Ізраїльська культура — сукупність творчих досягнень населення Ізраїлю. Ізраїльська культура має давню історію і являє собою сплав безлічі субкультур різних громад, які живуть в Ізраїлі. Однією з історичних особливостей ізраїльської культури є використання єврейського календаря.

Історія ред.

На території Ізраїлю знаходяться 7 об'єктів, що занесені до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО:

Однією з історичних особливостей ізраїльської культури є прив'язка до єврейського календаря. Робочі відпустки і шкільні канікули визначаються єврейськими святами і тим, що офіційним днем відпочинку в Ізраїлі є субота — Шаббат.[9] Згідно з юдейським звичаєм день починається ввечері, відповідно і Шаббат починається увечері в п'ятницю і закінчується ввечері в суботу, коли ізраїльська молодь поспішає на дискотеки і клуби. Фактично в Ізраїлі півтора вихідні дні: п'ятниця є коротким робочим днем, субота — офіційним днем відпочинку.

Сучасна культура ред.

 
Єврейські дівчата святкують день досягнення повноліття.

Сучасна ізраїльська культура неоднорідна і динамічно розвивається. Населення в Ізраїлі дуже різноманітно, так як присутні іммігранти з 5 континентів і більш ніж з 100 країн світу. Палестинці, росіяни і ортодоксальні євреї, у кожної з цих субкультур є свої газети і культурні зв'язки. Внаслідок всіх цих особливостей ізраїльська культура є дуже різноманітною. Газети випускаються на десятках мов, вони є в кожному місті і публікують місцеві новини.

Тель-Авів вважається центром світської культури Ізраїлю, в той же час багато хто з провідних культурних установ країни знаходяться в Єрусалимі. Ізраїльський філармонічний оркестр грає як в Ізраїлі, так і за кордоном. Ізраїльські танці, такі як «Бат-Шева» і «Бат-Дор», досить відомі у світі.

Музика ред.

Ізраїльська музика також відображає вплив міжнародної культури. Єменська музика, хасидські мелодії, арабська музика, клезмерська музика, джаз, рок — все це частина ізраїльської сцени.[10][11] Народні пісні, відомі як «Пісні Землі Ізраїлю», містять тексти, пов'язані з досвідом перших піонерів будівництва єврейського держави.[12] Серед ізраїльських всесвітньо відомих оркестрів Ізраїльський філармонічний оркестр,[13] який діяв протягом 70 років і зараз дає більше 200 концертів на рік.[14]

Ізраїль бере участь в Євробаченні майже кожен рік з 1973 року. Цей конкурс ізраїльські співаки вигравали три рази, двічі Ізраїль став місцем проведення конкурсу.[15] Ейлат проводить власний міжнародний фестиваль щоліта з 1983 року — Red Sea Jazz Festival.[16]

Література ред.

Література Ізраїлю — це в основному поезія та проза на івриті, як частини ренесансу івриту як розмовної мови з середини XIX століття. Невелика частина книг виходить на інших мовах, таких як арабська, англійська і російська. За законом дві копії всіх друкованих видань в Ізраїлі повинні направлятися в Єврейську національну та університетську бібліотеку Єрусалимського Єврейського Університету. У 2001 році цей закон був змінений і включив також копії аудіо - і відеозаписів, і ін. нецензурних видань.[17] У 2006 році 85 % з 8000 книг, спрямованих в бібліотеку були на івриті.[18] Тиждень івритської книги проводиться щорічно в червні і включає книжкові ярмарки, публічні читання і виступами ізраїльських письменників по всій країні. Протягом цього тижня вручається і головна ізраїльська літературна нагорода — Премія Сапіра.

У 1966 році ізраїльський письменник Ш.-Й. Агнон розділив Нобелівську премію з літератури з німецькою письменницею єврейського походження Неллі Закс.[19]

Ізраїль займає друге місце в світі по друкуванню і продажу нової літератури.[20]

Національні танці ред.

 
Ізраїльська Хору.

