Відкрити головне меню
І. Ю. Рєпін. Українська хата, 1880.
Напівзруйнована стіна мазанки

Ма́занка, також маза́нка[1] — хата, зроблена з глини, сирцевої цегли або хмизу, обмазаного глиною, замішанною на гною або будь якою іншою органічною речовиною (саманна техніка). Стіни надалі покривалися побілкою на вапні. Досить поширена на території степової та лісостепової України.

Зміст

ТехнологіяРедагувати

Стіни могли складати або з грудок змішаної з соломою глини («вальків»)[2] або обмазувати цим матеріалом плетені стіні; ці операції були відомі як «валькування»[3][4]. Хата з плетеними з хмизу (хворосту) стінами і обмазана глиною називалася хворостянка[5].

Обмазувати глиною могли і дерев'яні хати (зокрема, рублені «в шули»). Щоб краще тримався глиняний розчин, стіни клинцювали — забивали в них кілочки, клинці[6] (аналогічно кріпленню дранки перед тинькуванням).

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Мазанка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Вальок // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Валькувати // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Валькування // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  5. Хворостянка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  6. Клинцювати // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

ДжерелаРедагувати