Одеський зоопарк

зоопарк в Одеській області, науково-дослідна та культурно-освітня установа

Оде́ський зоопа́рк — науково-дослідна та культурно-освітня установа, яка є об'єктом природно-заповідного фонду України загальнодержавного значення з 1983 року[1]. Дійсний член Української асоціації сприяння зоопаркам та акваріумам[1].

Одеський зоопарк
Центральний вхід
Відкритий 1922
Розташування Україна Україна, м. Одеса
Координати 46°28′03″ пн. ш. 30°43′54″ сх. д. / 46.46750° пн. ш. 30.73167° сх. д. / 46.46750; 30.73167Координати: 46°28′03″ пн. ш. 30°43′54″ сх. д. / 46.46750° пн. ш. 30.73167° сх. д. / 46.46750; 30.73167
Адреса вул. Новощепний ряд, 25
Площа 5,9 га, експозиційна площа — 3,5 га[1]
К-сть тварин 1560 екз.[1]
К-сть видів 252[1]
Відвідувачів
на рік
~ 350 тис. (2010)
Керівник Антонін Тілле
Статус Загальнодержавного значення
Вебсайт http://zoo.od.ua/
Мапа

Завдання зоопарку ред.

Історичні відомості ред.

 
Генріх Бейзерт, засновник Одеського зоопарку

Ідея створення зоопарку в Одесі виникла напередодні святкування сторіччя міста, в 1889 р., коли було зроблено креслення і план «Звіринця на Поліцейській вулиці біля обриву», проте втілити в життя цей задум не вдалося.

Наступний крок до створення зоопарку був зроблений в 1914 р. — розроблено проєкт його споруди на теренах ботанічного саду, схвалений Міською думою, але розпочата Перша світова війна та згодом й громадянська, перешкодили цим планам.

І як тільки в 1922 році почалося будівництво зоопарку в Одесі на Приморському бульварі, в районі нижнього саду Воронцовського палацу — тепер парки Стамбульський і Грецький. Ініціатором стала громадська організація «Югоклімат»[1] («Південьклімат»), керівником якої був Генріх Бейзерт[2].

 
Фонтан у Стамбульському парку — колишній вольєр для тварин

Не зважаючи на велику виконану роботу — споруджувалися гроти для левів, ведмедів і тигрів, басейни для птахів, гора для гірських козлів — в діяльності зоосаду були багато проблем. Це як недостатнє фінансування, так і фактично непридатна територія для задовільного розміщення тварин. Міською владою було ухвалено рішення зоосад закрити, що було зроблено 1928 року[1].

У грудні 1927 р. був оголошений всесоюзний конкурс на проєкт зоопарку в Одесі. Відразу три проєкти було прийнято за основу будівництва майбутнього зоопарку. Будівництво зоопарку по Аркадійській дорозі було розпочато в 1929 р. На вказаній території в Аркадії повним ходом йшли дослідницькі роботи — були виконані ландшафтні роботи, споруджені греблі на головній алеї, приступили до насипання «гір Кавказу». Міська влада планувала ввести частину зоопарку в експлуатацію протягом 1930 р. Товариство «Південклімат» вже зібрало колекцію тварин для майбутнього зоопарку. Але і цей проєкт не був здійснений. Про нього тільки нагадує назва прилеглої вулиці — Зоопаркова. Не зважаючи на всі труднощі, Г. В. Бейзерт продовжував невтомно діяти. У 1933 р. йому доручається керівництво відділенням 4-го держзвіринця на Привозі. Сама установа належала Держцирку, який декілька років розміщував свій звіринець в міському саду, а потім і на території Привозу.

У цей час в Одесі за рішенням міської влади було ліквідовано перший Християнський цвинтар. В кінці 30-х років на території колишнього кладовища з'явився парк Ілліча і зоопарк. Проте єдиним архівним документом, що підтверджує відкриття зоопарку на новому місці по вул. Новощепний ряд, 25 стала доповідь директора зоопарку Г. Бейзерта[2] на виконкомі Іллічівської районної Ради трудящих 16 березня 1945 року, в якому він повідомляв, що «Одеський зоопарк був організований на території Іллічівського парку в 1937 році», причому без бюджетних асигнувань, і «працював на госпрозрахунку». Відкриття зоопарку для відвідувачів відбулося в 1938 р.[1] На цьому місці, в центрі міста, поряд з відомим ринком «Привоз» зоопарк знаходиться й по сьогоднішній день.