Традиційний народний танець Ізраїлю — Хору, спочатку був популярний в сільській місцевості Ізраїлю і в кібуцах. Поступово поширився в міста, виконується на великих святах. При великій кількості танцюристів люди роблять кілька кіл, один в іншому. Хору може виконуватися під традиційні ізраїльські пісні, хоча найбільш відомим є виконання під музику «Хава нагіла».

Танець модерн є популярним в Ізраїлі, там є кілька хороших ізраїльських хореографів (таких, як Огад Нахарин, Рамі Бір, Барак Маршалл і т. д.). Ці люди вважаються одними з найбільш універсальних і оригінальних міжнародних хореографів на сьогоднішній день. Відомі ізраїльські танцювальні компанії називаються: «Бат-Шева» і Kibbutz Contemporary Dance Company[21].

Люди приїжджають з усіх кінців Ізраїлю та багатьох інших країн для того, щоб подивитися щорічний фестиваль танцю в Кармиэле. Перший фестиваль відбувся в 1988 році, на даний момент фестиваль танцю в Кармиэле є найбільшим святом танцю в Ізраїлі, 5000 і більше танцюристів протягом трьох або чотирьох днів беруть участь у фестивалі. Близько чверті мільйонів глядачів приїжджають в Карміель подивитися на танцюристів та взяти участь у танцювальних номерах[22][23]. Хореограф Йонатан Кармон заснував фестиваль танцю в Кармиэле, перейнявши досвід Гурита Кадмана, який заснував Фестиваль ізраїльського танцю в кібуці Далія в 1960-х[24][25].

У липні 2010 року Михайло Баришніков приїжджав виступати в Ізраїль.

Театр ред.

 
Танцювальна трупа «Бат-Шева» в Тель-Авіві

Театр також є важливим аспектом культури Ізраїлю. Національний театр, Габіма був заснований в 1909 році в польському місті Білосток[26], після Першої світової війни група перебралася до Москви. Є найстарішим ізраїльським репертуарним театром.[27] У 1928 році театр " Габіма був на гастролях у Європі і керівник театру вирішив не повертатися в Радянський Союз[28].

Інші театри називаються: Театр Камери, Beit Lessin Theater, Gesher Theater (який виступає на івриті і російською мовою), Театр Хайфи і Beersheba Theater.

Кіно ред.

Ізраїльський кінематограф в основному виробляє фільми в жанрі «плюралістичного реалізму» (кіно про все, що відбувається навколо сьогодні)[29] Існує дві відомих національних кінематографічних премії. «Приз Офір» вручається Ізраїльської кіноакадемією з 1990 року і носить ім'я видатного актора Зграї Офіру. Другий — «Приз Волжина», вручається на Єрусалимському міжнародному кінофестивалі з 1989 року і носить ім'я американського бізнесмена Джека Волжина (з 2010 року «Приз Хаджаджа», в пам'ять про американського продюсера Р. Н. Хаджадже[30]).

Один з найбільш відомих фільмів останніх років — «Вальс з Баширом», здобув низку міжнародних нагород, і «Ліван» — лауреат «Золотого лева» 2009 року.

В середньому в Ізраїлі знімають 25-30 художніх фільмів на рік, 300 годин телевізійних фільмів і 100 годин документального кіно[31].

Архітектура ред.

Архітектура Ізраїлю складається з безлічі різних стилів будівель, так як країна етнічно неоднорідна і кожна з націй принесла щось своє, нове в оформлення різний споруд. Також будівництво будівель відбувається з урахуванням місцевих кліматичних і ландшафтних особливостей. В Ізраїлі є: замки хрестоносців, ісламські медресе, візантійські церкви, колишні будинки тамплерів, будівлі в стилі Баухаус, арабські мінарети, куполи російської православної церкви і високі сучасні хмарочоси.

Мистецтво ред.

Сучасне мистецтво у палестинських євреїв виникло в першій половині XX століття. Першою художньою течією в підмандатної Палестині була бецалельська школа (нині Академія мистецтв Бецалель) в Єрусалимі. Засновником школи був Борис Шац. Одним з найбільших художників Палестини, а пізніше Ізраїлю, був іммігрував з Румунії і навчався в Парижі Реувен Рубін.

Кухня ред.

