Прорив «Лінії Зігфрида»

Прорив «Лінії Зігфрида» (англ. Siegfried Line Campaign) — серія наступальних операцій західних союзників на останньому етапі Другої світової війни, що тривала більш ніж півроку й мала за мету прорив союзницьких військ на територію Західної Німеччини. Ця фаза тривала від завершення англо-американськими військами операції «Оверлорд» (25 серпня 1944), німецького зимового контрнаступу через Арденни (відомого як Битва в Арденнах), до періоду, коли союзники розпочали спроби форсувати річку Рейн у перші місяці 1945 року.

Прорив «Лінії Зігфрида»
Siegfried Line Campaign
Західний фронт
Підрозділи американської піхоти перетинають руїни лінії Зігфрида. 22 квітня 1945
Підрозділи американської піхоти перетинають руїни лінії Зігфрида. 22 квітня 1945

Підрозділи американської піхоти перетинають руїни лінії Зігфрида. 22 квітня 1945
Дата: 26 серпня 1944 — 25 березня 1945
Місце: смуга поздовж кордонів нацистської Німеччини з Францією, Бельгією, Нідерландами та Люксембургом
Результат: перемога союзників
Сторони
США США
Велика Британія Велика Британія
Канада Канада
Франція Франція
Польща Польща
Третій Рейх Третій Рейх
Командувачі
США Дуайт Ейзенхауер
США Джордж Паттон
США Омар Бредлі
США Джейкоб Деверс
Велика Британія Бернард Монтгомері
FRA-Free Жан де Тасіньї
Домініон Канада Гаррі Крірар
Третій Рейх Герд фон Рундштедт
Третій Рейх Вальтер Модель
Військові формування
21-ша група армій
* 1-ша канадська армія
* 2-га англійська армія
* 9-та американська армія
12-та група армій
* 1-ша американська армія
* 3-тя американська армія
6-та група армій
* 7-ма американська армія
* 1-ша французька армія
Головнокомандування Вермахту «Захід»
Група армій «H»
Група армій «B»
Група армій «G»
Військові сили
5 412 000 ~ 1 500 000
Втрати
США:
240 082 військові втрати
(50 410 загиблих, 172 450 поранених, 24 374 в/полонених та зниклих безвісти)
(15 вересня 1944 — 21 березня 1945)[1]
Карта лінії Зігфрида

Плани сторін ред.

24 серпня 1944 року Адольф Гітлер видав директиву про відновлення та укріплення «Лінії Зігфрида» — комплексу оборонних споруд на франко-німецькому кордоні.

Німецьким військам уже практично не було звідки брати поповнення. Щоб заповнити безповоротні втрати, понесені в Нормандії і під час відступу з Франції, в сухопутні війська було перекинуто 20 тисяч осіб із персоналу люфтваффе. Широкого поширення набула практика використання фольксштурму.

Американці отримували поповнення з США. Однак піхота відчувала гостру нестачу людей. Коли результат війни став вже відомий, серед солдатів союзників було все менше бажання ризикувати своїми життями. Ніхто не хотів стати останнім солдатом, убитим на війні.

Бойові дії ред.

17 вересня 1944 союзники розпочали Голландську операцію, проте вона завершилася лише частковим успіхом.

У жовтні 1944 року вся увага 21-ї групи армій зосередилася на очищенні від противника нижньої течії Шельди. Битва на Шельді (2 жовтня — 8 листопада 1944) завершилася звільненням гирла Шельди і району від Антверпена до Маасу від німецьких військ, які там знаходились.

На початку листопада почалися бої за острів Валхерен, який утворював останній бар'єр на шляху судів союзників до Антверпена. 28 листопада перший конвой союзних судів увійшов у Антверпенський порт.

18 жовтня 1944 року Дуайт Ейзенхауер, Бернард Монтгомері і Омар Бредлі зустрілися в Брюсселі, щоб обговорити програму дій на листопад і грудень 1944 року. У зв'язку з тим, що англійські та канадські війська повинні були продовжувати очищення гирла Шельди, завдання виходу до Рейну була покладена на 1-шу і 9-ту американські армії.

Союзники захопили міста Ахен, Мец, Венло, Страсбург, Ельзас і Дюрен, успішно визволили західний берег Маасу напроти Рурмонду. Потім війська союзників форсували Рур.

Далі на південь війська генерала Паттона проводили наступ уздовж Мозеля, долаючи ряд водних перешкод, на яких чинили опір німецькі війська. До кінця лютого армія просунулася вгору по долині річки Прюм до Рейну, ліквідувала виступ фронту, очистила трикутник місцевості між Сааром і Мозелем, і подолала більшу частину оборонних споруд Лінії Зігфріда в своїй смузі.

Долаючи опір противника союзники оволоділи німецькими містами Кельн, Ремаген, Майнц, Кобленц і Саарбрюкен.

До 25 березня Саарсько-Пфальцський трикутник було пройдено, лінія Зігфріда лишилася позаду.

Підсумки ред.

Операція завершилася перемогою союзників і великими втратами з обох сторін.

Загальні втрати союзників склали 240 тисяч чоловік, з них 75 тисяч безповоротно.

Див. також ред.

Джерела ред.

Посилання ред.

Література ред.

  • Ballard, Ted (1990?). Rhineland 15 September 1944-21 March 1945. CMH Online bookshelves: World War II Commemorative Brochures. Washington: United States Army Center of Military History. CMH Pub 72-25. 
  • MacDonald, Charles B. (2001). The Siegfried Line Campaign (U.S. Army in World War II - European Theater of Operations). Army Historical Series. Washington: Dept. of the Army. 0160674638. 
  • Neillands, Robin (2005). The Battle for the Rhine. Weidenfeld & Nicolson. ISBN 978-0-297-84617-8. 
  • Zaloga, Steve and Dennis, Peter (2006). Remagen 1945: endgame against the Third Reich. Osprey Publishing. ISBN 1-84603-249-0. 
  • Zaloga, Steve (2007). Siegfried Line 1944-45: Battles on the German Frontier. Campaign. Osprey Publishing. ISBN 9-7818-46031-212. 
  • Ziemke, Earl F. (1990) [1975]. ChapterX: The Rhineland Campaign. The U.S. Army in the Occupation of Germany 1944-1946. Army Historical Series. Washington: United States Army Center of Military History. CMH Pub 30-6. 
  • Weigley, Russell F. (1981). Eisenhower's Lieuitenants: The Campaign of France of Germany, 1944-1945. Bloomington, Indiana: Indiana Univ. Press. ISBN 0-253-20608-1. 
  • Д.Эйзенхауэр «Крестовый поход в Европу» — Смоленск: «Русич», 2000. ISBN 5-8138-0108-1

Примітки ред.

  1. http://cgsc.cdmhost.com/cdm4/document.php?CISOROOT=/p4013coll8&CISOPTR=130&REC=2 [Архівовано 2010-05-12 у Wayback Machine.] Army Battle Casualties and Nonbattle deaths in World War II p.93