У 1992 році відповідно до Закону України зоопарк отримав статус заповідної території загальнодержавного значення й увійшов до складу природно-заповідного фонду України.

2007 року зоопарк відвідало понад 346 тисяч людей[1].

Навесні 2020-го року зоопарк було закрито через пандемію коронавірусу. Незважаючи на те, що карантин не було закінчено, 15 травня зоопарк поновив роботу[3].

Колекція та наукова робота ред.

Колекція тварин Одеського зоопарку включає 252 види тварин і налічує 1560 екземплярів[1]. Серед них 94 види риб, 7 видів амфібій, 39 видів рептилій, 78 види птахів, 33 види ссавців[1].

В Одеському зоопарку містяться рідкісні тварини, занесені в Червоний список Міжнародного Союзу Охорони Природи (МСОП), Європейський Червоний список і Червону книгу України, — всього понад 60 видів. Багато хто з них успішно розмножується. Це знамениті індійські слони, далекосхідні леопарди, коні Пржевальського, туркменські кулани, європейські муфлони, павіани-гамадрили, бурі ведмеді, степові журавлі, соколи-балобани, пугачі та багато інших.

Наукова спеціалізація зоопарку: «Рідкісні та зникомі тваринні півдня України». У ньому створений єдиний в Україні розплідник по утриманню та розведенню хижих птахів і сов.

Володіння дикими тваринами визначає унікальність зоопарків. Саме зоопарки є місцями порятунку рідкісних і зникомих видів тварин — адже у наш час високих технологій і загальної комп'ютеризації люди все менше місця залишають дикій природі та тваринам.

Одеський зоопарк — єдиний в Україні, де успішно розмножуються індійські слони. Так, в 1992 народилося перше слоненя Фантик, який став артистом європейського цирку-шапіто[fr]. Він був вигодований штучно своєю прийомною матір'ю — завідувачкою секції хижих та хоботних тварин Л. Н. Поповою. В липні 1998 року народилась дівчинка-слоненя, вагою близько 90 кг, її назвали Тенді, зараз вона мешкає в Харківському зоопарку. 17 жовтня 2004 з'явилось на світ третє слоненя, якого назвали Дюк.

2 роки поспіль в Одеському зоопарку народжується потомство у рідкісних тварин — амурських леопардів чи барсів. Вони мешкають на Далекому Сході. Амурський леопард є однією з найкрасивіших і рідкісніших кішок світової фауни. У природі цих тварин залишилося не більше 40 осіб, і вони знаходяться під захистом Міжнародного Союзу Охорони Природи.

Одеський зоопарк — не тільки центр збереження і розведення диких тварин. Особлива увага тут приділяється питанням освіти, екологічної освіти молоді. Для дітей і школярів співробітниками зоопарку регулярно проводяться екологічні свята, що стали вже традиційними та улюбленими дітворою.

Календар подій ред.

  • Різдвяні колядки — 9 січня;
  • Всесвітній день водно-болотних угідь — перша неділя лютого;
  • Весняний фестиваль птахів — остання неділя березня;
  • Зооюморина — 1 квітня;
  • Свято цвітіння — друга неділя травня;
  • Міжнародний день захисту дітей — 1 червня;
  • Всесвітній день збереження природи — 5 червня;
  • Свято малюків зоопарку — 28 червня;
  • День незалежності — 24 серпня;
  • День знань — 1 вересня;
  • День міста — 2 вересня;
  • День зоопарку — друга неділя вересня;
  • День захисту тварин — перша неділя жовтня;
  • Осінній фестиваль птахів — друга неділя жовтня;
  • Зиновій-синичник — друга неділя листопада.

Пропозиції зоопарку ред.

  • катання на поні, верблюдах, ламах;
  • екскурсійне обслуговування;
  • дитячі майданчики та каруселі;
  • виставка комах;
  • харчування.

Графік роботи ред.

  • Зоопарк працює без вихідних
  • влітку з 9.00 до 20.00
  • узимку з 9.00 до 17.00

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. а б в г д е ж и к л м Екологічна енциклопедія: У 3 т. / Редколегія: А. В. Толстоухов (головний редактор) та інші. Т. Т. 3 (О—Я). ТОВ «Центр екологічної освіти та інформації». 2008. с. 14. ISBN 978-966-8670-54-1. 
  2. а б Бейзерт Генріх Володимирович. odessa-memory.info. Процитовано 29 серпня 2023. 
  3. Одеса всупереч карантину відновлює роботу зоопарку. РБК-Украина (рос.). Процитовано 14 травня 2020. 

Джерела ред.