Неоднорідний характер культури в Ізраїлі проявляється також в ізраїльській кухні, в якій використовуються різні комбінації інгредієнтів страв. У кухні також присутні і страви іммігрантів з усього світу. З моменту створення держави Ізраїль в 1948 році, та особливо з кінця 1970-х років ізраїльська кухня злилася з іншими і продовжує адаптацію елементів різних стилів єврейської кухні, включаючи Мизрахим, сефардської, єменської і ашкеназі[32]. Також в кухні використовують багато харчові продукти, які традиційно їдять на Близькому Сході.[33][34]

Свята ред.

Докладніше: Свята Ізраїлю

В Державі Ізраїль широко, на державному рівні, відзначаються тільки єврейські релігійні та національні свята.[35] За єврейським календарем, в якому рік починається у вересні-жовтні, відзначаються також і загальнодержавні свята. У зв'язку з цим, святкові дати зміщуються в певних межах рік від року. Також слід врахувати, що дати в єврейському календарі змінюються із заходом сонця.

Тим не менш, для віруючих, що належать до різних релігій і релігійних конфесій, статус святкових днів мають також і їх релігійні та національні свята.

Дата Назва Оригінальні назви Проміжок можливих дат по Григоріанському календарю в сучасний час Статус
Тишрей 1-2 Єврейський Новий рік ראש השנה
Рош Ха-Шана
5вересня - 5 жовтня Офіційне свято(2 дні)
Тишрей 3 Піст Гедалії צום גדליה
Пост Гедалии
6вересня-6жовтня Робочий день
Тишрей 10 Судний день יום כיפור
Йом-Киппур
14 вересня- 14 жовтня Офіційне свято, підприємства закриваються опівдні напередодні свята
Тишрей 15 Свято кушей סוכות
Суккот
19 вересня - 19 жовтня Офіційнесвято
Тишрей 16-21 напів святкові дні חול המועד סוכות
Хол ха-моед Суккот
19вересня - 19 жовтня Шкільні канікули,оплата відпусткив більшості державних установ, у всіх інших - короткий робочий день
Тишрей 21 Ошана Раба הושענא רבא
Хошана-Раба
19 вересня - 19 жовтня короткий робочий день
Тишрей 22 Свято радощів Тори שמחת תורה/שמיני עצרת
Симхат-Тора / Шмини Ацерет
26 вересня - 26 жовтня Офіційне свято
Хешван 12 День пам’яті Тори День пам’яті Іцхака Рабіна 15 листопада - 15 грудня Національний день пам'яті, робочий день
Кислев 25 — Тевет 2/3 Ханнука חנוכה
Ханука
27 листопада - 27 грудня Шкільні канікули (7 днів), робочі дні
Тевет 10 Загальні поминальні дні צום עשרה בטבת
Піст 10 тевета (День загального поминання)
3 січня - 3 лютого Робочий день
Шват 15 Новий рік дерев ט"ו בשבט
Ту би-Шват
8січня — 8 лютого Робочий день
Адар 13 Піст Эсфіри תענית אסתר
Піст Есфіри
23 лютого — 25березня Шкільні канікули, робочий день
Адар 14 (в некоторых местах 15) Пурим פורים
Пурим
24 лютого — 26 березня Шкільні канікули, інколи відпустка з оплатою
Нисан 15 Єврейськая Паска פסח
Песах
26 березня — 25 квітня Офіційне свято
Нисан 16-20 напівсвяткові дні חול המועד פסח
Песах
26 березня — 25 квітня Шкільні канікули, відпустка з оплатою на багатьох установах
Нисан 21 Сьомий день єврейської Пасхи שביעי של פסח
Песах
1 квітня — 1 травня Офіційне свято
Нисан 27 День пам’яті жертв Катастрофи європейського єврейства יום הזיכרון לשואה ולגבורה
Йом Ха-Шоа
7 квітня — 7 травня Національний день пам’яті, всі установи відкриті зазвичай окрім розважальних закладів
Ияр 4 День пам’яті полеглих у війнах Ізраілю та в терактах יום הזיכרון לחללי מערכות ישראל ונפגעי פעולות האיבה
Йом Ха-Зикарон
14 квітня — 14 травня Національний день пам’яті, розважальні заклади закриті
Ияр 5 День Незалежності יום העצמאות
День незалежності Ізраїлю
15 квітня — 15 травня Офіційне свято
Ияр 18 ЛаГ-баОмер (33 день Омера) ל"ג בעומר
ЛаГ-баОмер
28 квітня — 28 травня Шкільні канікули
Ияр 28 День Єрусалиму יום ירושלים
День Єрусалиму
8 травня— 7 червня Інколи відпустка з оплатою
Сиван 6 Пятидесятниця שבועות
Шавуот
між 15 травня та 14 червня Офіційне свято
Тамуз 17 Піст 17-го Тамуза שבעה עשר בתמוז
Піст 17-го Тамуза
10 липня — 10 серпня Робочий день
Ав 9 Піст 9-го Ава (Руйнування Єрусалимського храму) תשעה באב
Девятое Ава
5 серпня — 5 вересня Инколи відпустка зоплатою, розважальні заклади закриті
Ав 15 15 Ава (Святокохання) ט"ו באב
Ту бе-Ав
11 вересня — 11 жовтня Робочий день

