Лаврик Микола Іванович
Народний депутат України 8-го скликання
Микола Іванович Лаврик (нар. 30 червня 1952, с. Коровинці, Недригайлівського району, Сумської області) — Голова Сумської обласної державної адміністрації, (2005, 2008—2010 рр.), заступник голови ПППУ; віце-президент УСПП (з травня 2004), народний депутат України 8-го скликання (з 27 листопада 2014 року).
| Лаврик Микола Іванович | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 | |||||
 5-й Голова Сумської державної адміністрації | |||||
| 4 лютого 2005 — 12 грудня 2005 | |||||
| Попередник | Володимир Щербань | ||||
| Наступник | Ніна Гаркава | ||||
| 3-й виконувач обов'язків Голови Сумської державної адміністрації | |||||
| 7 квітня 2008 — 19 лютого 2009 | |||||
| Попередник | Павло Качур | ||||
| Наступник | Микола Лаврик | ||||
| 8-й Голова Сумської державної адміністрації | |||||
| 19 лютого 2009[1] — 6 квітня 2010[2] | |||||
| Попередник | Микола Лаврик (в.о.) | ||||
| Наступник | Юрій Чмирь | ||||
| Народився | 30 червня 1952 (72 роки).svg){kind=small} с. Коровинці, Недригайлівського району, Сумської області | ||||
| Відомий як | політик  | ||||
| Місце роботи | ХНУ ім. В. Н. Каразіна | ||||
| Громадянство |  СРСР → Україна | ||||
| Національність | Українець | ||||
| Alma mater | ХНУ ім. В. Н. Каразіна | ||||
| Політична партія | Європейська Солідарність | ||||
| Нагороди |
| ||||
| Лаврик Микола Іванович на сайті Верховної Ради | |||||
| Народний депутат України
| |||
|---|---|---|---|
| 8-го скликання | |||
| Блок Петра Порошенка «Солідарність» (фракція політичної партії Блок Петра Порошенка «Солідарність») | 27 листопада 2014 | — | 29 серпня 2019 |
|
| |||
Освіта
ред.Закінчив Роменський індустріальний технікум та Харківський державний університет (1988), економіст, «Фінанси та кредит».
Трудова діяльність
ред.- 04.-09.1971 — гідроробітник, машиніст Балахівського вугільного розрізу комбінату «Олександріявугілля».
- 03.-07.1972 — майстер Плавинищівського міжколгоспний цегельний заводу Роменського району.
- 08.-10.1972 — майстер Дюкинського кар'єру з видобутку вапняного каменю та щебеню Судогодському кар'єроуправління Владимирської області.
- 10.1972-11.1974 — служба в армії.
- 11.-12.1974 — майстер Судогодського кар'єроуправління.
- 01.1975-07.1981 — механік виробничої дільниці, начальник цеху Верхньодніпровського кар'єроуправління ВО «Дніпронерудпром».
- 07.1981-08.1982 — майстер, в.о. старшого виконроба Роменського ШБУ № 29.
- 08.1982-04.1983 — старший інженер Управління виробничо-технічної комплектації тресту «Харківшляхбуд» при Роменському ШБУ № 29.
- 04.1983-03.1986 — заступник директора з комерційних питань Роменської взуттєвої фабрики № 5.
- 04.1986-07.1987 — начальник Роменське ШБУ № 29 Харківського тресту з будівництва шляхів.
- 07.1987-1994 — директор Роменської взуттєвої фабрики.
- З 1994 — генеральний директор Роменського колективного взуттєвого підприємства (з 1997 — виробничо-торговельне об'єднання «Талан»).
- 10.2000-12.2003 — перший заступник Роменського міського голови.
- 12.2003-02.2005 — голова ради директорів, віце-президент ТОВ «Талан», м. Ромни.
- 04.02.-12.12.2005 — голова Сумської облдержадміністрації[3][4].
