Божниця (Київська Русь)

Божниця також боженка — різновид християнської культової споруди на Русі. Визначається як приміщення для богослужіння, домова каплиця, надмогильна каплиця з іконою, також могла бути синонімом слова церква взагалі. У північноруських літописах божницами часто називали церкви іноземців на Русі (церква на Варязькому дворі у Новгороді, Німецька божниця у Смоленську, Лядські божниці у Києві) або взагалі іноземні церкви (німецькі церкви у Юр'єві, польські церкви).

Остерська божниця — єдина божниця Русі, що збереглась до нашого часу.

План Остерської божниці, темним кольором позначена збережена частина.

Божниці Русі

Нижче наведений (імовірно неповний) список божниць з давньоруських джерел.

• божниця Євпраксії Всеволодівни — надмогильна каплиця з іконою над поховання Євпраксії у Печерському монастирі.
• божниця Святого Миколи — церква на Аскольдовій могилі. Божницею названа в Іпатіївському літопису, в Лаврентіївському — церква святого Миколи.
• божниця Святого Михайла (Остерська божниця) — в Городці Востерському, сучасне місто Остер Козелецького району Чернігівської області. Едина божниця, що збереглась (частково, лише апсидна частина) до нашого часу.
• божниця при дворі Андрія Юрійовича Боголюбського.
• божниця на Варязькому дворі у Новгороді — згадується у літопису під 1217 роком.
• Давидова боженка — споруджена на честь святого Гліба (у хрещенні — Давида), імовірно на гаданому (одному з кількох) місці вбивства святого князя. Знаходилася в гирлі Прип'яті.
• Летська божниця — споруджена 1117 року Володимиром Мономахом на честь святого Бориса, на місці пролиття крові князя на Летському полі (зараз — середмістя Борисполя). Рештки археологічно досліджені М. К. Каргером.
• Німецька божниця — церква німецької торгової колонії у Смоленську.
• Новгородська божниця святого Михайла — церква новгородської торгової колонії в Києві, на Подолі. Можливо знаходилась напроти будинку по Волоській вулиці, 20, де був знайдений розвал плінфи мурованої споруди XII століття, а поруч, на Волоській, 17 — печатка новгородського посадника Єфстафія-Завида, регента Мстислава Володимировича під час його першого князювання у Новгороді (1088—1094).
• Спаська божниця — на дворі Володимирка Володаревича у Галичі.
• Турова божниця — в Києві, на Подолі. За думкою О. П. Толочка була поминальною каплицею на честь Тоури (за Толочком — справжнє ім'я варяга-мученика Феодора) біля Десятинної церкви, можливо на площі Бабин торжок. За іншими версіями стояла на місці подільського варязького капища Тора (Тоура), або була капищем слов'янського бога Тура (порівняй — капище Турово над Галицьким озером; войовничий бог Тур відомий у сербів).

Див. також

• Летська божниця
• Церква святого Михаїла (Остер)

Джерела

• Зоценко В. Відкриття дерев'яного храму ХІІ ст. на Київському Подолі // Фортеця : збірник заповідника “Тустань” : на пошану Михайла Рожка / Зоценко В., Тараненко С.. — Л. : Камула, 2009. — Кн. 1. — С. 303—332.
• Каргер М. К. «Летская божница» Владимира Мономаха // КСИИМК. — 1953. — Вип. 49.
• Прозоров Л. Русь языческая. — М. : Яуза-пресс, 2011. — ISBN 9785995502128.
• Толочко О. Замітки з історичної топографії домонгольського Києва. IV. Де знаходилась «Турова божниця»? // Київська старовина. — 2000. — № 5 (335).