Вікіпедія

Стовпове (Джанкойський район)

Стовпове́ (до 1945 року — Мечетлі-Китай, крим. Meçetli Qıtay) — село Джанкойського району Автономної Республіки Крим. Підпорядковане Єрмаківській сільській раді. Населення становить 246 осіб.

село Стовпове
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Джанкойський район
Рада Єрмаківська сільська рада
Облікова картка Стовпове 
Основні дані
Населення 246
Поштовий індекс 96100
Телефонний код +380 6564
Географічні дані
Географічні координати 45°49′41″ пн. ш. 34°27′53″ сх. д. / 45.82806° пн. ш. 34.46472° сх. д. / 45.82806; 34.46472Координати: 45°49′41″ пн. ш. 34°27′53″ сх. д. / 45.82806° пн. ш. 34.46472° сх. д. / 45.82806; 34.46472
Місцева влада
Адреса ради 96123, АРК, Джанкойський район, с. Єрмакове, вул. Гагаріна, 3
Карта
Стовпове. Карта розташування: Україна
Стовпове
Стовпове
Стовпове. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Стовпове
Стовпове
Мапа
Мапа

CMNS: Стовпове у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Стовпове.

Географія ред.

Столбовое — село на півночі району, в степовому Криму, на західній стороні шосе М18 Москва — Сімферополь, висота над рівнем моря — 8 м [1]. Найближчі села: Копані — за 1,7 кілометра на північ, Єрмакове за 2,4 кілометра на північний схід по шосе і Придорожнє — за 2,7 км на південь, також по трасі. Відстань до райцентру — близько 12 кілометрів, найближча залізнична станція — Солоне Озеро — близько 8,5 км.

Історія ред.

Перша документальна згадка села зустрічається в Камеральному Описі Криму ... 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Мечитлер Китай входив в Діп Чонгарській кадилик Карасубазарського каймакам ства [2]. Після приєднання Криму до Російської імперії (8) 19 квітня 1783 [3], (8) 19 лютого 1784, на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село приписали до Перекопського повіту [4]. Після Павловських реформ, з 1796 по 1802 рік, входило в Перекопський повіт Новоросійської губернії [5]. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 року Таврійської губернії [6], Мечетлі-Китай був включений до складу Біюк-Тузакчинської волості Перекопського повіту.

За Відомостями про всі селищх в Перекопському повіті ... від 21 жовтня 1805 року, в селі Китай числилося 27 дворів, 158 кримських татар, 2 ясири та 18 циган [7]. На військово-топографічної карті 1817 року село Китай позначене з 30 дворами [8]. Після реформи волосного поділу 1829 року Мечетлі-Китай, згідно з «Відомостями про казенні волості Таврійської губернії 1829 року», залишилося у складі Тузакчинської волості [9]. На карті 1842 року Мечетлі-Китай позначений з 38 дворами [10].

У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, село приписали до Байгончеуької волості того ж повіту. У «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року», складеному за результатами VIII ревізії 1864 рокуроку, Мечетлі-Китай — власницьке татарське село з 10 дворами і 21 жителем при колодязях[11]. На триверстовій мапі 1865-1876 року в селі Мечетлі-Китай відзначено 38 дворів [12]. Згідно з «Пам'ятною книжкою Таврійської губернії за 1867 рік», село стояло покинутим[13], зважаючи на еміграцію кримських татар, особливо масової після Кримської війни 1853-1856 років, в Туреччину [14]. У «Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889 року» за результатами Х ревізії 1887 року записаний Мечетлі-Китай, з 32 дворами і 182 жителями.

Після земської реформи 1890 року[15] Мечетлі-Китай віднесли до Богемської волості. У «... Пам'ятній книжці Таврійської губернії за 1892 рік» у відомостях про Богемську волость ніяких даних про село, крім назви, не наведено [16] (так записувалися безземельні селища, які не входили з цієї причини в сільську громаду), а по «... Пам'ятній книжці Таврійської губернії за 1900 рік » в селищі Мечетлі-Китай числилося 166 жителів у 35 дворах [17]. У Статистичному довіднику Таврійської губернії 1915 року [18] в Богемській волості Перекопського повіту значиться село Мечетлі-Китай [19].

Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» була скасована волосна система і в складі Джанкойського повіту був створений Джанкойський район [20]. У 1922 році повіти перетворили в округу [21]. 11 жовтня 1923 року, згідно з постановою ВЦВК, до адміністративнго поділу Кримської АРСР були внесені зміни, в результаті яких округи були ліквідовані, основний адміністративною одиницею став Джанкойський район і село включили до його складу. Згідно зі Списком населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926 року, Мечетлі-Китай входило до складу Таганашської сільради Джанкойського району [22].

