Відкрити головне меню

Костел Усіх Святих — парафіяльний римо-католицький храм, пам'ятка архітектури 18 століття стилю бароко у селі Годовиця Пустомитівського району Львівської області. Перебуває в жалюгідному стані та потребує реставрації.

Костел Усіх Святих
Назва на честь: День усіх святих
Godovitsya1.jpg

49°45′51″ пн. ш. 23°55′03″ сх. д. / 49.76417° пн. ш. 23.91750° сх. д. / 49.76417; 23.91750Координати: 49°45′51″ пн. ш. 23°55′03″ сх. д. / 49.76417° пн. ш. 23.91750° сх. д. / 49.76417; 23.91750
Тип церква
Країна

Україна Україна

Розташування Годовиця
Тип будівлі костел
Архітектурний стиль бароко
Автор проекту Бернард Меретин
Архітектор Бернард Меретин
Скульптор Іван Георгій Пінзель
Засновник Стефан Мікульський
Будівництво 1751 — 1758
Стан в процесі руйнування
Костел всіх святих (Годовиця). Карта розташування: Україна
Костел всіх святих (Годовиця)
Костел всіх святих (Годовиця) (Україна)

Костел всіх святих у Вікісховищі?

ІсторіяРедагувати

БудівництвоРедагувати

Зведений протягом 17511758 років на кошти львівського архидиякона РКЦ Стефана Мікульського.

Архітектор — Бернард Меретин (творець собору святого Юра у Львові).

На думку Збіґнева Горнунґа, прообраз кількох храмів. Зокрема, костелів Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (Бучач,[1] Коломия), костелів Непорочного зачаття Діви Марії (Лопатин), святого Станіслава (Буськ), Воздвиження Чесного Хреста (Берездівці).

РеставраціїРедагувати

Реставрації храму робилися у 1900, 1927 (головний вівтар), 19291931 (внутрішні розписи).

СучасністьРедагувати

У радянські часи костел використовували як господарську споруду і замкнули остаточно 1961 року. У 1974-му в храмі сталася пожежа, і невдовзі завалився дах із розписами 18 століття. Сучасний стан пам'ятки — жалюгідний.

У липня 2013 під час візиту до Львова французького посла почесний консул Франції у Львові Данило Ярема повідомив, що французька сторона допоможе відновити костел[2].

ОписРедагувати

АрхітектураРедагувати

 
Панорама інтерʼєру

Однонавний цегляний храм — хрестовий у плані, зі скороченим трансептом, притвором та північним приміщенням по осі абсиди. Нава, абсида, північне приміщенням та притвор перекриті хрестовими склепіннями.

Центральний об'єм костелу увінчує сигнатурка. На фасаді — подвійні пілястри коринфського ордеру. Бароковий фронтон прикрашено декоративними кам'яними вазами. Притвор завершується трикутним фронтоном та аттиком у вигляді балюстради. Пластичність зовнішніх обрисів будівлі досягається завдяки заокругленості її кутів.

СкульптураРедагувати

Першим звернув увагу на різьблені роботи в костелі Ян Антоневич-Болоз, після нього — трохи Адам Бохнак. Тадеуш Маньковський вважав, що їх автором був Пінзель, такої ж думки був і Мечислав Гембарович. Збігнев Горнунг вважав, що їх автором був Антон Осинський.[3] Ян Островський вважає, що Пінзеля варто вважати головним творцем «різьби» в костелі. Також стверджує, що тут працював Матвій Полейовський, а великі ангели головного вівтаря — це, правдоподібно, робота невідомого співробітника Пінзеля, який також був автором «різьби» в головному вівтарі в парафіяльному костелі в Бучачі.[4] Пйотр Красний і Якуб Сіто припускають, що Петро Полейовський разом з Пінзелем виконав фігури великих ангелів, які прикрашали розп'яття головного вівтаря.[5]

ЖивописРедагувати

Стіни та стеля вкриті фресками, виконаними у кінці 18 століття художником Ролінським.

ГалереяРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Buczaczu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Secesja», 1993. — T. 1. — 126 s., 364 il. — S. 23. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. cz. I.). — ISBN 83-85739-09-2. (пол.)
  2. Французи допоможуть відновити храм на Львівщині, де були скульптури Пінзеля // РІСУ.
  3. Ostrowski J. K Kościół parafialny p.w. Wszystkich Świętych w Hodowicy… — S. 36.
  4. Ostrowski J. K Kościół parafialny p.w. Wszystkich Świętych w Hodowicy… — S. 37.
  5. Krasny P., Sito J. «Pan Piotr Polejowski snycyrz lwowski» i jego dzieła w kościele Franciszkanów w Przemyślu… — S. 185.

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати