Куріньська сотня
Курінська сотня — адміністративно-територіальна одиниця Коропивнянського (1649—1658), потім Ірклівського (1658—1661), а згодом Лубенського (1757—1782) полків.
| Курінська сотня | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Основні дані | |||||
| Полк: | 1648—1649 — Лубенський 1649—1658 — Кропивнянський 1658—1661 — Іркліївський 1757—1782 — Лубенський | ||||
| Утворена: | 1649; вдруге у 1757 | ||||
| Ліквідована: | 1661; вдруге у 1781 | ||||
| Населені пункти | |||||
| Центр: | містечко Курінька | ||||
| Кількість містечок: | 1[1] | ||||
| Кількість слобід: | 1 [1]: Красногірського монастиря | ||||
| Кількість сіл: | 7 [1]:Скибинці, Нетратівка, Піски, Сухоносівка, Мокіївка, Луговики, Нехристівка. | ||||
| Кількість хуторів: | 15 [1] | ||||
| Сотенна влада | |||||
| Сотники | |||||
| (1649) | Тиміш | ||||
| (?-1652-?) | Лисовець Андрій | ||||
| (1757-1780-?) | Степанов Іван | ||||
| (?-1781-1782) | Огронович Степан Корнійович | ||||
Адміністративним центром було містечко Курінька. Існувала в 1648—1661 та 1757—1781 роках.
У тодішньому написанні назва сотні — Курінська, відповідно до вимог сучасного правопису — Куріньківська.
Коротка історія сотні
ред.- Землі майбутньої Курінської сотні входили до складу володінь Яреми Вишневецького. Майбутній центр сотні Курінька вперше згадується у документах під 1618 роком. У 1647 році в Курінці та її підварках було 285 домогосподарств.
- В 1648 році Курінська сотня створена у складі Лубенського полку.
- У 1649 році мала 89 козаків. 16 жовтня того року як бойова і адміністративна одиниця увійшла до складу Кропивнянського полку.
- Козаки сотні брали участь у Берестецькій битві 1651 року.
- У 1658 році сотню було передано до відновленого Іркліївського полку.
- У 1661 році полк і сотню було ліквідовано, її територію розподілено між сусідніми сотнями, а містечко Курінька влито до складу Чорнуської сотні Лубенського полку.
- У 1757 році Курінську сотню було відновлено у складі Лубенського полку.
- 1782 р. сотню було ліквідовано, а її території було поділено між Лубенським і Пирятинськими повітами Київського намісництва.
Символіка
ред.Зберіглася печатка із геробом Курінської сотні|. Прапор Курінської сотні не зберігся, але згідно опису прапора, проект якого було зроблено І. Кулябкою, він був подібним до знамена Сенчанської сотні.
- Тиміш(1649)
- Лисовець Андрій(?-1652.02. -?)
- Степанов Іван (Страховський Іван Андрійович) (24.07.1757-1780-?)
- Огронович Степан Корнійович(?-1781-1782)[2].
- Зощенко Ілля(1696)
- Плята Федір(?-1762-?)
- Кричевський Іван(1775—1782)[3]
- Галушка Гордій(?-1762-?)
- Гирман Іван(1771-1780-?)
- Бойченко Микола Маркович(1773-1780-?)[4]
- Ільченко Гарвило(?-1762-?)
- Бойченко Микола Маркович(1767—1774)
- Савченко Омельян(1773-1780-?)[4]
- Бутович Захар(?-1762-?)
- Загреба Василь Андрійович(?-1766-1768-?)
- Киричевський Іван(1766—1775)[4].
Територія
ред.Сотня займала територію південно-західної частини нинішнього Чорнухинського району Полтавської області. На півночі і сході сотня межувала з Чорнуською сотнею, на півдні із Снітинською сотнею, на заході із 2-ю Пирятинською сотнею Лубенського полку. Природнею межею сотні на півдні була річка Удай. [5].
Опис Курінської сотні
ред.За описом Київського намісництва 1781 року наявні наступні дані про кількість сіл та населення Курінської сотні (за новоствореними повітами) напередодні ліквідації[6]:
| Населені пункти Курінської сотні [1] |
Дворян і шляхетства |
Різночинців |
Духовенства |
Церковників |
Греків |
Хат | Всього | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| козаків виборних | козаків підпомічників | міщан | посполитих коронних, в тому числі рангових | посполитих власницьких, різночинських і козацьких підсусідків | хат | за останньою 1764 року ревізії душ | ||||||
| Відійшли до Лубенського повіту (Київського намісництва): | ||||||||||||
| містечко Курінька | 2 | 8 | 1 | — | — | 88 | 101 | — | 22 | 312 | 101 | — |
| селище Скибинці | — | — | — | — | — | 26 | 4 | — | — | 9 | 39 | — |
| селище Нетратівка | — | 1 | — | — | — | 11 | 1 | — | — | 12 | 24 | — |
| село Піски | 1 | — | 1 | — | — | 57 | 48 | — | — | 28 | 133 | — |
| слобода Красногірського монастиря | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 6 | 6 | — |
| село Сухоносівка | — | 1 | 1 | 1 | — | 40 | 19 | — | — | 93 | 152 | — |
| село Мокіївка | 1 | 2 | 1 | — | — | 69 | 21 | — | — | 25 | 115 | — |
| 1. хутір Слюзівщина | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 3 | 3 | — |
| 2. хутір осавула полкового Христича | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 1 | 1 | — |
| 3. хутір осавула полкового Савицького | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 1 | 1 | — |
| 4. хутір військового товариша Христича | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 3 | 3 | — |
