Відкрити головне меню

Користувач:Білецький В.С./Список визначальних битв, у яких брали участь українці

Х-XV ст.Редагувати

  • Похід на Царгород, 907 р. - у поході князя Олега на Константинополь. Київська Русь отримала велику контрибуцію. На жаль, звістки про цей похід відсутні у візантійських джерелах. Автор "Повісті временних літ" реконструював цю подію із того факту, що він мав копію угоди між Руссю і греками, спираючись на сумнівну гіпотезу, що такі угоди укладалися лише після переможних походів на Царгород.
  • Битва під Доростолом, 971 р. - згідно з українською та російською історичною міфологією, війська князя Святослава витримали облогу переважаючих сил противника - візантійського імператора Іоанна І Цимісхія. Насправді руси понесли тяжку поразку, Святослав зрікся всих завоювань на Дунаї, повернув усих полонених, і фактично визнав зверхність візантійського імператора в обмін на харчі для його війська на повернення додому.
  • Битва під Дорогочином (березень 1238 року) — битва, яка відбулася між військами галицько-волинського князя Данила Галицького і хрестоносцями Добжинського ордену. Закінчилась перемогою русинів.
  • Битва під Ярославом (17 серпня 1245) — бій, що відбувся поблизу міста Ярослав над рікою Сяном між військами галицько-волинських князів Данила і Василька Романовичів з одного боку і силами угорців, поляків та галицької боярської опозиції з іншого.Результат:Перемога галицько-волинських військ.
  • Окунівська битва, 1276 р. - битва, що відбулася в закруті річок Дніпра та Прип’яті, над річкою Окунівкою між руським військом Великого князя Київського Святослава, Симеона Друцького, Давида Луцького, княжат Волинських, князя Новогрудського Тройняти Скирмонтовича та ордами монголо-татарського хана Курдана у 1276 році, результатом якої стало фактичне звільнення Русі від Орди.
  • Битва на Синіх Водах, 1362 р. - перемога русько-литовських військ на чолі з князем Ольгердом Гедиміновичем над татарами, після якої Південно-Західна Русь, формально залишаючись татарським володінням, перейшла під управління Литовської держави.

XVI-XIX ст.Редагувати

Битва під ОршеюРедагувати

Докладніше: Битва під Оршею

Битва під Оршею, 1514 р. - перемога 16-тисячного польсько-русько-литовського війська князя Костянтина Острозького над московським 30-тисячним військом, що не дало можливості московському війську досягти дальших успіхів у війні з Литвою після взяття Смоленська. Розбивши московську кінноту, коаліція союзників на кілька десятиліть зупинила експансію Московської держави на захід.

Битва під ОльшаницеюРедагувати

Би́тва під Ольшани́цею, 1527 р. — одна з найбільших перемог над татарами русько-литовського війська під проводом князя Костянтина Острозького, великого гетьмана литовського, 27 січня 1527 року.

Молдавські походи Івана ПідковиРедагувати

Докладніше: Іван Підкова

Молдавські походи Івана Підкови, 1577 р. - козаки на чолі з Іваном Підковою двічі розгромили величезне турецьке військо господаря Петра Кривого.

Хотинська битваРедагувати

Докладніше: Хотинська битва

Хотинська битва, 1621 р. - перемога війська Речі Посполитої на чолі з гетьманом Яном Ходкевичем, частину якого складали запорозькі козаки на чолі з Петром Сагайдачним, над військами Османської імперії, які очолював султан Осман ІІ. Війна була визвана грабіжницькими морськими походами запорозьких козаків на міста узбережжя Чорного моря. За умовами мирної угоди після війни Річ Посполита зобов'язалася покласти край козацькому піратству, але досягла цього лише в 1635 році із збудуванням Кодацької фортеці.

Козацькі повстання до ХмельниччиниРедагувати

Козацькі повстання до Хмельниччини - в більшості були поразки, але були й перемоги над польським військом - під Білою Церквою (1596), на Куруковому озері (1625), під Переяславом (1630), під Голтвою (1638).

