Кон Фелікс Якович

Кон Фе́лікс Я́кович (30 травня 1864 — 28 липня 1941) — партійний та державний діяч.

Фелікс Якович Кон
пол. Feliks Kon
Народився	30 травня 1864(1864-05-30) Варшава, Царство Польське, Російська імперія
Помер	28 липня 1941(1941-07-28) (77 років) Москва, Російська РФСР,  СРСР
Громадянство (підданство)	Російська імперія  Російська СФРР  СРСР
Національність	поляк
Діяльність	Революціонер
Alma mater	Варшавський університет
Знання мов	польська і російська
Членство	Тимчасовий революційний комітет Польщі і МОДР
Партія	КПРС і Польська соціалістична партіяd
У шлюбі з	Грінберг Христина Григорівна
Діти	Elena Feliksovna Usievičd і Alexander Kond
Автограф
Нагороди	Золота медаль Товариства любителів природознавства.
Роботи у Вікіджерелах  Медіафайли у Вікісховищі

В середньому ряду, другий справа — Фелікс Кон

Біографія

Народився в місті Варшава. Закінчив гімназію. Навчався у Варшавському університеті. З 1882 — член Польської робітничої партії «Пролетаріат». У 1884 заарештований. 1885—1904 перебував на каторзі (Нерчинський повіт, Забайкальської губернії) та засланні (Якутськ, Іркутськ, нині міста в Росії).

У засланні проводив перепис населення, вивчав корінне та російське старожитнє населення Сибіру, проводив антропологічні та етнографічні дослідження.

У 1904 повернувся до Варшави, вступив до Польської соціалістичної партії (ППС). З 1906 — член ЦК ППС (лівиці). У 1905—1907 проводив революційну роботу в Одесі, Варшаві та інших містах. У 1907—1917 — на еміграції в Австро-Угорщині та Швейцарії. У травні 1917 приїздить до Петрограда у пломбованому вагоні.

У 1917—1918 — комісар у польських справах по Харківській губернії. У 1918 разом із Харківською групою ППС (лівицею) вступив до лав РКП(б). Критикував більшовиків, у тому числі діячів Донецько-Криворізької республіки. Виступав проти створення ДКР.

У 1919 керував групою польських комуністів у Києві, редагував газету «Голос комуніста» (польською мовою), завідував представництвом Зафронтового бюро ЦК КП(б) України при Дванадцятій армії, очолював видавничу комісію Реввійськради Західного фронту, був членом колегії Наркомату земельних справ УСРР та Наркомосу РСФРР.

З 1920 — голова Галицького організаційного комітету КП(б)У, один із організаторів Закордонного відділу ЦК КП(б)У. Липень-серпень 1920 — член Польського тимчасового революційного комітету в м. Білосток (нині місто в Польщі). В лютому 1921 разом з Ю.Коцюбинським підписав від імені УСРР мирну угоду з Литвою.

З березня по грудень 1921 року — Перший секретар ЦК КП(б)У.

1922 — начальник Українського політуправління РСЧА. 1922—1923 — секретар виконкому Інтернаціоналу Комуністичного. 1925—1930 — редагував газети «Красная звезда», «Рабочей газеты», журнал «Каторга и ссылка». В 1930-х рр. працював у державних установах (голова Всесоюзного радіокомітету, завідувач музейним відділом Народного комісаріату освіти), редагував журнали.

1920 — кандидат у члени політбюро, член оргбюро ЦК КП(б)У. Член ВУЦВК і Президії ЦВК СРСР.

Помер у місті Москва в 1941 р. під час евакуації.

Праці

Автор історичних і мемуарних книг і статей.

• «Збірка творів», т. 1—3. — Х., 1933—35.
• «Фізіологічні та біологічні дані про якутів (антропологічний нарис)». — Мінусінськ 1899.
• «Усинський край». Записки Красноярського підвідділу східносибірського відділу імп. Російського географічного товариства. — Т. II, вип. 1. — Красноярськ, 1914;
• "Історичний нарис Мінусинського місцевого музею за 25 років. 1877—1902 ". — Казань, 1902.
• «Казки з сибірської дійсності». — Томськ, 1902 (збірка статей).

Джерела

• Прилуцький В. І.  Кон Фелікс Янович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 7. — 560 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0855-4.
• Нагорна Л. О. Фелікс Кон. — К., 1963.
• Володимир Іванович Вернадський і Україна. Т. 1, кн. 2: Володимир Іванович Вернадський. Вибрані праці — K., 2011. — 584 с.

Література

• М. С. Дорошко. Кон Фелікс Якович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X