В археології, тель (від араб. تلّ‎, що перекладається як пагорб чи насип)[1] — штучний пагорб, що утворився над руїнами стародавніх міст. Стародавні міста існували сотні, а часто й тисячі років, за цей час на їх місті наростали археологічні шари досягаючи товщини кількох, а часом навіть кількох десятків метрів[2] . Після загибелі таке місто засипалося піском та землею, заростало травою і утворювався пагорб. Також телями звуть природні пагорби на вершинах яких існували стародавні міста і які тому вкриті багатометровими шарами руїн.

Тель-Беєр-Шева
Тель Йокнеам

Найвідоміші ред.

Примітки ред.