- 12.12.2005-10.07.2007 — голова Чернігівської облдержадміністрації[5][6].
- 09.2007-04.2008 — радник Президента України[7][8].
- 07.04.2008-19.02.2009 — в.о. голови Сумської облдержадміністрації[9].
Член Ради національної безпеки і оборони України (25 травня — 11 липня 2007).
Депутатство
ред.30 жовтня 2014 року був обраний народним депутатом України 8-го скликання
Увійшов до депутатської фракції партії Блок Петра Порошенка «Солідарність»
- Член Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики
- Керівник групи з міжпарламентських зв'язків з Туркменістаном
- Секретар групи з міжпарламентських зв'язків з Республікою Іран
- Член групи з міжпарламентських зв'язків з Королівством Марокко
- Член групи з міжпарламентських зв'язків з Королівством Саудівська Аравія
- Член групи з міжпарламентських зв'язків з Азербайджанською Республікою
- Член групи з міжпарламентських зв'язків з Республікою Казахстан
- Член групи з міжпарламентських зв'язків з Китайською Народною Республікою[10].
Виходячи з даних аналітиків ІА «Слово і Діло» за час перебування Микола Лаврик на посаді народного депутата VIII скликання ВРУ, зміг виконати 0 % обіцянок[11].
Нагороди
ред.Заслужений працівник промисловості України (1994)[12]. Орден «За заслуги» III (1997)[13], II ступенів (2002). Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня (2009)[14].
Державний службовець 1-го рангу (червень 2005)[15].
Родина
ред.Одружений, має доньку.
Примітки
ред.- ↑ Указ Президента України від 19 лютого 2009 року № 95/2009 «Про призначення М. Лаврика головою Сумської обласної державної адміністрації»
- ↑ Указ Президента України від 6 квітня 2010 року № 508/2010 «Про звільнення М. Лаврика з посади голови Сумської обласної державної адміністрації»
- ↑ Указ Президента України від 4 лютого 2005 року № 183/2005 «Про призначення М. Лаврика головою Сумської обласної державної адміністрації»
- ↑ Указ Президента України від 12 грудня 2005 року № 1733/2005 «Про звільнення М. Лаврика з посади голови Сумської обласної державної адміністрації»
- ↑ Указ Президента України від 12 грудня 2005 року № 1734/2005 «Про призначення М. Лаврика головою Чернігівської обласної державної адміністрації»
- ↑ Указ Президента України від 10 липня 2007 року № 619/2007 «Про звільнення М. Лаврика з посади голови Чернігівської обласної державної адміністрації»
- ↑ Указ Президента України від 20 вересня 2007 року № 901/2007 «Про призначення М. Лаврика Радником Президента України»
- ↑ Указ Президента України від 7 квітня 2008 року № 310/2008 «Про звільнення М. Лаврика з посади Радника Президента України»
- ↑ Указ Президента України від 7 квітня 2008 року № 308/2008 «Про призначення М. Лаврика тимчасово виконуючим обов'язки голови Сумської обласної державної адміністрації»
- ↑ Народний депутат України VIII скликання Лаврик Микола Іванович. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 25 серпня 2020.
- ↑ Обіцянки країни чудес. Як працює народний депутат Микола Лаврик. Слово і Діло (укр.). Архів оригіналу за 10 липня 2019. Процитовано 10 липня 2019.
- ↑ Указ Президента України від 9 червня 1994 року № 286/94 «Про присвоєння почесного звання "Заслужений працівник промисловості України" працівникам легкої і текстильної промисловості»
- ↑ Указ Президента України від 6 червня 1997 року № 495/97 «Про нагородження відзнакою Президента України - орденом "За заслуги"»
- ↑ Указ Президента України від 18 серпня 2009 року № 619/2009 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій»
- ↑ Указ Президента України від 3 червня 2005 року № 904/2005 «Про присвоєння рангу державного службовця»