Відкрити головне меню

Курт фон дер Шевалері (нім. Kurt von der Chevallerie; нар. 23 грудня 1891, Берлін — пом. 18 квітня 1945, поблизу Кольберга, Померанія) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал від інфантерії Вермахту (1940). Кавалер Лицарського хреста з Дубовими листям (1943). Учасник Першої та Другої світових війн.

Курт фон дер Шевалері
Kurt von der Chevallerie
Hurt-von-der-chevallerie-gen-der-infanterie-a-1-jpg.84186.jpg
Народження 23 грудня 1891(1891-12-23)
Німецька імперія Берлін
Смерть 18 квітня 1945(1945-04-18) (53 роки)
Німеччина поблизу Кольберга, Померанія
Приналежність Імперська армія Німеччини Райхсгеер
Рейхсвер Рейхсвер
Вермахт Вермахт
Вид збройних сил Сухопутні війська Німеччини Сухопутні війська
Рід військ піхота
Освіта військове училище Нейссе
Роки служби 19101945
Звання General (Wehrmacht) 1.svg генерал від інфантерії
Командування 83-тя піхотна дивізія
99-та легка піхотна дивізія
LIX-й армійський корпус
1-ша танкова армія
1-ша армія
Війни / битви
Відносини Гельмут фон дер Шевалері (брат)
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
За поранення (нагрудний знак)
Орден дому Гогенцоллернів з мечами
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Великий офіцер ордена Корони Італії
Орден Заслуг (Угорщина)

Зміст

БіографіяРедагувати

Курт Вільгельм Густав Ердманн фон дер Шевалері народився 23 грудня 1891 у Берліні.

24 лютого 1910 поступив на військову службу фанен-юнкером до 5-го гвардійського гренадерського полку імперської армії Німеччини та одночасно прийнятий на навчання до військового училища в Нейссе. За часів Першої світової війни командир роти на Західному фронті. 21 липня 1915 поранений у бою. Після лікування та реабілітації повернувся до строю, бився на різних командних та штабних посадах. За час війни нагороджений Залізними хрестами обох ступенів і ще двома орденами.

у післявоєнний час залишився на військовій службі у Рейхсвері, командував ротою, батальйоном. З відновленням Вермахту з 15 жовтня 1935 — командир 38-го, а згодом 87-го піхотних полків. У Другу світову війну вступив на посаді начальника відділу Генерального штабу сухопутних військ. З 1 грудня 1939 командував 83-ю піхотною, що билася во Франції, а з 10 грудня 1940 — 99-ю легкою піхотною дивізіями.

На чолі дивізії брав участь у вторгненні до Радянського Союзу в червні 1941 року. Бився на південному фланзі німецько-радянського фронту, бої на заході України, в районі Києва. У жовтні 19431 відзначений Лицарським хрестом Залізного хреста.

З кінця 1941 генерал-лейтенант К.фон дер Шевалері керував LIX-им армійським корпусом, що вів бойові дії в районі Великих Лук, Веліжа.

У січні 1943 командир корпусу генерал від інфантерії К.фон дер Шевалері важко поранений. Восени повернувся до строю, бився на південній ділянці Східного фронту, під час Дніпровсько-Карпатської операції. 19 грудня 1943 нагороджений дубовим листям до Лицарського хреста.

З 21 квітня 1944 командувач 1-ї танкової армії Вермахту, веде бої на Західній Україні. З червня до вересня 1944 командувач 1-ї армії на Західному фронті. 6 вересня 1944 відправлений до резерву фюрера.

31 січня 1945 звільнений з лав збройних сил.

18 квітня 1945 під час бомбардування зник безвісти в районі міста Кольберг.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtteile. Friedberg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 978-3-7909-0284-6.
  • Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
  • Thomas, Franz (1997). Die Eichenlaubträger 1939—1945 Band 1: A-K. Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 978-3-7648-2299-6.

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати


Командування військовими формуваннями (установами)
Третього Рейху
Попередник:
сформована
 
командир 83-ї піхотної дивізії

1 грудня 1939 — 10 грудня 1940
Наступник:
генерал-лейтенант
Александер фон Зюлов
Попередник:
сформована
 
командир 99-ї легкої піхотної дивізії

16 листопада 1940 — 22 жовтня 1941
Наступник:
переформована на
7-му гпд
Попередник:
генерал від інфантерії
Максиміліан Шванднер
командир LIX-го армійського корпусу
28 грудня 1941 — 26 червня 1942
Наступник:
генерал-полковник
Карл Хільперт
Попередник:
генерал-полковник
Карл Хільперт
командир LIX-го армійського корпусу
25 липня 1942 — 17 січня 1943
Наступник:
генерал танкових військ
Еріх Бранденбергер
Попередник:
генерал танкових військ
Еріх Бранденбергер
командир LIX-го армійського корпусу
15 березня 1943 — 4 лютого 1944
Наступник:
генерал від інфантерії
Фрідріх Шульц
Попередник:
генерал-полковник
Ганс-Валентін Губе
 
командувач 1-ї танкової армії

21 квітня — 18 травня 1944
Наступник:
генерал-полковник
Ерхард Раус
Попередник:
генерал танкових військ
Йоахим Лемелсен
 
командувач 1-ї армії

4 червня — 6 вересня 1944
Наступник:
генерал танкових військ
Отто фон Кнобельсдорф