Музеї ред.

 
Музей Ізраїлю

Музей Ізраїлю в Єрусалимі є одним з найважливіших культурних інститутів[36] Ізраїлю і місцем зберігання Сувоїв Мертвого моря[37], а також величезної колекції юдаїки і європейського мистецтва.

 
Яд ва-Шем

Музей Голокосту «Яд ва-Шем», — найбільший у світі архів інформації, присвяченій цій страшній сторінці у світовій історії[38]. Музей Діаспори в кампусі Тель-Авівського Університету — інтерактивний музей, присвячений історії єврейських громад всього світу[39][40].

У містах Цфат, Яффо і Ейн-Хід є безліч художніх галерей і музеїв. Основні художні музеї знаходяться в Тель-Авіві, Герцлія та Єрусалимі.

Крім основних музеїв у великих містах, також є висококласні культурні заклади в містечках і кіббуцах. «Мишкан Ле Оманут» в киббуце «Ейн-Харод Меухад» вважається найбільшою картинною галереєю на півночі країни[41].

Порівняно з будь-якою іншою країною Ізраїль має найбільшу кількість музеїв на душу населення[42].

Пам'ятники ред.

Див. також ред.

  • Кохав Нолад
  • Військові ансамблі Ізраїлю
  • Скульптура в Ізраїлі

Примітки ред.