Національно-визвольна війна українського народу 1648-57 роківРедагувати

Докладніше: Хмельниччина

Національно-визвольна війна українського народу 1648-57 років - під проводом Гетьмана України Богдана Хмельницького мала вирішальне значення для встановлення української державності. Окрім перемог, у цій війні вистачало й дуже тяжких поразок.

Конотопська битваРедагувати

Докладніше: Конотопська битва

Конотопська битва, 1659 р. - розгром військом Гетьмана України Івана Виговського за участю Кримського хана Росії, яка призупинила агресію Москви до України та відтермінувала зазіхання Московської патріархії на Київську митрополію Константинопольського патріархату. Незважаючи на великі сподівання та на героїзм козаків, особливо загону Григорія Гуляницького, Конотопська битва залишається змарнованим шансом і чи не найхарактернішим прикладом виграної битви та програної війни.

Бужинська битваРедагувати

Докладніше: Бужинська битва

Бужинська битва — битва між козаками на чолі з Юрієм Хмельницьким та російськими військами, що відбулася 22-23 (12 — 13 за старим стилем) серпня 1662 року поблизу містечка Бужин під час національної революції 1648—1676.Результат:перемога українського війська. Від смерті й полону врятувалася лише незначна частина з майже 8-тисячного російського війська

Похід на Крим 1667 рокуРедагувати

Докладніше: Похід на Крим 1667 р.

Похід на Крим 1667 р., - похід запорозьких козаків на чолі з Іваном Сірком та Жданом Рогом на Крим, взяття Кафи (нині Феодосія, що звело нанівець кампанію гетьмана Дорошенка у союзі з кримськими татарами проти поляків).

Похід на Крим 1675 рокуРедагувати

Докладніше: Похід на Крим 1675 р.

Битви при Кінбурзькій косіРедагувати

Битви при Кінбурзькій косі, 1787-1788 рр. - переможні битви Чорноморської козацької флотилії на чолі з Сидором Білим спільно з Лиманською каперською флотилією Росії проти турецького флоту на чолі з адміралом Есскі Гусейном, що дало змогу штурмувати фортеці Очаків та Кінбурн.

ХХ ст.Редагувати

{{НТЗ}}

  • Битва на горі Маківка, 1915 р. - бої семи сотень першого та другого куренів Українських січових стрільців у складі 55-ої австрійської дивізії над російськими військами 29 квітня2 травня 1915 на г. Маківка, про які ми зараз пам'ятаємо переважно через те, що їм присвячена одна з відомих пісень усусусів.
  • Кримська операція 1918 року — військовий похід спеціальної групи Армії Української Народної Республіки на чолі з полковником Петром Болбочаном у квітні 1918 року на Крим проти більшовиків з метою встановлення на території півострову української влади та взяття під контроль Чорноморського флоту. Незважаючи на таємні обставини проведення військової акції та конфлікт з німецькими військовими, для Української Народної Республіки похід закінчився переможно, а основні його цілі було реалізовано.
  • Взяття Перекопу, 1920 р. - героїчний штурм укріплень Перекопу та перехід Сивашу Червоною Армією, союзником якої була Повстанська армія Нестора Махна. Відіграла вирішальну роль у розгромі білогвардійських військ у Криму.
  • Варшавська битва, серпень 1920 р. - польські війська маршала Пілсудського розгромили Червону армію на чолі з Михайлом Тухачевським. Українські війська безпосередньої участі в цій битві не брали, але 6-та дивізія Армії УНР була частиною сил, що прикривала праве крило Середнього Фронту Пілсудського від удару червоного Південно-Західного фронту (Першої Кінної армії Будьонного).
  • Друга Світова війна, 1 вересня 1939 р. - 8 травня 1945 р. (разом з радянсько-японською війною 1945 року) - українці складали значну частину Червоної Армії, що розгромила основні сухопутні сили Речі Посполитої, Фінляндії, нацистської Німеччини та її союзників. Також брали участь у переможній окупації прибалтійських держав - Естонії, Латвії, Литви.
  • Битви УПА, Гурби, 1944 - розгром каральних військ НКВД СРСР під селом Гурби на Тернопільщині.

