Куликовичі

село в Маневицькому районі Волинської області України

Кулико́вичі (Кульковичі) — село в Україні, у Маневицькому районі Волинської області. Населення становить 479 осіб.

село Куликовичі
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Луцький
Рада Куликовичівська сільська рада
Основні дані
Засноване 1577
Населення 479
Площа 66,62 км²
Густота населення 12,29 осіб/км²
Поштовий індекс 44653
Телефонний код +380 3376
Географічні дані
Географічні координати 51°09′59″ пн. ш. 25°48′03″ сх. д. / 51.16639° пн. ш. 25.80083° сх. д. / 51.16639; 25.80083Координати: 51°09′59″ пн. ш. 25°48′03″ сх. д. / 51.16639° пн. ш. 25.80083° сх. д. / 51.16639; 25.80083
Середня висота
над рівнем моря
168 м
Водойми Стир
Місцева влада
Адреса ради 44653, Волинська обл., Маневицький р-н, с.Куликовичі, вул.Перемоги,12
Карта
Куликовичі. Карта розташування: Україна
Куликовичі
Куликовичі
Куликовичі. Карта розташування: Волинська область
Куликовичі
Куликовичі
Мапа
Мапа

Географія ред.

Розташоване на правому березі Стиру.

Село компактне, всі вулиці покриті твердим покриття, у селі є водогін.

Історія ред.

На території села та околицях розташовані 4 археологічні пам'ятки: багатошарове поселення в урочищі Загамет; поселення тшинецько-комарівської культури, залишки поселень зарубинецької культури та городище давньоруського часу.

Перша згадка про село походить з 1488 року. За історичними даними назва села Куликовичі виникла від прізвища економа маєтку князя Четвертинського Куликова. Топонім — множинна форма від патроніма Куликов.

Історично «у Куликовичахь» (1488), Куліковиче (1778).

В 1577 р. село Куликовичі належало до князя Чарторийського.

За описом 1798 року в селі на річці стояло два млини, кожен на один камінь. Дворів всього було 55, у яких проживало 407 осіб. В селі була церква Покрови Богородиці і дерев'яний панський дім.

В часи Російської імперії село належало до Колківської волості Луцького повіту Волинської губернії.

В кінці ХІХ ст. частину маєтку Четвертинського, у тому числі і село Куликовичі, продали дрібним поміщикам. Село було куплене двома євреями на ім'я Асамуров. Так село стало дрібним маєтком. Перші мешканці займалися бджільництвом, рибальством, полюванням, згодом скотарством та землеробством.

В кінці 19 ст. було там 104 доми і 789 жителів, дерев'яна церква з 18 ст., на місці старої. На початку 19 століття належало до поміщика Асамурова 5 632 десятини.

На 01.01.2005 року в селі було 260 будинків, функціонувала школа І — ІІ ступеня, бібліотека, будинок культури, фельдшерсько — акушерський пункт, відділення зв'язку, АТС, три приватних торгових точки, магазин Куликовичівського споживчого товариства, адмінбудинок Куликовичівського лісництва Колківського держлісгоспу, сільськогосподарський кооператив «Куликовичівський», пилорама, млин.

Населення ред.

Населення села згідно переписів та люстрацій:

  • 1798—407;
  • кінець 19 століття — 789;

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 479 особи, з яких 241 чоловіків та 238 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 814 осіб.[2]

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,63 %
російська 0,24 %

Відомі люди ред.

Релігія ред.

У селі є дві релігійні громади: християн віри євангельської та православна Свято-Покровської церкви ПЦУ (до 20.02.2019 УПЦ (МП)).

Православна церква в рамках атеїстичної кампанії радянської влади 1962 року була закрита. Парафію відновили 1992 року. Престольне свято — 14 жовтня.

Пам'ятки ред.

У селі встановлено:

Примітки ред.

  1. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019. 
  2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019. 
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019. 

Література ред.

  • Кулико́вичі // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.555

Посилання ред.