Відкрити головне меню

Копа́ні (до 1945 року — Копан, крим. Qopan) — село Джанкойського району Автономної Республіки Крим. Підпорядковане Єрмаківській сільській раді. Населення становить 75 осіб.

село Копані
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Джанкойський район
Рада/громада Єрмаківська сільська рада
Код КОАТУУ 0121180603
Облікова картка Копані 
Основні дані
Населення 75
Поштовий індекс 96123
Телефонний код +380 6564
Географічні дані
Географічні координати 45°50′59″ пн. ш. 34°27′37″ сх. д. / 45.84972° пн. ш. 34.46028° сх. д. / 45.84972; 34.46028Координати: 45°50′59″ пн. ш. 34°27′37″ сх. д. / 45.84972° пн. ш. 34.46028° сх. д. / 45.84972; 34.46028
Місцева влада
Адреса ради 96123, АРК, Джанкойський район, с. Єрмакове, вул. Гагаріна, 3
Карта
Копані. Карта розташування: Україна
Копані
Копані
Копані. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Копані
Копані

Копані у Вікісховищі?

ГеографіяРедагувати

Копані - село на півночі району, в степовому Криму, на березі одного з заток Сиваш, висота над рівнем моря - 2 м [1]. Сусідні села: Єрмакове за 1 км на схід та Стовпове за 1,5 км на південь. Відстань до райцентру - близько 14 кілометрів, найближча залізнична станція - Пл. 1361 Км за 2 кілометри

ІсторіяРедагувати

Перша документальна згадка села зустрічається в Камеральному Описі Криму ... 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Кобан Китай входив в Діп Чонгарський кадилик Карасубазарського каймакамства [2].

Після приєднання Криму до Російської імперії (8) 19 квітня 1783 [3], (8) 19 лютого 1784, на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село було приписане до Перекопському повіту [4]. Після Павловських реформ, з 1796 по 1802 рік, входило в Перекопський повіт Новоросійської губернії [5]. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 Таврійської губернії [6], Копань була включена до складу Біюк-Тузакчинської волості Перекопського повіту.

За Відомостями про всі селища в Перекопському повіті... від 21 жовтня 1805 року, в селі Копань значилося 6 дворів, 53 кримських татарина та 2 ясирів [7]. На військово-топографічній карті 1817 року позначене село Копанка з 10 дворами [8]. Після реформи волосного поділу 1829 року Копан, згідно «Ведомости про казенних волостях Таврійської губернії 1829 р» , залишився у складі Тузакчинської волості [9]. На карті 1842 року Копань позначена умовним знаком «мале село», тобто, менше 5 дворів [10].

У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, село приписали до Байгончецької волості того ж повіту. Згідно «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року», складеним за результатами VIII ревізії 1864 року, Копан - власницьке татарське село, з 1 двором і 3 жителями при колодязях [11]. Згідно «Пам'ятної книжки Таврійської губернії за 1867 рік», село Копань було покинуте жителями в 1860-1864 роках, внаслідок еміграції кримських татар, особливо масової після Кримської війни 1853-1856 років, в Туреччину [12] і залишалося в руїнах[13], але на триверстовій мапі 1865-1876 року в селі Копань відзначені 7 дворів [14]. Згідно енциклопедичного словника «Німці Росії», в 1888 році німцями, вихідцями з бердянських колоній, на 1100 десятинах землі, було засновано лютеранське поселення Копань, або Берберівка [15]. В «Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889 року» за результатами Х ревізії 1887 записана Капан, з 5 дворами і 34 жителями.

Після земської реформи 1890 року[16] Копань віднесли до Богемської волості. Згідно «... Пам'ятної книжки Таврійської губернії на 1892 рік», в селі, що становила Копаньську громаду, було 77 жителів в 11 домогосподарствах [17]. За «... Пам'ятною книжкою Таврійської губернії за 1900 рік» в Копані числилося 109 жителів у 12 дворах [18], в 1911 році, відповідно до словника «Німці Росії», в селі числилося 73 жителі [15]. У Статистичному довіднику Таврійської губернії 1915 [19], в Богемській волості Перекопського повіту значиться село Копань [20] з населенням 102 жителя, з яких 101 німець [15].

Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» була скасована волосна система і в складі Джанкойського повіту був створений Джанкойський район [21]. У 1922 році повіти перетворили в округу [22]. 11 жовтня 1923 року, згідно з постановою ВЦВК, до адміністративний поділ Кримської АРСР були внесені зміни, в результаті яких округи були ліквідовані, основний адміністративною одиницею став Джанкойський район [23] і село включили до його складу. Згідно Списку населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926 року, Копань, з населенням 132 жителя [15] входило до складу Таганашської сільради Джанкойського району [24]. Незабаром після початку німецько-радянської війни, 18 серпня 1941року кримські німці були виселені, спочатку в Ставропольський край, а потім в Сибір та північний Казахстан [25]. Після звільнення Криму від фашистів у квітні, 12 серпня 1944 було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму» [26] і у вересні 1944 року в район приїхали перші новосели (27 сімей) з Кам'янець-Подільської та Київської областей, а на початку 1950-х років пішла друга хвиля переселенців з різних областей України [27]. За селом так і закріпився русифікований варіант тюркського ойконіму Qopan - Копані - одне з небагатьох кримських сіл, що зберегли давню назву.

ПриміткиРедагувати

  1. Прогноз погоди в с. Копані (Крим). Weather.in.ua. Процитовано 2015-04-07. 
  2. Лашков Ф. Ф. каймаканства і в оних каймаканамі хто складається. // Камеральний опис Криму, 1784 года. — 1888.
  3. Гржибовська, 1 999, Маніфест про прийняття півострова Кримського, острова Тамані і всієї Кубанської сторони під російську державу. 1783 с. 96
  4. Гржибовська, 1999, Указ Катерини II про утворення Таврійської області. 8 лютого 1784, стор. 117
  5. Про новий поділі Держави на Губернії. (Саме, даний Сенату.)
  6. Гржибовська, 1999, З Указу Олександра I Сенатові про створення Таврійської губернії, с. 124
  7. Лашков Ф. Ф. Відомість про всіх селищах в Перекопському повіті перебувають з показанням в якій волості скільки числом дворів і душ ... від 21 жовтня 1805 . // Известия таврійської вченої комісії, т. 26. Стор. 105. — 1897.
  8. Карта Мухіна 1817 року. Археологічна карта Криму. Процитовано 2015-03-19. 
  9. Гржибовська, 1999, Відомість про казенних волостях Таврійської губернії 1829 року з. 136
  10. [http: //www.archmap.ru/1842/42-1-4 .jpg Карта Бетева і Оберга. Військово-топографічне депо, 1842 р]. Археологічна карта Криму. Процитовано 2015-03-21. [недоступне посилання з липень 2019]
  11. page = 75 Таврійська губернія. Список населених місць за відомостями 1864 Стор. 75. Санкт-Петербург. Друкарня Карла Вульфа. 1865. Процитовано 2015-03-22. 
  12. Сейдаметов Е. Х. Еміграція кримських татар в XIX-поч. XX ст. // {{{Заголовок}}}. — 2005.
  13. Ханацкій К. В. {{{Заголовок}}}. — Сімферополь : друкарня Таврійського Губернського Правління, 1867. — С. 422. Архівовано 2015-06-26 у Wayback Machine.
  14. Трехверстовая карта Криму ВТД 1865-1876. Лист XXXII-13-b. Археологічна карта Криму. Процитовано 2015-03-25. 
  15. а б в г В. А. Ауман, В. Ф. Баумгертнер, В. Бретт и другие (гл. ред. В. Ф. Дизендорф). Немцы России. Населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь. — М.: ЭРН, 2006. — 470 с. ISBN 5-93227-002-0 (рос.)
  16. Борис Веселовский. Історія земства за сорок років. Т. 4; Історія земства. — 1 911.
  17. { {Книга: Календар і Пам'ятна книжка Таврійської губернії на 1892 | 57 | 1}}
  18. Таврический Губернский Статистический комитет (1900). Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год. Симферополь. Таврическая Губернская типография. 
  19. Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.1-я. Статистичний нарис, випуск четвертого Перекопський повіт, 1915
  20. Гржибовська, 1999, Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.I-я. Статистичний нарис, випуск четвертого Перекопський повіт, 1915 рік, с. 234
  21. Історія Джанкойського района. Архів IDpub = 26 оригіналу за 2013-08-29. Процитовано 2013-08-16. 
  22. Население і промисловість. І.М.Саркізов-Серазини, 1925. Архів оригіналу за 2013-06-08. Процитовано 2013-06-08. 
  23. Административно-территориальное поділ Крыма. Архів оригіналу за 2013-04-29. Процитовано 2013-04-27. 
  24. Гржибовська, 1999, Список населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926, с. 316
  25. Указ Президії ВР СРСР від 28.08.1941 про переселення німців, які проживають в районах Поволжя
  26. Постанова ДКО від 12 серпня 1944 року № ГКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму»
  27. Як заселяли Крим (1944-1954). Ельвіна Сеітова, аспірант історичного факультету ТНУ. Архів /? p = 9229 оригіналу за 2013-06-30. Процитовано 2013-06-26.