Користувач:VolodymyrB/Повітряне судно
 | Це тимчасова версія статті Повітряне судно. |
Повітряне судно — літальний апарат, що підтримується в атмосфері у результаті його взаємодії з повітрям, відмінної від взаємодії з повітрям, відбитим від земної поверхні.[1] Таким чином, ракети, турбольоти, екраноплани та судна на повітряній подушці не відносяться до повітряних суден. Повітряне судно протидіє силі тяжіння використовуючи статичний підйом чи підйомну силу крила.
Історія розвитку повітряних суден ред.
Хоча аеромоделювання та історії про польоти людей появились вже декілька століть тому, перший підйом людини у повітря з безпечною посадкою відбувся на повітряній кулі у XVIII столітті. У першій половині XX століття обидві Світові війні давали великі поштовхи технічному прогресу. Тому, відповідно, історію повітроплавання можна поділити на 5 періодів:
Класифікація повітряних суден за питомою вагою ред.
За своєю питомою вагою повітряні судна умовно можна розділити на дві групи - повітряні судна легші за повітря і повітряні судна важчі за повітря. Різниця між ними полягає в тому, що повітряні судна легші за повітря, здатні самостійно піднятися в повітря без допомоги додаткових засобів, на відміну від повітряних суден важчих за повітря.
Повітряні судна легші за повітря - аеростати ред.
Аеростати використовують плавучість в повітрі, так само, як судна плавають по воді. Вони являють собою одну або декілька великих оболонок чи навіс, наповнений газом з низькою щільністю, таким, як гелій, гідроген або гаряче повітря, що є менш щільним, чим навколишнє повітря. Загальна вага газу і конструкції аеростату є меншою, ніж вага повітря, яку аеростат витісняє.
Мала повітряна кулька, наповнена гарячим повітрям, називається - повітряний ліхтар. Перші повітряні ліхтарі відносяться до 3-тього століття до нашої ери і були лише другими літальними апаратами, після повітряного змія.
A balloon was originally any aerostat, while the term airship was used for large, powered aircraft designs – usually fixed-wing[джерело?] – though none had yet been built. The advent of powered balloons, called dirigible balloons, and later of rigid hulls allowing a great increase in size, began to change the way these words were used. Huge powered aerostats, characterized by a rigid outer framework and separate aerodynamic skin surrounding the gas bags, were produced, the Zeppelins being the largest and most famous. There were still no fixed-wing aircraft or non-rigid balloons large enough to be called airships, so "airship" came to be synonymous with these aircraft. Then several accidents, such as the Hindenburg disaster in 1937, led to the demise of these airships. Nowadays a "balloon" is an unpowered aerostat, whilst an "airship" is a powered one.
A powered, steerable aerostat is called a dirigible. Sometimes this term is applied only to non-rigid balloons, and sometimes dirigible balloon is regarded as the definition of an airship (which may then be rigid or non-rigid). Non-rigid dirigibles are characterized by a moderately aerodynamic gasbag with stabilizing fins at the back. These soon became known as blimps. During the Second World War, this shape was widely adopted for tethered balloons; in windy weather, this both reduces the strain on the tether and stabilizes the balloon. The nickname blimp was adopted along with the shape. In modern times, any small dirigible or airship is called a blimp, though a blimp may be unpowered as well as powered.
Види повітряних суден ред.
Розрізняють такі види повітряних суден — автожир, аеростат, вертоліт, гвинтокрил, дирижабль, махоліт, м'язоліт, планер та літак. Відмінності між повітряними суднами полягають у наявності або відсутності силової установки, а також у питомій вазі цих апаратів (легші вони чи важчі за повітря). Повітряні судна, важчі від повітря, розрізняються також за масою (легкі, важкі), за конструкцією, завдяки якій вони утримуються в повітрі: наявність несучих поверхонь (крил), несучих гвинтів.