Література і джерелаРедагувати

Див. такожРедагувати

Список битв, які стали визначальними в багатовіковій історії українців

Х-XV ст.Редагувати

  • Похід на Царгород, 907 р. - у поході князя Олега на Константинополь. Київська Русь отримала велику контрибуцію. На жаль, звістки про цей похід відсутні у візантійських джерелах. Автор "Повісті временних літ" реконструював цю подію із того факту, що він мав копію угоди між Руссю і греками, спираючись на сумнівну гіпотезу, що такі угоди укладалися лише після переможних походів на Царгород.
  • Битва під Доростолом, 971 р. - згідно з українською та російською історичною міфологією, війська князя Святослава витримали облогу переважаючих сил противника - візантійського імператора Іоанна І Цимісхія. Насправді руси понесли тяжку поразку, Святослав зрікся всих завоювань на Дунаї, повернув усих полонених, і фактично визнав зверхність візантійського імператора в обмін на харчі для його війська на повернення додому.
  • Битва під Дорогочином (березень 1238 року) — битва, яка відбулася між військами галицько-волинського князя Данила Галицького і хрестоносцями Добжинського ордену. Закінчилась перемогою русинів.
  • Битва під Ярославом (17 серпня 1245) — бій, що відбувся поблизу міста Ярослав над рікою Сяном між військами галицько-волинських князів Данила і Василька Романовичів з одного боку і силами угорців, поляків та галицької боярської опозиції з іншого.Результат:Перемога галицько-волинських військ.
  • Окунівська битва, 1276 р. - битва, що відбулася в закруті річок Дніпра та Прип’яті, над річкою Окунівкою між руським військом Великого князя Київського Святослава, Симеона Друцького, Давида Луцького, княжат Волинських, князя Новогрудського Тройняти Скирмонтовича та ордами монголо-татарського хана Курдана у 1276 році, результатом якої стало фактичне звільнення Русі від Орди.
  • Битва на Синіх Водах, 1362 р. - перемога русько-литовських військ на чолі з князем Ольгердом Гедиміновичем над татарами, після якої Південно-Західна Русь, формально залишаючись татарським володінням, перейшла під управління Литовської держави.

XVI-XIX ст.Редагувати

Битва під ОршеюРедагувати

Докладніше: Битва під Оршею

Битва під Оршею, 1514 р. - перемога 16-тисячного польсько-русько-литовського війська князя Костянтина Острозького над московським 30-тисячним військом, що не дало можливості московському війську досягти дальших успіхів у війні з Литвою після взяття Смоленська. Розбивши московську кінноту, коаліція союзників на кілька десятиліть зупинила експансію Московської держави на захід.

Битва під ОльшаницеюРедагувати

Би́тва під Ольшани́цею, 1527 р. — одна з найбільших перемог над татарами русько-литовського війська під проводом князя Костянтина Острозького, великого гетьмана литовського, 27 січня 1527 року.

Молдавські походи Івана ПідковиРедагувати

Докладніше: Іван Підкова

Молдавські походи Івана Підкови, 1577 р. - козаки на чолі з Іваном Підковою двічі розгромили величезне турецьке військо господаря Петра Кривого.

Хотинська битваРедагувати

Докладніше: Хотинська битва

Хотинська битва, 1621 р. - перемога війська Речі Посполитої на чолі з гетьманом Яном Ходкевичем, частину якого складали запорозькі козаки на чолі з Петром Сагайдачним, над військами Османської імперії, які очолював султан Осман ІІ. Війна була визвана грабіжницькими морськими походами запорозьких козаків на міста узбережжя Чорного моря. За умовами мирної угоди після війни Річ Посполита зобов'язалася покласти край козацькому піратству, але досягла цього лише в 1635 році із збудуванням Кодацької фортеці.

Козацькі повстання до ХмельниччиниРедагувати

Козацькі повстання до Хмельниччини - в більшості були поразки, але були й перемоги над польським військом - під Білою Церквою (1596), на Куруковому озері (1625), під Переяславом (1630), під Голтвою (1638).

