Відкрити головне меню

Васи́ль Они́симович Корнієнко (нар. 22 квітня 1867, с. Мануйлівка, Новомосковський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія (нині Мануйлівка — у складі лівобережної частини м. Дніпро) — пом. 11 грудня 1904) — український живописець і графік.

Василь Корнієнко
Народження 22 квітня 1867(1867-04-22)
с. Мануйлівка
Смерть 11 грудня 1904(1904-12-11) (37 років)
 
  • злоякісна пухлина
  • Поховання Перший Християнський цвинтар (Одеса)
    Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
    Навчання Петербурзька академія мистецтв
    Діяльність художник
    Fd56d522-mКорнієнко Василь Онисимович.jpg

    ЖиттєписРедагувати

    Батько був чоботарем, мама вирощувала квіти на продаж, сім'я була безземельною. З шести дітей Василь був п'ятим. Навчався у сільській школі, змалечку почав малювати.

    1882 року вступив до Першого Катеринославського реального училища, його вчителем був Окулов Петро Тимофійович. 1885 року в училищі відбулася його перша виставка, Корнієнком як художником зацікавився катеринославський віце-губернатор барон Рокосовський. У 1887 році Корнієнко отримує виклик у Севастополь — до приватної малярської школи Макухіної, провчився лише один рік — за браком коштів. 1888 — вільний слухач Санкт-Петербурзької академії мистецтв, губерніальне земство виділило стипендію на навчання. Закінчив 1894 — «некласний художник». Вже в часі навчання у Петербурзі його мучив кісткоїд великої гомілки.

     
    «Характерник»

    1901 року брав участь у Катеринославській художній виставці.

    1909 року його роботи виставлялися на виставці пам'яті Юлійса Федерса. Його твори:

    • «Біля корчми»,
    • «В'їзд Богдана Хмельницького до Києва»,
    • «Втеча трьох братів з Азова»,
    • «Козак Голота і татарин»,
    • «Перед поєдинком»,
    • «Повернувся»,
    • «Характерник»,
    • «Чари»,
    • ілюстрації до «Енеїди» І.Котляревського: «Еней», «Юнона в дорозі до Еола», «Еол», «Нептун на ракові», «Дідона і троянці», «Дідона і Еней», «Сивіла та Еней», «Вулиця до пекла», «Перевізник», «Гарон», «Низ», «Евріал і латинці», «Еней перед поєдинком» (ювілейне видання 1903—1904 років).

    Здійснив малюнок обкладинки і заставки до поетичної збірки «Дозвілля» Миколи Кузьменка (1899, Катеринослав), роботи Адріана Кащенка — «Неволя бусурманська в українській народній поезії» — вийшла друком 1916, «Оповідання про Славне Військо Запорозьке Низове» — 1917.

    Окремі жанрові картини та малюнки на теми українських народних дум видавалися листівками.

    Писав поезії, видані вже по його смерті. Помер в Одесі у віці 37 років від саркоми після двох важких операцій. Похований в Мануйлівці, могила не збереглася.

    За іншими даними був похований на Першому Християнському цвинтарі.[1] 1937 року комуністичною владою цвинтар було зруйновано. На його місці був відкритий «Парк Ілліча» з розважальними атракціонами, а частина була передана місцевому зоопарку. Нині достеменно відомо лише про деякі перепоховання зі Старого цвинтаря, а дані про перепоховання Корнієнка відсутні.[2]

    ПриміткиРедагувати

    1. Храм Всех Святых. Список захороненных людей.. Сайт Церкви Всіх Святих Одеської єпархії УПЦ (МП) (ru). Архів оригіналу за 2013-07-30. Процитовано 2011-04-15. 
    2. Шевчук А. Спасти мемориал — защитить честь города // Газета «Вечерняя Одесса». — 2010. — Вип. 118—119 (9249—9250) (14 серпня). Архівовано з джерела 30 травня 2016. (рос.)

    Джерела та літератураРедагувати

    ПосиланняРедагувати