Адам Бохнак (пол. Adam Bochnak; 17 вересня 1899, Краків — 27 травня 1974, там само) — польський історик мистецтва і мистецтвознавець. Батько — купець Владислав Бохнак, матір — Юзефа Спиш. У 1917 році склав матуру в гімназії святої Анни у рідному місті. навчався на філософському факультеті Ягеллонського університету. Воював проти УГА наприкінці 1918 — на початку 1919 року. У 1922 році здобув науковий ступінь доктор філософії. У лютому 1945 року повернувся до Кракова. Після другої світової очолював музей Ягеллонського університету. Входив до складу редакційних комітетів видань «Polski Słownik Biograficzny» i «Słownik Starożytności Słowiańskich». Працював директором Музею Народового у Кракові. Помер у Кракові 27 травня 1974 року.

Адам Бохнак
пол. Adam Bochnak
Adam Bochnak, ca. 1950 (by Stanisław Kolowca).jpg
Народився 17 вересня 1899(1899-09-17)[1][2]
Краків, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина[1]
Помер 27 травня 1974(1974-05-27)[1][2] (74 роки) або 28 травня 1974(1974-05-28)[3] (74 роки)
Краків, Краківське воєводство[d], ПНР[1]
Поховання Раковицький цвинтар
Країна Flag of Poland (1928–1980).svg Польща
Діяльність мистецтвознавець
Alma mater Ягеллонський університет
Знання мов польська
Заклад Ягеллонський університет
Нагороди
Командорський хрест ордена Відродження Польщі орден Відродження Польщі (Лицарський Хрест) Odznaka tytułu honorowego „Zasłużony Nauczyciel PRL” Золотий Хрест заслуги
Доробок

Автор першого аналітичного «синтетичного» твору про львівську рококову різьбу.[4]

  • Giovanni Battista Falconi (1925)
  • Kościół św. Stanisława w Uhercach (1925)
  • Zabytki przemysłu artystycznego w kościele parafialnym w Luborzycy (1925, z J. Pagaczewskim)
  • Ze studiów nad rzeźbą lwowską epoki rokoka (1931)
  • Dwa naczynia z herbami Wazów w kolegiacie łowickiej (1935)
  • «Opłakiwanie Chrystusa», obraz w głównym ołtarzu kościoła parafialnego w Bieczu (1935)
  • Grób biskupa Maura w krypcie św. Leonarda na Wawelu (1938)
  • Zarys dziejów polskiej historii sztuki (1948)
  • Gobeliny Katedry wawelskiej z historią Jakuba (1952)
  • Kaplica Zygmuntowska (1953)
  • Historia sztuki nowożytnej (1957, 2 tomy)
  • Najstarsze budowle wawelskie (1960)

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #137533853 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б Національна бібліотека Австралії — 1960.
  3. Library of Congress AuthoritiesLibrary of Congress.
  4. Krasny P., Sito J. «Pan Piotr Polejowski snycyrz lwowski» i jego dzieła w kościele Franciszkanów w Przemyślu // Sztuka Kresów Wschodnich: materiały sesji naukowej. — 2003. — № 5. — S. 180. (пол.)

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати