Коровинці

село Коровинці
	Свято-Михайлівська церква
Країна	Україна
Область	Сумська область
Район	Роменський район
Громада	Коровинська сільська громада
Облікова картка	Коровинці
Основні дані
Населення	2702
Поштовий індекс	42140
Телефонний код	+380 5455
Географічні дані
Географічні координати	50°48′32″ пн. ш. 33°45′01″ сх. д. / 50.80889° пн. ш. 33.75028° сх. д.Координати: 50°48′32″ пн. ш. 33°45′01″ сх. д. / 50.80889° пн. ш. 33.75028° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	127 м
Водойми	р. Сула
Місцева влада
Адреса ради	42140, Сумська обл., Роменський р-н, с. Коровинці, вул.Київська, буд. 41.
Карта
	Коровинці
	Коровинці
Мапа
	Коровинці у Вікісховищі

Корови́нці — село в Україні, центр Коровинської сільської громади Роменського району Сумської області. Населення становить 2702 осіб. До 2017 орган місцевого самоврядування — Коровинська сільська рада.

Географія

Село Коровинці знаходиться на лівому березі річки Сула, вище за течією примикає село Курмани, нижче за течією примикає село Дігтярівка, на протилежному березі — село Ракова Січ. По селу протікає пересихаючий струмок з загатою. Через село проходить автомобільна дорога Н07.

Історія

Село Коровинці відоме з кінця XI століття. У Іпатіївському літописі згадується, що біля села Коровинці було розбите половецьке військо хана Боняка, пізніше воно згадується в XVII столітті.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР в 1932—1933 роках^[1]. Під час Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 49 жителів села^[2].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області», село увійшло до складу Коровинської сільської громади^[3].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Недригайлівського району, громада увійшла до складу новоутвореного Роменського району^[4].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[5]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	2662	98.52%
російська	26	0.96%
білоруська	3	0.11%
інші/не вказали	11	0.41%
Усього	2702	100%

Відомі люди

Дорошенко Сергій Володимирович — український військовик, учасник російсько-української війни^[6]
Єпіфанов Анатолій Олександрович (нар. 1945 р.) — доктор економічних наук, професор, з 1980 р. голова виконкому Сумської міськради народних депутатів, 1992- Представник Президента України в Сумській області, голова облдержадміністрації, 1994-1998- голова Сумської облради народних депутатів, ректор-організатор Української Академії банківської справи, з 1999 — ректор Української Академії банківської справи.
Залозний Іван Іларіонович (нар. 1926 р.) — механізатор, Герой Соціалістичної Праці. Розробив і запровадив у практику багато раціоналізаторських пропозицій, щодо поліпшення якості роботи, підвищення продуктивності праці.
Лаврик Віра Іванівна (нар. 1952 р.) — Голова Сумської обласної ради (2015 р.), голова профкому, фінансовий менеджер, в.о. генерального директора ВАТ «Сумихімпром», керівник Сумської міжрайонної виконавчої дирекції відділення Фонду соціального страхування у Сумській області.
Лаврик Микола Іванович (нар. 1952 р.) — Роменський міський голова, голова Сумської обладміністрації, голова Чернігівської облдержадміністрації, радник Президента України, народився в селі Коровинці.
Ріпа Анастасія Степанівна (1921 — ?) — новатор сільськогосподарського виробництва, ланкова колгоспу «Комінтерн» Недригайлівського району Сумської області. Депутат Верховної Ради УРСР 6—7-го скликань.
Сердюк Ольга Семенівна (нар. 1927 р.) — Герой Соціалістичної Праці. З 1943 р. працювала в колгоспі «Комінтерн» Недригайлівського району. Неодноразово брала участь у ВДНГ СРСР, де отримала дві Срібні та дві Бронзові медалі.
Химченко Микола Прохорович (1899—1968) — український радянський партійний діяч, 2-й секретар Чернігівського обкому КП(б)У.
Яловий Іван Никонович (нар. 1918 р.) — організатор сільськогосподарського виробництва, Герой Соціалістичної Праці.

Під керівництвом Ялового оновлено посівний фонд, зміцнено кормову базу, збільшено поголів'я великої рогатої худоби, впроваджено механізовані методи вирощування буряків.