Вікіпедія

Користувач:Nestor Volya/пісочниця/Рутенія

< Користувач:Nestor Volya‎ | пісочниця
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Рутенія (значення).
Відсутній елемент Вікіданих

«Рутенія»— узагальнююча назва шрифтів та шрифтових гарнітур для української абетки, створених у 2000—2021 рр. професором Василем Чебаником на основі традицій руської доби та козацьких скорописів у рамках проєкту «Графіка української мови»[1].

Нестор Воля - «Червоні шаровари» Опоненти національної... Facebook. 5 грудня 2023. Архів оригіналу за 5 грудня 2023.

Метою автора є створення державного шрифту, котрий базувався б на історичних українських почерках і виконував роль національного державного атрибуту та засобу самоідентифікації нації[1][2]. Пропонуючи зміни у графемах сучасної української абетки, автор академічно використовує термін «шрифт Рутенія» в однині[3]. Тому назви «Рутенія», «шрифт Рутенія», «абетка Рутенія» — це найчастіше вживані синоніми та скорочення назви проєкту «Графіка української мови» («Абетка»), що налічує загалом 45 шрифтів[4]. За роботу над проєктом Василь Чебаник отримав Шевченківську премію у 2019-му році.[1][5]

На думку Василя Чебаника, кожна літера його шрифту наповнена глибоким символізмом. Зокрема, Чебаник вбачає герб України в давньому написанні літери «щ» ().[6]

Історія виникнення ред.

 
 
«Рутенська» і «російська» абетки із книги Карла Фаульманна (1880), які надихнули Чебаника на розвиток свого шрифту.
 
Зліва направо: Альбертас Гурскас[en] Альберт Капр[de], Віллу Тоотс[en], Василь Чебаник (1971, Ляйпціг)

Ідея шрифту виникла у Василя Чебаника через німецьких вчених. Під час зустрічі у 1971[7] році із Альбертом Капром[de], ректором Вищої школи графіки та книжкового мистецтва[de] у Лейпцигу, той запитав у Чебаника, чому українці не розвивають свою абетку. Згодом Василь Чебаник також дізнався, що у «Книзі абеток всіх народів і всіх віків» (1880) Карла Фаульманна[de] «рутенська» абетка наведена окремо від «російської» абетки, що стало відправною точкою для його творчих пошуків.[3][8]

Популяризація ред.

Перша публічна презентація абетки «Рутенія» ред.

24 серпня 2004 р., до Дня Незалежності України, в столичній галереї «Лавра» Василь Чебаник вперше публічно презентував нову версію української абетки. Автор запропонував близько 20 змін до сучасного написання українських літер та сподівався, о уряд затвердить ці зміни.[9]

Виставка «Графіка української мови [Абетка]» до Дня Могилянки ред.

13 жовтня 2005 року у Галереї мистецтв НаУКМА до 390-річчя заснування Києво-Могилянської академії відкрилась[10] виставка Василя Чебаника «Графіка української мови [Абетка]» з презентацією нової української абетки, над якою автор працює вже чотири роки (з 2001)[11]. На відкритті виставки В'ячеслав Брюховецький, головний ініціатор відродження Києво-Могилянської академії та її багаторічний ректор, відмітив одну з проблем з українською мовою — те, що вона не має своєї абетки. Києво-Могилянська академія почала застосовувати шрифти Василя Яковича Чебаника.[12]

I, II, III Міжнародні виставки каліграфії ред.

У 2008, 2009 та 2010 роках Василь Чебаник представляв свої проєкти шрифтів та роботи з літерації на Міжнародній виставці каліграфії[ru] у Росії. Надані для виставок твори[13] не були повернуті автору та демонструються[14] у приватному Сучасному музеї каліграфії в Росії[ru]

Мультимедійний проєкт «Рутенія. Анімована абетка Василя Чебаника» ред.

22−26 травня 2019 року у Мистецькому арсеналі на IX Міжнародному фестивалі «Книжковий Арсенал» було представлено мультимедійний проєкт «Рутенія. Анімована абетка Василя Чебаника» в якому всі 33 літери української абетки оздобили анімаціями Олеся Драшкаба, Надія Антонець, Кирил Чічкан, Ігор Баранько, Роман Шостя, Олексій Чебикін, Іван Семесюк та інші митці.[15] Художники, надихнувшись «Рутенією» Василя Чебаника, проілюстрували кожну окрему літеру і потрактували її у коротких анімаційних роликах. На думку організаторів проєкту, в цьому шрифті, немов в ДНК, закодована українська культура, історія та каліграфічні традиції. Продюсер, автор ідеї та анімації Дмитро Лісенбарт, кураторка Надія Антонець, продюсер Віталій Хало. Василь Чебаник пожертвував на цей проєкт 35 тисяч гривень, які отримав за здобуття Шевченківської премії[6].

Стрічка «Рутенія. Повернення Коду Нації» ред.