У 1944 році, після визволення Криму від німців, згідно з Постановою ДКО № 5859 від 11 травня 1944 року, 18 травня кримські татари були депортовані в Середню Азію [23]. 12 серпня 1944 року прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму» [24] і у вересні 1944 року в район приїхали перші новосели (27 сімей) з Кам'янець-Подільської та Київської областей, а на початку 1950-х років пішла друга хвиля переселенців з різних областей України [25]. Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 18 травня 1948 року, Мечетлі-Китай перейменували в Стовпове [26]. Час передачі села до складу Медведівської ради поки не встановлено (на 1968 рік — у її складі [27]). З 1 квітня 1977 року у складі Єрмаківської сільради [28].

Примітки ред.

  1. ↑ Прогноз погоди в с. Столбовое (Крим). Weather.in.ua. Процитовано 5 квітня 2015.
  2. ↑ Лашков Ф. Ф. каймаканства і в оних каймаканамі хто складається. // Камеральний опис Криму, тисяча сімсот вісімдесят чотири года. — +1888.
  3. ↑ Гржибовська, 1 999, Маніфест про прийняття півострова Кримського, острова Тамані і всієї Кубанської сторони під російську державу. 1783 с. 96.
  4. ↑ Гржибовська, 1999, Указ Катерини II про утворення Таврійської області. 8 лютого 1784, стор. 117.
  5. ↑ Про новий поділі Держави на Губернії. (Саме, даний Сенату.)
  6. ↑ Гржибовська, 1999, З Указу Олександра I Сенатові про створення Таврійської губернії, с. 124.
  7. ↑ Лашков Ф. Ф. Відомість про всіх селищах в Перекопському повіті перебувають з показанням в якій волості скільки числом дворів і душ ... від 21 жовтня 1805. // Известия таврійської вченої комісії, т. 26. Стор. 106. — 1897.
  8. ↑ Карта Мухіна 1817 року. Археологічна карта Криму. Процитовано 20 березня 2015.
  9. ↑ Гржибовська, 1999, Відомість про казенних волостях Таврійської губернії 1829 с. 136.
  10. ↑ Карта Бетева і Оберга. Військово-топографічне депо, 1842 р. Археологічна карта Криму. Процитовано 22 березня 2015.
  11. ↑ page = 75 Таврійська губернія. Список населених місць за відомостями 1864 Стор. 75. Санкт-Петербург. Друкарня Карла Вульфа. 1865. Процитовано 22 березня 2015.
  12. ↑ Трехверстовая карта Криму ВТД 1865-1876. Лист XXXII-13-b. Археологічна карта Криму. Архів [http: //www.archmap.ru/1876/3213/32-13-b.htm оригіналу] за 23 вересня 2015. Процитовано 26 березня 2015.
  13. ↑ Ханацкій К. В. Архівована копія. — Сімферополь : друкарня Таврійського Губернського Правління, 1867. — С. 422. Архівовано з джерела 26 червня 2015 Архівована копія. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 3 грудня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  14. ↑ Сейдаметов Е. Х. Еміграція кримських татар в XIX-поч. XX ст. // Архівована копія. — Таврійський Національний Університет, 2005. Архівовано з джерела 19 жовтня 2013
  15. ↑ Борис Веселовский. Історія земства за сорок років. Т. 4; Історія земства. — 1 911.
  16. ↑ Таврический Губернский Статистический комитет. Список волостей Таврической губернии // Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1892 год. — Симферополь: Таврическая губернская типография, 1892. — 270 с. (рос.)
  17. ↑ Таврический Губернский Статистический комитет (1900). Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год. Симферополь. Таврическая Губернская типография.
  18. ↑ Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.1-я. Статистичний нарис, випуск четвертого Перекопський повіт, 1915
  19. ↑ Гржибовська, 1 999, Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.I-а. Статистичний нарис, випуск четвертого Перекопський повіт, 1915 рік, с. 234.
  20. ↑ Історія Джанкойського района. Архів IDpub = 26 оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 16 серпня 2013.
  21. ↑ Население і промисловість. І.М.Саркізов-Серазини, 1925. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 8 червня 2013. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  22. ↑ Гржибовська, 1999, Список населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзної перепису 17 грудня 1926, с. 311.
  23. ↑ Постанова ДКО № 5859сс від 11.05.44
  24. ↑ Постанова ДКО від 12 серпня 1944 № ГКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму»
  25. ↑ Як заселяли Крим (1944- 1954). Ельвіна Сеітова, аспірант історичного факультету ТНУ. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 26 червня 2013.
  26. ↑ Указ Президії Верховної Ради РРФСР від 18.05.1948 про перейменування населених пунктів Кримської області
  27. ↑ Панасенко М.М. (упор.). Кримська область. Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1968 року. Стор. 21. «Крим», Сімферополь. 1968 рік. Процитовано 9 квітня 2015.
  28. ↑ Єрмаківська сільрада[недоступне посилання з травня 2019]


  Це незавершена стаття з географії Криму.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Стовпове_(Джанкойський_район)&oldid=41395814