Літальний апарат, легший за повітря — будь-який літальний апарат, який утримується в повітрі головним чином за рахунок своєї аеростатичної підйомної сили;
- аеростат — літальний апарат, що переміщується у повітрі без допомоги силової установки;
- пілотований вільний аеростат (дирижабль) — літальний апарат, підйомна сила якого створюється за рахунок газу, який легший за повітря (газовий аеростат), або нагрітого повітря (тепловий аеростат);
Літальний апарат, важчий за повітря — будь-який літальний апарат, у якого підйомна сила в польоті створюється головним чином за рахунок аеродинамічних сил. До них відносяться:
- параплан — безмоторний літальний апарат, підйомна сила якого в польоті створюється за рахунок аеродинамічних реакцій на поверхнях, які не мають жорсткого каркасу, зліт та посадка на якому здійснюється за допомогою ніг пілота;
- мотопараплан — літальний апарат, підйомна сила якого в польоті створюється за рахунок аеродинамічних реакцій на поверхнях, які не мають жорсткого каркаса, та має злітно-посадковий пристрій на жорсткому каркасі кабіни екіпажу. Має поршневий двигун (двигуни), не більше двох місць включаючи місця екіпажу, не обмежену максимальну злітну масу;
- дельтаплан — безмоторний літальний апарат, підйомна сила якого в польоті створюється переважно за рахунок аеродинамічних реакцій на поверхні, що дає змогу рухатися в даних умовах польоту, а керування в польоті здійснюється головним чином за рахунок переміщення центру мас (балансирне керування), зліт та посадка на якому здійснюються за допомогою ніг пілота;
- мотодельтаплан — літальний апарат, який переміщується у повітрі за допомогою силової установки, підйомна сила якого в польоті створюється за рахунок аеродинамічних реакцій на крило з гнучкою аеродинамічною поверхнею на жорсткому каркасі, а керування в польоті здійснюється за рахунок переміщення центру мас (балансирне керування);
- планер — літальний апарат, який переміщується без силової установки, підйомна сила якого створюється за рахунок аеродинамічних реакцій на поверхнях, які залишаються нерухомими в даних умовах польоту, має не більше двох місць включно з місцями екіпажу та максимальну злітну масу не більше 750 кг;
- мотопланер — це планер, з поршневим двигуном (двигунами), не більше двох місць включно з місцями екіпажу та максимальну злітну масу не більше 850 кг;
- гвинтокрил — літальний апарат, який переміщується за допомогою силової установки та підтримується у повітрі за рахунок взаємодії повітря з одним або декількома несучими гвинтами;
- літак — літальний апарат, який приводиться в рух силовою установкою, підйомна сила якого в польоті створюється, в основному за рахунок аеродинамічних реакцій на поверхнях, що залишаються нерухомими в даних умовах польоту;
- автожир — літальний апарат, підіймальна сила якого створюється завдяки ротору, що розміщений над фюзеляжем і вільно обертається від дії зустрічного повітряного потоку (явище авторотації);
- вертоліт — літальний апарат, що підтримується в польоті головним чином за рахунок взаємодії повітря з одним або декількома несучими гвинтами, які обертаються силовою установкою навколо осей, що перебувають приблизно у вертикальному положенні;
Легке повітряне судно — повітряне судно, яке має максимальну злітну масу не більше 5700 кг, серед них виділяють:
- безмоторне надлегке повітряне судно — літальний апарат типу дельтаплан, параплан, зліт якого здійснюється за допомогою ніг пілота;
- надлегке повітряне судно — літак, мотодельтаплан, які мають не більше двох місць включно з місцями екіпажу та максимальну злітну масу не більше 450 кг (для варіантів гідро і спецпризначення із встановленим обладнанням — 495 кг);
- дуже легке повітряне судно — літак, мотодельтаплан, гвинтокрил, які мають не більше двох місць включно з місцями екіпажу та максимальну злітну масу не більше 750 кг. Для дуже легкого гвинтокрила максимальна злітна маса не більше 600 кг.
| Питома маса апарата в польоті | |||
| Наявність силової установки |
Легший від повітря | Важчий від повітря | |
| З крилом | З несучими гвинтами | ||
| Є | Дирижабль | Літак Махоліт |
Вертоліт |
| Автожир | |||
| Гвинтокрил | |||
| Немає | Аеростат | Планер Параплан | |
Правове регулювання використання повітряних суден ред.
Згідно з Повітряним кодексом України повітряні судна поділяються на державні, цивільні і експериментальні.
Повітряне судно є державним, якщо воно використовується на військовій, митній, прикордонній та міліцейській службах і зареєстровано у реєстрі державних повітряних суден.
Повітряне судно є цивільним, якщо воно зареєстровано у державному реєстрі цивільних повітряних суден.
Повітряне судно є експериментальним, якщо воно призначене для проведення випробувань, дослідно-конструкторських і науково-дослідних робіт. Експериментальне повітряне судно до реєстрів не заноситься.
У державному реєстрі цивільних повітряних суден України не реєструються:
а) повітряні судна, зліт яких здійснюється за допомогою ніг пілота (дельтаплани, параплани, мотодельтаплани, мотопараплани тощо);
б) метеорологічні кулі-пілоти, які використовуються виключно для метеорологічних потреб, безпілотні повітряні судна, авіаційні моделі тощо;
в) безпілотні некеровані аеростати без корисного вантажу.
Класифікація повітряних суден ред.
- позакласові — Ан-124, Ан-225, А-380 и т. п.
- 1-го класу (75 т і більше) — Ту-154, Іл-62, Іл-76 и т. п.
- 2-го класу (від 30 до 75 т) — Ан-12, Як-42, Ту-134 и т. п.
- 3-го класу (від 10 до 30 т) — Ан-24, Ан-26, Ан-72, Ан-140, Іл-114, Як-40 и т. п.
- 4-го класу (до 10 т) — Ан-2, Ан-3Т, Ан-28, Ан-38, Л-410, М-101Т тощо.
Клас повітряного судна пов'язаний з класом аеродрому, здатного прийняти дане повітряне судно.
Див. також ред.
Джерела ред.
- Повітряний кодекс України
- Правила реєстрації цивільних повітряних суден в Україні