  1. Old City of Jerusalem and its Walls. World Heritage List № 148. UNESCO. 1981. Архів оригіналу за 2 травня 2015. Процитовано 9 июля 2008. 
  2. Masada. World Heritage List № 1040. UNESCO. 2001. Архів оригіналу за 26 травня 2018. Процитовано 9 июля 2008. 
  3. Old City of Acre. World Heritage List № 1042. UNESCO. 2001. Архів оригіналу за 19 травня 2018. Процитовано 9 июля 2008. 
  4. White City of Tel-Aviv — the Modern Movement. World Heritage List № 1096. UNESCO. 2003. Архів оригіналу за 1 червня 2018. Процитовано 9 июля 2008. 
  5. Biblical Tels — Megiddo, Hazor, Beer Sheba. World Heritage List № 1108. UNESCO. 2005. Архів оригіналу за 21 травня 2018. Процитовано 9 июля 2008. 
  6. Incense Route — Desert Cities in the Negev. World Heritage List № 1107. UNESCO. 2005. Архів оригіналу за 20 травня 2018. Процитовано 9 июля 2008. 
  7. Bahá’i Holy Places in Haifa and the Western Galilee. World Heritage List № 1120. UNESCO. 2005. Архів оригіналу за 3 вересня 2011. Процитовано 9 июля 2008. 
  8. Three new sites inscribed on UNESCO’s World Heritage List. UNESCO. 2005. Архів оригіналу за 10 липня 2008. Процитовано 9 июля 2008. 
  9. Jewish Festivals and Days of Remembrance in Israel. МИД Израиля. Архів оригіналу за 11 серпня 2004. Процитовано 16 вересня 2007. 
  10. (Broughton, Ellingham та Trillo, 1999)
  11. Israel. World Music. National Geographic Society. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 13 августа 2007. 
  12. Israeli Folk. World Music. National Geographic Society. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 13 августа 2007. 
  13. Israel (country). Microsoft Encarta. 2007. Архів оригіналу за 30 листопада 2007. Процитовано 13 августа 2007. 
  14. Israel Philharmonic Orchestra celebrates 70th anniversary. МИД Израиля. 5 августа 2007. Архів оригіналу за 6 лютого 2007. Процитовано 13 августа 2007. 
  15. Israel. Eurovision Song Contest. Eurovision Broadcasting Union. Архів оригіналу за 22 червня 2007. Процитовано 13 августа 2007. 
  16. Red Sea Jazz Festival Eilat. Red Sea Jazz Festival. Архів оригіналу за 25 листопада 2007. Процитовано 7 июля 2008. 
  17. Depositing Books to The Jewish National & University Library. Jewish National and University Library. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 21 августа 2007. 
  18. Israeli Book Statistics for 2006. Jewish National and University Library. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 12 серпня 2007. 
  19. The Nobel Prize in Literature 1966. Nobel Foundation. Архів оригіналу за 21 жовтня 2008. Процитовано 12 серпня 2007. 
  20. Арсенал ВВС Израиля самый большой в мире, после США. Архів оригіналу за 15 березня 2010. Процитовано 7 квітня 2010. 
  21. Israeli Dance 1995—1998
  22. Galilee Development Authority — Galilee.gov.il — Galilee — Culture. Архів оригіналу за 8 серпня 2007. Процитовано 13 травня 2018. 
  23. Архівована копія. Архів оригіналу за 12 серпня 2007. Процитовано 13 травня 2018. 
  24. The Jewish Daily Forward. Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 13 травня 2018. 
  25. Gurit Kadman. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 13 травня 2018. 
  26. Михаил Лемхин : Истории советского еврейского театра (Журнал «Чайка» #17(148) от 1 сентября 2009 г.). Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 13 травня 2018. 
  27. התיאטרון הלאומי הבימה. Habima National Theatre. Архів оригіналу за 9 жовтня 2018. Процитовано 7 июля 2008. 
  28. ГАБИМА — Визуальный словарь. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 13 травня 2018. 
  29. Израильское кино в Москве: всплеск эмоций. Архів оригіналу за 23 червня 2018. Процитовано 13 травня 2018. 
  30. Нирит Андерман. (28 июня 2010). Приз Волджина за израильское кино станет Призом Хаджаджа. Ахбар ха-Ир. Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 31 січня 2013. 
  31. И смех, и слезы, и любовь. Архів оригіналу за 26 вересня 2008. Процитовано 13 травня 2018. 
  32. A Region’s Tastes Commingle in Israel — NYTimes.com. Архів оригіналу за 14 жовтня 2018. Процитовано 13 травня 2018. 
  33. Roden, The Book of Jewish Food, pp 202—207
  34. Gur,The Book of New Israeli Food
  35. ИЗРАИЛЬ: Праздники
  36. About the Museum. The Israel Museum, Jerusalem. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 13 августа 2007. 
  37. Minting in the Land of Israel. The Israel Museum, Jerusalem. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 7 июля 2008. 
  38. Национальный Мемориал Катастрофы (Шоа) и Героизма. Яд ва-Шем. Архів оригіналу за 20 липня 2018. Процитовано 7 июля 2008. 
  39. Museum Information. Beth Hatefutsoth. Архів оригіналу за 19 грудня 2002. Процитовано 7 июля 2008. 
  40. Музей Диаспоры. Архів оригіналу за 23 березня 2010. Процитовано 13 травня 2018. 
  41. Мишкан ЛеОманут, Эйн Харод. Il Museum's. TravelNet. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 7 июля 2008. 
  42. MIGnews Реактивные Новости | Общество | Арсенал ВВС Израиля самый большой в мире, после США. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 13 травня 2018. 

Посилання ред.