Відкрити головне меню

Ржищівська волость — адміністративно-територіальна одиниця Київського повіту Київської губернії з центром у містечку Ржищів.

Ржищівська волость
Центр Ржищів
Утворено 1796
Площа 11 787 (1885)
Населення 9041 осіб (1885)
Густота 70.2 осіб / км²
Наступники Кагарлицький район

Станом на 1885 рік складалася з 10 поселень, 8 сільських громад. Населення — 10863 осіб (5393 чоловічої статі та 5470 — жіночої), 849 дворових господарства[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 7249 6452
Приватної власності 4179 2628
Казенної власності 69
Іншої власності 290 214
Загалом 11787 7394

Поселення волості на 1885:

  • Ржищів — колишнє власницьке містечко при річці Дніпро за 80 верст від повітового міста, 2014 осіб, 324 двори, православна церква, жіночий монастир з православною церквою, католицький костел, 5 єврейських молитовних будинків, школа, лікарня, аптека, 4 постоялих двори, 28 постоялих будинків, 121 лавка, пароплавна та лісова пристані, 2 лазні, 6 кузень, 22 вітряних млини, 9 крупорушок, 12 шкіряних, костопальний, пивоварний, винокурний, бурякоцукровий, чавуноливарний і цегельний заводи. За 7 верст — цегельний і костопальний заводи.
  • Гребені — колишнє власницьке село при річці Дніпро, 578 осіб, 74 двори, православна церква, школа, 5 вітряних млинів.
  • Гульники (Уляники) — колишнє власницьке село при річці Ревуха, 739 осіб, 94 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, 5 вітряних млинів.
  • Липовий Ріг — колишнє власницьке село при безіменній річці, 493 осіб, 78 двори, православна церква, постоялий будинок, 3 вітряних млини, цегельний завод.
  • Панікарча — колишнє власницьке село при річці Ревуха, 755 осіб, 94 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, вітряний млин.
  • Щучинка — колишнє власницьке село при річці Дніпро, 674 особи, 113 дворів, православна церква, школа, 3 постоялий будинки, 3 лавки, 9 вітряних млинів, 2 маслобійних заводи.

Старшинами волості були:

  • 19091910 роках — Василь Петрович Кнуренко[2],[3];
  • 19101915 роках — Арсен Васильович Калениченко[4],[5],[6].

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
  3. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
  4. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
  5. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
  6. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.