня 2021. Процитовано 5 серпня 2021.
  5. а б Список поселень Київщини (1924) [Архівовано 15 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Вид. газети «Вісник Київ. губвиконкому» — сторінка 55
  6. ЗУРРСУУ/1925/1/15/Про зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Київщини й Поділля — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Архів оригіналу за 13 листопада 2021. Процитовано 13 листопада 2021.
  7. ЗУРРСУУ/1925/1/29-30/Про скасування Шевченківської округи й зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Київщини й Полтавщини — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 24 серпня 2021.
  8. НАСЕЛЕНІ МІСЦЯ КИЇВЩИНИ. ПОПЕРЕДНІ ПІДСУМКИ ПЕРЕПИСУ 17 ГРУДНЯ 1926 РОКУ (1927), с. 58. resource.history.org.ua. Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 19 грудня 2021.
  9. Адміністративно-територіальний поділ Київщини 1918–2010 роки : довідник (PDF). Біла Церква: Київська обласна державна адміністрація, Державний архів Київської області. 2012. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2022. Процитовано 25 червня 2022.
  10. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 р. «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
  11. Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 28 липня 2021.
  12. Ржищівській територіальній об’єднаній громаді бути. decentralization.gov.ua. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 28 березня 2021.
  13. Ржищівська міська об’єднана територіальна громада - Київська область. decentralization.gov.ua. Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 28 березня 2021.
  14. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 715-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області»
  15. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних