Коровинці

село в Недригайлівському районі Сумської області (Україна)

Корови́нці — село в Україні, у Роменському районі Сумської області. Населення становить 2702 осіб. Орган місцевого самоврядування — Коровинська сільська рада.

село Коровинці
Shkola2.JPGСвято-Михайлівська церква
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район/міськрада Роменський район
Рада Коровинська сільська рада
Код КОАТУУ 5923583401
Облікова картка Коровинці 
Основні дані
Населення 2702
Поштовий індекс 42140
Телефонний код +380 5455
Географічні дані
Географічні координати 50°48′32″ пн. ш. 33°45′01″ сх. д. / 50.80889° пн. ш. 33.75028° сх. д. / 50.80889; 33.75028Координати: 50°48′32″ пн. ш. 33°45′01″ сх. д. / 50.80889° пн. ш. 33.75028° сх. д. / 50.80889; 33.75028
Середня висота
над рівнем моря
127 м
Водойми р. Сула
Місцева влада
Адреса ради 42140, Сумська обл., Недригайлівський р-н, с. Коровинці
Сільський голова Шило Сергій Миколайович
Карта
Коровинці. Карта розташування: Україна
Коровинці
Коровинці
Коровинці. Карта розташування: Сумська область
Коровинці
Коровинці

CMNS: Коровинці у Вікісховищі

Після ліквідації Недригайлівського району 19 липня 2020 року село увійшло до Роменського району[1].

ГеографіяРедагувати

Село Коровинці знаходиться на лівому березі річки Сула, вище за течією примикає село Курмани, нижче за течією примикає село Дігтярівка, на протилежному березі — село Ракова Січ. По селу протікає пересихаючий струмок з загатою. Через село проходить автомобільна дорога Н07.

ІсторіяРедагувати

Село Коровинці відоме з кінця XI століття. У Іпатіївському літописі згадується, що біля села Коровинці було розбите половецьке військо хана Боняка, пізніше воно згадується в XVII столітті.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках[2]. Під час Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 49 жителів села[3].

Відомі людиРедагувати

  • Єпіфанов Анатолій Олександрович (нар. 1945 р.) — доктор економічних наук, професор, з 1980 р. голова виконкому Сумської міськради народних депутатів, 1992- Представник Президента України в Сумській області, голова облдержадміністрації, 1994-1998- голова Сумської облради народних депутатів, ректор-організатор Української Академії банківської справи, з 1999 — ректор Української Академії банківської справи.
  • Залозний Іван Іларіонович (нар. 1926 р.) — механізатор, Герой Соціалістичної Праці. Розробив і запровадив у практику багато раціоналізаторських пропозицій, щодо поліпшення якості роботи, підвищення продуктивності праці.
  • Лаврик Віра Іванівна (нар. 1952 р.) — Голова Сумської обласної ради (2015 р.), голова профкому, фінансовий менеджер, в.о. генерального директора ВАТ «Сумихімпром», керівник Сумської міжрайонної виконавчої дирекції відділення Фонду соціального страхування у Сумській області.
  • Лаврик Микола Іванович (нар. 1952 р.) — Роменський міський голова, голова Сумської обладміністрації, голова Чернігівської облдержадміністрації, радник Президента України, народився в селі Коровинці.
  • Ріпа Анастасія Степанівна (1921 — ?) — новатор сільськогосподарського виробництва, ланкова колгоспу «Комінтерн» Недригайлівського району Сумської області. Депутат Верховної Ради УРСР 6—7-го скликань.
  • Сердюк Ольга Семенівна (нар. 1927 р.) — Герой Соціалістичної Праці. З 1943 р. працювала в колгоспі «Комінтерн» Недригайлівського району. Неодноразово брала участь у ВДНГ СРСР, де отримала дві Срібні та дві Бронзові медалі.
  • Химченко Микола Прохорович (1899—1968) — український радянський партійний діяч, 2-й секретар Чернігівського обкому КП(б)У.
  • Яловий Іван Никонович (нар. 1918 р.) — організатор сільськогосподарського виробництва, Герой Соціалістичної Праці.

Під керівництвом Ялового оновлено посівний фонд, зміцнено кормову базу, збільшено поголів'я великої рогатої худоби, впроваджено механізовані методи вирощування буряків.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  2. стор 98 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців. Архів оригіналу за 4 березень 2016. Процитовано 8 квітень 2015. 
  3. Коровинці. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020. 

ПосиланняРедагувати