Національно-визвольна війна українського народу 1648-57 роківРедагувати

Докладніше: Хмельниччина

Національно-визвольна війна українського народу 1648-57 років - під проводом Гетьмана України Богдана Хмельницького мала вирішальне значення для встановлення української державності. Окрім перемог, у цій війні вистачало й дуже тяжких поразок.

Конотопська битваРедагувати

Докладніше: Конотопська битва

Конотопська битва, 1659 р. - розгром військом Гетьмана України Івана Виговського за участю Кримського хана Росії, яка призупинила агресію Москви до України та відтермінувала зазіхання Московської патріархії на Київську митрополію Константинопольського патріархату. Незважаючи на великі сподівання та на героїзм козаків, особливо загону Григорія Гуляницького, Конотопська битва залишається змарнованим шансом і чи не найхарактернішим прикладом виграної битви та програної війни.

Бужинська битваРедагувати

Докладніше: Бужинська битва

Бужинська битва — битва між козаками на чолі з Юрієм Хмельницьким та російськими військами, що відбулася 22-23 (12 — 13 за старим стилем) серпня 1662 року поблизу містечка Бужин під час національної революції 1648—1676.Результат:перемога українського війська. Від смерті й полону врятувалася лише незначна частина з майже 8-тисячного російського війська

Похід на Крим 1667 рокуРедагувати

Докладніше: Похід на Крим 1667 р.

Похід на Крим 1667 р., - похід запорозьких козаків на чолі з Іваном Сірком та Жданом Рогом на Крим, взяття Кафи (нині Феодосія, що звело нанівець кампанію гетьмана Дорошенка у союзі з кримськими татарами проти поляків).

Похід на Крим 1675 рокуРедагувати

Докладніше: Похід на Крим 1675 р.

Битви при Кінбурзькій косіРедагувати

Битви при Кінбурзькій косі, 1787-1788 рр. - переможні битви Чорноморської козацької флотилії на чолі з Сидором Білим спільно з Лиманською каперською флотилією Росії проти турецького флоту на чолі з адміралом Есскі Гусейном, що дало змогу штурмувати фортеці Очаків та Кінбурн.

ХХ ст.Редагувати

{{НТЗ}}

  • Битва на горі Маківка, 1915 р. - бої семи сотень першого та другого куренів Українських січових стрільців у складі 55-ої австрійської дивізії над російськими військами 29 квітня2 травня 1915 на г. Маківка, про які ми зараз пам'ятаємо переважно через те, що їм присвячена одна з відомих пісень усусусів.
  • Кримська операція 1918 року — військовий похід спеціальної групи Армії Української Народної Республіки на чолі з полковником Петром Болбочаном у квітні 1918 року на Крим проти більшовиків з метою встановлення на території півострову української влади та взяття під контроль Чорноморського флоту. Незважаючи на таємні обставини проведення військової акції та конфлікт з німецькими військовими, для Української Народної Республіки похід закінчився переможно, а основні його цілі було реалізовано.
  • Взяття Перекопу, 1920 р. - героїчний штурм укріплень Перекопу та перехід Сивашу Червоною Армією, союзником якої була Повстанська армія Нестора Махна. Відіграла вирішальну роль у розгромі білогвардійських військ у Криму.
  • Варшавська битва, серпень 1920 р. - польські війська маршала Пілсудського розгромили Червону армію на чолі з Михайлом Тухачевським. Українські війська безпосередньої участі в цій битві не брали, але 6-та дивізія Армії УНР була частиною сил, що прикривала праве крило Середнього Фронту Пілсудського від удару червоного Південно-Західного фронту (Першої Кінної армії Будьонного).
  • Друга Світова війна, 1 вересня 1939 р. - 8 травня 1945 р. (разом з радянсько-японською війною 1945 року) - українці складали значну частину Червоної Армії, що розгромила основні сухопутні сили Речі Посполитої, Фінляндії, нацистської Німеччини та її союзників. Також брали участь у переможній окупації прибалтійських держав - Естонії, Латвії, Литви.
  • Битви УПА, Гурби, 1944 - розгром каральних військ НКВД СРСР під селом Гурби на Тернопільщині.

Література і джерелаРедагувати

Див. такожРедагувати

[[Категорія:Битви]] [[Категорія:Битви в Україні]]