Кринки́[1] — село в Україні, у Олешківській міській громаді Херсонського району Херсонської області. Населення до повномасштабного вторгнення Росії в Україну становило 991 особу.

село Кринки
Країна Україна Україна
Область Херсонська область
Район Херсонський район
Громада Олешківська міська громада
Код КАТОТТГ UA65100110040070147
Основні дані
Засноване 1785
Населення 0 (2024)
Площа 4,6 км²
Густота населення 15,73 осіб/км²
Поштовий індекс 75110
Телефонний код +380 5542
Географічні дані
Географічні координати 46°44′03″ пн. ш. 33°04′59″ сх. д. / 46.73417° пн. ш. 33.08306° сх. д. / 46.73417; 33.08306Координати: 46°44′03″ пн. ш. 33°04′59″ сх. д. / 46.73417° пн. ш. 33.08306° сх. д. / 46.73417; 33.08306
Середня висота
над рівнем моря
м
Водойми р. Конка
Місцева влада
Староста Карпенко Юрій Анатолійович
Карта
Кринки. Карта розташування: Україна
Кринки
Кринки
Кринки. Карта розташування: Херсонська область
Кринки
Кринки
Мапа
Мапа

CMNS: Кринки у Вікісховищі

Назва села походить від великої кількості криниць у цій місцевості.

Літературно-меморіальний музей Остапа Вишні

ред.

У селі двічі побував Остап Вишня, він приїжджав сюди на полювання та риболовлю. З легкої руки Остапа Вишні його вислів: «Хто в Крим, а я — у Кринки» — став крилатим.

Уперше Остап Вишня приїжджав у 1955 році. У серпні-вересні 1956 року, разом з дружиною Варварою Олексіївною, Остап Вишня знову відпочивав у Кринках. Багато рибалив, працював над оповіданнями, але знаходив час для зустрічей з місцевими людьми. Багато хто з них став героєм розповідей його безсмертних «Мисливських усмішок».

Завдяки Остапові Вишні в Кринках побували, гостюючи в нього, Микола Бажан, Володимир Сосюра, Максим Рильський, Андрій Малишко, Ванда Василевська, Олександр Корнійчук[2].

20 вересня Остап Вишня поїхав до Києва, а 28 вересня 1956 року його не стало. По смерті Остапа Вишні його ім'ям назвали місцевий будинок культури та турбазу.

З ініціативи колишнього директора сільської школи Федора Федоровича Білоуса мазанку під очеретяним дахом на турбазі, де жив письменник, перетворили на будинок-музей.

Згодом турбаза стала занепадати. Профспілки викупили та відремонтували турбазу, і в 1989 році, на 100-річчя від народження Остапа Вишні, відкрили музей, встановили бюст письменника[3].

Будинок, у якому жив Остап Вишня, довго був музеєм, але з плином часу він зазнавав дедалі більших змін. У даху були величезні дірки, підлога прогнила. У такому вигляді будівля перебувала довго. 2020 року садибу було відновлено на новому місці, зі збереженням давніх архітектурних традицій і з використанням усіх відповідних матеріалів того часу. У червні 2023 року будинок було затоплено внаслідок підриву дамби Каховської ГЕС[4].

Російсько-українська війна

ред.

У перший день повномасштабного російського вторгнення в Україну, 24 лютого 2022 року, село було окуповане російськими військами.

6 червня 2023 року, внаслідок підриву дамби Каховської ГЕС, було затоплено через близькість до нижньої течії річки Дніпро[5].[6].

14 жовтня 2023 року неподалік села детонував склад російських боєприпасів[7].

В кінці жовтня 2023 року бійці 35-тої окремої бригади морської піхоти висадилися та захопили плацдарм у селі. У лютому 2024 року ЗСУ підняли в селі прапор України, у населеному пункті продовжувалися бої[8].

7 квітня 2024 року, поблизу села, російські військові здійснили черговий воєнний злочин проти українського цивільного населення і розстріляли трьох українських військово-полонених, розпочато розслідування за фактом порушення законів та звичаїв війни, поєднаного з умисним вбивством та порушенням Женевських конвенцій[9][10].

Наприкінці червня 2024 року Сили Оборони України вийшли з селища, бої тривали на островах поруч[11][12].

Населення

ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року, чисельність наявного населення села становила 874 особи, з яких 399 чоловіків та 475 жінок[13].

За переписом населення України 2001 року, у селі мешкала 991 особа[14].


Внаслідок бойових дій спричинених Російським вторгненням в Україну впродовж 2022—2024 років село повністю спорожніло.

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[15]:

Мова Кількість Відсоток
українська 894 90.21 %
російська 92 9.28 %
інші/не вказали 5 0.51 %
Усього 991 100 %

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Кринки // «Словники України» online / Український мовно-інформаційний фонд НАН України.
  2. «Кринки» – це ще не кінець!. Архів оригіналу за 17 лютого 2018. Процитовано 17 лютого 2018.
  3. Літературно-меморіальний музей Остапа Вишні. Архів оригіналу за 17 лютого 2018. Процитовано 17 лютого 2018.
  4. На Херсонщині затопило музей-садибу Остапа Вишні. culture.rayon.ua. 07-06-2023.
  5. Певица NAVKA показала кадры затопления села Крынки возле разрушенной Каховской ГЭС. kp.ua. 06-06-2023.
  6. На лівобережжі Херсонщини підтоплене село Кринки. ukruniform.ua. 06-06-2023.
  7. На Херсонщині Сили оборони України знищили російський склад боєприпасів. kherson.rayon.is.ua. 14-10-2023.
  8. ЗСУ підняли український прапор в Кринках на лівому березі Херсонської області. РБК-Украина (укр.). Процитовано 18 лютого 2024.
  9. Окупанти розстріляли беззбройних полонених у Кринках - ОГП. www.dw.com. 7 квітня 2024.
  10. Розстріл полонених українців у Кринках: озвучено ім'я та дані офіцера РФ, який міг дати наказ
  11. Українські війська відійшли з Кринок на Херсонщині – джерела. Українська Правда. 16 липня 2024.
  12. "Слідство.Інфо": 788 українських військових зникли безвісти у Кринках. Українська Правда. 17 липня 2024.
  13. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  14. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  15. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

ред.

Джерела

ред.