24 серпня 2020 року на телеканалі «Прямий» було показано[16] документальний фільм «Рутенія. Повернення Коду Нації», який показує історію виникнення писемності в Європі та створення унікального українського шрифту.[17] Режисерка картини та співавторка сценарію— Антоніна Готфрід, продюсерка та співавторка сценарію— Наталія Яковлева. Кінопроєкт став одним із переможців Дванадцятого конкурсного відбору Держкіно і отримав державну підтримку розміром 579 тис. 525 грн (78,52 % загальної вартості виробництва фільму).[18]

Критика фільму ред.

Попри те, що стрічку було анонсовано як «історико-дослідницький фільм»[18], її розкритикували як антинаукову та міфотворчу.

Так, спеціаліст зі шрифтів Євген Садко зауважив, що у стрічці навіть бракує чіткого розрізнення і визначення понять писемність, абетка, графема і шрифт у сучасному розумінні. Він також зазначив, що у фільмі використали невдалі шрифти для демонстрації графем Чебаника. Наприклад, для вказівних знаків у фільмі було продемонстровано декоративний шрифт Rutenia Italic, хоча кращим прикладом були б шрифти без засічок Chebanyk Sans або UkrSans (обидва— авторства Віктора Харика на основі графем Чебаника).[19][ангажоване джерело]

Художник жлоб-арту Іван Семесюк, котрий брав участь у проєкті «Рутенія. Анімована абетка Василя Чебаника» та присвятив літері «Я» свій вірш[20], надав коротке інтерв'ю для стрічки, але після виходу на екрани гостро розкритикував цей фільм:[21][ангажоване джерело]

  Голос за кадром озвучує антинаукову маячню найвищої (чи найнижчої, не знаю) проби, а деякі коментатори мелють таку люту ахінею, що я просто не маю гідних слів, як на це реагувати. … Якби я знав, що насправді беру участь у аж настільки псевдомістичній і до того ж штампованій драмі замість документальної стрічки, то ніколи не дав би на це згоди.  

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в Проект «Графіка української мови» | Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка. knpu.gov.ua. Процитовано 24 листопада 2019.
  2. ↑ Вітаємо Василя Яковича Чебаника з відкриттям виставки! | КДАДПМД (укр.). 27 вересня 2021. Процитовано 1 листопада 2021.
  3. ↑ а б Українці користуються шрифтом Петра І, а треба своїм – каліграф Чебаник. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 24 листопада 2019.
  4. ↑ Художник-графік Василь Чебаник подарував видавцям шість нових шрифтів. www.golos.com.ua (укр.). Процитовано 15 листопада 2021.
  5. ↑ Українська мова отримала нову графіку на основі старої абетки. Сайт українського успіху (укр.). 23 травня 2019. Процитовано 24 листопада 2019.
  6. ↑ а б Як «ожила» українська абетка Василя Чебаника: інтерв'ю з автором проєкту Дмитром Лісенбартом. Всеосвіта (укр.). Процитовано 24 листопада 2019.
  7. ↑ Василь Чебаник: УКРАЇНСЬКА АБЕТКА. РУТЕНІЯ. Лекція майстер-клас. 8:21хв. (укр.) . Дивіться, митець! Смотрите, художник! Look at artist!.
  8. ↑ Рутенія. Повернення Коду Нації — Прямий, 24.08.2020.
  9. ↑ Солонець, Олександр (2004). Нова абетка. Слово просвіти (укр) . № 35(255). Тижневик всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка. с. 6. Процитовано 26 серпня - 1 вересня.
  10. ↑ Програма святкування Дня Могилянки. KYIV CITY COUNCIL (укр.). 30 вересня 2005. Процитовано 14 грудня 2021.
  11. ↑ Архів новин 2004 - 2012. Національний університет «Києво-Могилянська академія» (укр.). Процитовано 25 грудня 2021.
  12. ↑ Графіка українського правопису. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 14 грудня 2021.
  13. ↑ ЧЕБАНИК Василь Яковлевич Международная выставка каллиграфии. calligraphy-expo.com. Процитовано 14 грудня 2021.
  14. ↑ ЧЕБАНИК Василь Яковлевич | Музей мировой каллиграфии. www.calligraphy-museum.com. Процитовано 14 грудня 2021.
  15. ↑ Українську абетку «оживили» на «Книжковому Арсеналі». www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 24 листопада 2019.
  16. ↑ “Рутенія. Повернення Коду Нації”. (укр.), процитовано 12 листопада 2021
  17. ↑ Рутенія. Повернення коду нації. usfa.gov.ua (uk-Uk) . Процитовано 12 листопада 2021.
  18. ↑ а б Кінокомпанія «Банк Ідей» представила Держкіно завершений фільм «Рутенія. Повернення Коду Нації» // Детектор медіа, 19 лютого 2020.
  19. ↑ Євген Садко. Навіщо українцям шрифт Рутенія? // Rentafont, 25 вересня 2020.
  20. ↑ Іван Семесюк Художник,... - Графіка української мови (укр.), процитовано 14 грудня 2021
  21. ↑ Іван Семесюк. Мушу гостро відреагувати на фільм «Рутенія. Повернення Коду Нації» — Facebook, 6 листопада 2020.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Користувач:Nestor_Volya/пісочниця/Рутенія&oldid=41078292