Кіаніт
Дистен, кіаніт — мінерал підкласу ортосилікатів острівної будови.
| Дистен, кіаніт | |
|---|---|
_(Br%C3%A9sil).jpg) | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | затверджений (А)[d][1] |
| IMA-номер | IMA1967 s.p. |
| Абревіатура | Ky[2] |
| Хімічна формула | Al2[SiO4]O |
| Клас мінералу | Силікати |
| Nickel-Strunz 10 | 9.AF.15[3] |
| Dana 8 | 52.2.2c.1 |
| Ідентифікація | |
| Колір | синій, блакитний |
| Форма кристалів | видовжена |
| Сингонія | триклінна |
| Спайність | довершена |
| Твердість | 4,5; 6 |
| Колір риси | білий |
| Густина | 3,6 |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | темно-синій[d] (давньогрецька мова)[4] |
| Типова місцевість | Австрія[5] |
 Кіаніт у Вікісховищі | |
Назва походить з грецької мови від слів «ди» — два та «стен» — сила, дослівно «двосильний». «Кіанес» означає темно-синій.
Хімічна формула: Al2O[SiO4].
Морфологія
ред.Сингонія триклінна. Кристали подовжені, пластинчаті, іноді зігнуті.
Властивості
ред.Колір синій, блакитний, рідше зелений, жовтий, безбарвний. Блиск скляний. Спайність довершена. Твердість за спайністю уздовж кристала 4,5, впоперек — 6. Питома вага 3,6.
Походження
ред.Метаморфічне — утворюється в метаморфічних породах в умовах високого тиску, типовий породоутворюючий мінерал кристалічних сланців. Супутниками дистена є слюди, гранати, корунд, андалузит тощо.
Розрізняють кіаніт хромистий (відміна кіаніту, яка містить до 2 % Cr2O3).
Застосування
ред.Породи, що містять дистен, можуть використовуватись як високоглиноземна сировина при виробництві вогнетривів.
Збагачують кіаніт у важких суспензіях, на концентраційних столах, способами магнітної і електрич. сепарації, флотації.
Родовища
ред.Головний постачальник кіаніту — США (близько 90 тис. т/рік). Близько 7-8 тис. тонн кіаніту споживається щорічно в Європі. Постачається як необроблений кіаніт, так і кальцинований. Крім того, кіаніт видобувають в Індії (близько 20 тис. т/рік), в Зімбабве, Бразилії, Китаї та Іспанії.
Найбільші родовища світу — кіанітові сланці з рутилом, мусковітом, турмаліном, топазом, корундом в Індії (род. Кхаммам, Бхандара, Сідхбум та ін.).
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ International Mineralogical Association International Mineralogical Association: Commission on New Minerals and Mineral Names // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 1962. — Vol. 33. — P. 260–263. — ISSN 0026-461X; 1471-8022
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ Christian August Siegfried Hoffmann Mineralsystem des Herrn Inspektor Werners mit dessen Erlaubnis herausgegeben von C A S Hoffmann // Bergmännisches Journal / за ред. A. W. Köhler — 1789. — Т. 1. — С. 369–398.
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (May 2017) — 2017.
Література
ред.- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Кіаніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Кіаніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.