| 5. хутір генерал-майора Хорвата | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 1 | 1 | — |
| 6. хутір козака Зѣнчика | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 1 | 1 | — |
| 7. хутір Корнѣйовичий | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 3 | 3 | — |
| 8. хутір хорунжого полкового Максимовича | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 2 | 2 | — |
| 9. хутір сотника Стефаненова | 1 | — | — | — | — | — | — | — | — | 2 | 2 | — |
| 10. хутір гвардії капітана Теплова | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 1 | 1 | — |
| 11. хутір козака Юрченка | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 1 | 1 | — |
| 12. хутір військового товариша Самойловича | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 1 | 1 | — |
| 13. хутір Човнівський (майбутнє село Пацали?) | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 3 | 3 | — |
| 14. хутір посполитого осавула полкового Савицького — Дристуненка | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 1 | 1 | — |
| 15. хутір Колотівщина | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 1 | 1 | — |
| Разом у частині сотні Курінської | 5 | 12 | 4 | 1 | — | 291 | 194 | — | 22 | 299 | 806 | 2038 |
| Відійшли до Пирятинського повіту (Київського намісництва): | ||||||||||||
| село Луговики | 2 | 3 | 1 | — | — | 84 | 38 | — | — | 128 | 250 | — |
| село Нехристівка | 3 | 2 | 1 | — | — | 8 | 6 | — | — | 80 | 94 | — |
| Разом у частині сотні Курінської | 5 | 5 | 2 | — | — | 92 | 44 | — | — | 208 | 344 | 894 |
| Всього у сотні Курінській | 10 | 17 | 6 | 1 | — | 383 | 238 | — | 22 | 507 | 1150 | 2932 |
Господарство
ред.Основу господарства складало рільництво. Основні с/г культури — жито, овес, ячмінь, гречка, просо, зрідка — пшениця. Із технічних культур був поширений тютюн. Яків Маркович мав у Сухоносівці великий фруктовий сад, де вирощували яблуні, груші, волоські горіхи, сливи, виноград. У Куріньці, Пісках, Нетратівці і Скибинцях були водяні млини на річці Удай, у Луговиках — млини на річці Многа. так, у 1666 р. в Куріньці було 6 міщанських млинів(були також козацькі, але їх в реєстр не вносили). Важливе місце займало рибальство і бджільництво. Наприклад, за 1767 рік сім'я козака Корнія Назаренка із Скибинців виловила риби з річки Удай на суму 15 рублів.
Релігійне життя
ред.У селах і містечку, що входили до складу сотні, було 6 церков:
Курінька — Воскресенська
Луговики — Успенська
Мокіївка — Миколаївська
Піски — Михайлівська
Нехристівка —Свято-Троїцька
Сухоносівка — Параскевинська[7]
Після відновлення сотні у 1757 році в її межах опинився Свято-Троїцький Красногірський Чорнуський монастир, який мав дві церкви — Свято-Троїцьку та Різдва Іоанна Предтечі(трапезна)[8].
Відомі особи, пов'язані з Курінською сотнею
ред.- Петрановський Яків — уродженець Куріньки, випускник Києво-Могилянської академії. Працював у Київській духовній консисторії.
- Клим Піщанський — значковий товариш Лубенського полку, житель села Піски.
- Іван Колот(Колотовський — Самойлович) — значковий товариш Лубенського полку, уродженець і житель с. Сухоносівка.
- Савицький Степан — володів селом Луговики, де після його смерті проживала вдова з дітьми. У подальшому маєтності в Луговиках належали нащадкам С.Савицького до 1917 року.
- Маркович Яків — володів селом Сухоносівка, про перебування в якому залишив багато записів у своєму щоденнику.
Можливо:
- Мокієвський Іван(1718—1747 рр.) — випускник і викладач Києво-Могилянської академії. Ймовірно народився у селі Мокиївка.
Примітки
ред.- ↑ а б в г д За описом Київського намісництва у 1781 р.
- ↑ Кривошея В. Урядова старшина Гетьманщини. Енциклопедія– К.: «Стилос», 2010. — С.135.
- ↑ Там само
- ↑ а б в Там само.
- ↑ Описи Київського Намісництва 70-80 років XVIII ст.-К.1989. — С.120
- ↑ Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 13,119-120
- ↑ Прокоп'юк О. Б. Київська митрополія: топографія посвят. — К., 2012. — С.122-124.
- ↑ Там само. — С.164.
Джерела
ред.- Дневник генерального подскарбия Якова Марковича. Ч. 1—3. К., 1893—97.
- Жерела до історії України-Руси, т. 22. К.—Львів, 1913.
- Кривошея В. Урядова старшина Гетьманщини. Енциклопедія / В. В. Кривошея — К.: «Стилос», 2010. — 792 с.
- Маркович Я. Дневные записки малороссийского подскарбия генерального Якова Марковича, т. 1—2. М., 1859.
- Модзалевський В. Л. Очерки по истории Лохвицкой, Сенчанской, Чорнуской, Куренской и Варвинской сотен, вошедших в состав Лохвицкого уезда. Лохвицкий истор. сборник. К., 1906.
- Описи Київського намісництва 70—80-х років XVIII ст. / Упорядник Г. Болотовата. — Київ, 1989. — 392 с.
- Прокоп'юк О. Б. Київська митрополія: топографія посвят. Реконструкція реєстру храмів за відомостями про церковнослужителів (1780—1783). — К.: ДП "НВЦ «Пріоритети», 2012. — 208 с.
- Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. — Дніпропетровськ, 2007. — С. 162-163.