Кринки (Херсонський район)
Кринки́[1] — село в Україні, у Олешківській міській громаді Херсонського району Херсонської області. Населення до повномасштабного вторгнення Росії в Україну становило 991 особу.
село Кринки | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Херсонська область |
Район | Херсонський район |
Тер. громада | Олешківська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA65100110040070147 |
Основні дані | |
Засноване | 1785 |
Населення | 0 (2024) ▼ |
Площа | 4,6 км² |
Густота населення | 15,73 осіб/км² |
Поштовий індекс | 75110 |
Телефонний код | +380 5542 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 46°44′3″ пн. ш. 33°4′59″ сх. д. / 46.73417° пн. ш. 33.08306° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
5 м |
Водойми | р. Конка |
Місцева влада | |
Староста | Карпенко Юрій Анатолійович |
Карта | |
Мапа | |
|
Назва села походить від великої кількості криниць у цій місцевості.
Літературно-меморіальний музей Остапа Вишні
ред.У селі двічі побував Остап Вишня, він приїжджав сюди на полювання та риболовлю. З легкої руки Остапа Вишні його вислів: «Хто в Крим, а я — у Кринки» — став крилатим.
Уперше Остап Вишня приїжджав у 1955 році. У серпні-вересні 1956 року, разом з дружиною Варварою Олексіївною, Остап Вишня знову відпочивав у Кринках. Багато рибалив, працював над оповіданнями, але знаходив час для зустрічей з місцевими людьми. Багато хто з них став героєм розповідей його безсмертних «Мисливських усмішок».
Завдяки Остапові Вишні в Кринках побували, гостюючи в нього, Микола Бажан, Володимир Сосюра, Максим Рильський, Андрій Малишко, Ванда Василевська, Олександр Корнійчук[2].
20 вересня Остап Вишня поїхав до Києва, а 28 вересня 1956 року його не стало. По смерті Остапа Вишні його ім'ям назвали місцевий будинок культури та турбазу.
З ініціативи колишнього директора сільської школи Федора Федоровича Білоуса мазанку під очеретяним дахом на турбазі, де жив письменник, перетворили на будинок-музей.
Згодом турбаза стала занепадати. Профспілки викупили та відремонтували турбазу, і в 1989 році, на 100-річчя від народження Остапа Вишні, відкрили музей, встановили бюст письменника[3].
Будинок, у якому жив Остап Вишня, довго був музеєм, але з плином часу він зазнавав дедалі більших змін. У даху були величезні дірки, підлога прогнила. У такому вигляді будівля перебувала довго. 2020 року садибу було відновлено на новому місці, зі збереженням давніх архітектурних традицій і з використанням усіх відповідних матеріалів того часу. У червні 2023 року будинок було затоплено внаслідок підриву дамби Каховської ГЕС[4].
Російсько-українська війна
ред.У перший день повномасштабного російського вторгнення в Україну, 24 лютого 2022 року, село було окуповане російськими військами.
6 червня 2023 року, внаслідок підриву дамби Каховської ГЕС, було затоплено через близькість до нижньої течії річки Дніпро[5].[6].
14 жовтня 2023 року неподалік села детонував склад російських боєприпасів[7].
В кінці жовтня 2023 року бійці 35-тої окремої бригади морської піхоти висадилися та захопили плацдарм у селі. У лютому 2024 року ЗСУ підняли в селі прапор України, у населеному пункті продовжувалися бої[8].
7 квітня 2024 року, поблизу села, російські військові здійснили черговий воєнний злочин проти українського цивільного населення і розстріляли трьох українських військово-полонених, розпочато розслідування за фактом порушення законів та звичаїв війни, поєднаного з умисним вбивством та порушенням Женевських конвенцій[9][10].
Наприкінці червня 2024 року Сили Оборони України вийшли з селища, бої тривали на островах поруч[11][12].
Населення
ред.Згідно з переписом УРСР 1989 року, чисельність наявного населення села становила 874 особи, з яких 399 чоловіків та 475 жінок[13].
За переписом населення України 2001 року, у селі мешкала 991 особа[14].
Внаслідок бойових дій спричинених Російським вторгненням в Україну впродовж 2022—2024 років село повністю спорожніло.
Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[15]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 894 | 90.21 % |
російська | 92 | 9.28 % |
інші/не вказали | 5 | 0.51 % |
Усього | 991 | 100 % |
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Кринки // «Словники України» online / Український мовно-інформаційний фонд НАН України.
- ↑ «Кринки» – це ще не кінець!. Архів оригіналу за 17 лютого 2018. Процитовано 17 лютого 2018.
- ↑ Літературно-меморіальний музей Остапа Вишні. Архів оригіналу за 17 лютого 2018. Процитовано 17 лютого 2018.
- ↑ На Херсонщині затопило музей-садибу Остапа Вишні. culture.rayon.ua. 07-06-2023.
- ↑ Певица NAVKA показала кадры затопления села Крынки возле разрушенной Каховской ГЭС. kp.ua. 06-06-2023.
- ↑ На лівобережжі Херсонщини підтоплене село Кринки. ukruniform.ua. 06-06-2023.
- ↑ На Херсонщині Сили оборони України знищили російський склад боєприпасів. kherson.rayon.is.ua. 14-10-2023.
- ↑ ЗСУ підняли український прапор в Кринках на лівому березі Херсонської області. РБК-Украина (укр.). Процитовано 18 лютого 2024.
- ↑ Окупанти розстріляли беззбройних полонених у Кринках - ОГП. www.dw.com. 7 квітня 2024.
- ↑ Розстріл полонених українців у Кринках: озвучено ім'я та дані офіцера РФ, який міг дати наказ
- ↑ Українські війська відійшли з Кринок на Херсонщині – джерела. Українська Правда. 16 липня 2024.
- ↑ "Слідство.Інфо": 788 українських військових зникли безвісти у Кринках. Українська Правда. 17 липня 2024.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Посилання
ред.- Погода в селі Кринки [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Джерела
ред.- Сайт Олешківської міської громади [Архівовано 14 серпня 2021 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Херсонської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |