Гніздичів

Селище Гніздичів
Герб Гніздичева	Прапор Гніздичева
	Монастир Св. ГерардаМонастир Св. Герарда
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Стрийський район
Громада	Гніздичівська селищна громада
Код КАТОТТГ:
Основні дані
Засновано	Гніздичів у документах XVII ст подекуди вже згадується як містечко. Одна з ранніх письмових згадок про село відноситься до 1462 року.
Статус	із 2024 року
Площа	5.76 км²
Населення	▼ 4123 (01.01.2017)
Густота	726,2 осіб/км²;
Поштовий індекс	81740
Телефонний код	+380 3239
Географічні координати	49°20′14″ пн. ш. 24°06′19″ сх. д. / 49.33722° пн. ш. 24.10528° сх. д.Координати: 49°20′14″ пн. ш. 24°06′19″ сх. д. / 49.33722° пн. ш. 24.10528° сх. д.
Водойма	Річка Стрий ;
Відстань
Найближча залізнична станція:	Гніздичів
	До райцентру:
- фізична:	27 км
	До обл. центру:
- залізницею:	65 км
- автошляхами:	80 км
Селищна влада
Адреса	81740, Львівська обл. Стрийський р-н, смт. Гніздичів, вул. Грушевського, 7
Вебсторінка	[1]
Карта
	Гніздичів
	Гніздичів
	Гніздичів у Вікісховищі

Гнізди́чів (Кохавине) — селище Стрийського району Львівської області на правому березі річки Стрий, за 4 км на південь від Жидачева.

Історія ред.

Наполеон Орда. Проща в Кохавині

Відпустове місце Кохавине відоме з 1646 р. — часу появи там Чудотворної ікони Матері Божої Кохавинської. Спочатку на тому місці для образу було збудовано невелику каплицю, а пізніше, у 1748 р. — простору дерев'яну церкву. Поруч з нею був побудований монастир кармелітів.

За цей час було зафіксовано багато випадків зцілень перед іконою, а тому спеціальна комісія, що вивчала це явище, оголосила її Чудотворною. Сталося це 26 травня 1755 р.

У 1789 р. за австрійського імператора Йосифа II монастир було ліквідовано. Він вдруге відродився тільки у 1855 р. Тоді ж було відновлено давню каплицю і реставровано образ. 1868 року було закладено наріжний камінь під новий храм, який освячено 1 вересня 1894 р.

Визначною подією в історії Кохавина став день 15 серпня 1912 р., коли відбулась коронація ікони, на яку зібралась велика кількість прочан не тільки з Галичини, але й інших країн Європи.

З 1931 р. монастирем володіли отці єзуїти, які під час Другої світової війни (25 травня 1944 р.) вивезли образ Кохавинської Матері Божої до монастиря в селі Стара Весь (Польща).

У березні 1990 р. давню святиню взяли під свою опіку отці Редемптористи, які не тільки повернули стару назву цьому селу, але й докладають чимало зусиль, щоб повернути йому колишню славу.

Політика ред.

Парламентські вибори, 2019 ред.

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селищі функціонували окремі виборчі дільниці № 460364 і 460365, розташовані у приміщенні селищної ради і народного дому відповідно.

Результати

зареєстровано 3186 виборців, явка 53,39%, найбільше голосів віддано за «Голос» — 25,28%, за «Слугу народу» — 24,87%, за «Європейську Солідарність» — 13,40%.^[2] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Андрій Кіт (самовисування) — 34,40%, за Андрія Гергерта (Всеукраїнське об'єднання «Свобода») — 19,12%, за Володимира Гаврона («Голос») — 16,16%^[3].

Пам'ятки ред.

Монастир кармелітів Святого Герарда (XVIII століття) з Вознесенським костелом^[d] (1868–1894, розпису в стилі модерн) і каплицею (1903) над цілющим джерелом. Тут зберігалася коронована Папою Пієм X чудотворна Ікона Кохавинської Богородиці.
Братська могила радянських воїнів^[d]
Місце бою воїнів УПА з військами НКВД

Промисловість ред.

У Гніздичеві знаходиться Кохавинська паперова фабрика. Залізнична станція. Спиртовий, комбікормовий заводи.

Відомі люди ред.

Народилися ред.

Чекалюк Емануїл Богданович (1909—1990) — український учений, інженер нафтової та статистичної термодинаміки, доктор технічних наук, заслужений діяч науки і техніки УРСР.
Казімеж Гроховський (1873—1937) — польський геолог, етнограф, археолог.
Мирослав Котович-«Олексій» — окружний референт Служби безпеки ОУН Тернопільської та Кам'янець-Подільської округ ОУН.^[4]
Шкумат Роман Ярославович (* 1989) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.