Конельські Хутори
Коне́льські Хутори — село в Україні, у Жашківській міській громаді Уманського району Черкаської області. Розташоване за 32 км на південь від міста Жашків. Населення становить 575 осіб.
| село Конельські Хутори | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Черкаська область |
| Район | Уманський район |
| Громада | Жашківська міська громада |
| Облікова картка | gska2.rada.gov.ua |
| Основні дані | |
| Засноване | 18 століття |
| Населення | 575 |
| Поштовий індекс | 19252 |
| Телефонний код | +380 4747 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°02′09″ пн. ш. 30°02′42″ сх. д. / 49.03583° пн. ш. 30.04500° сх. д.Координати: 49°02′09″ пн. ш. 30°02′42″ сх. д. / 49.03583° пн. ш. 30.04500° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
224 м[1] |
| Відстань до обласного центру |
151,4 (фізична) км[2] |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 19252, Черкаська обл., Уманський р-н, с.Конельські Хутори |
| Сільський голова | Іщенко Алла Миколаївна |
| Карта | |
  Конельські Хутори | |
 Конельські Хутори | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Історія ред.
Про село вперше згадується в XVIII столітті.
До Циберманівського приходу входило два села, Конельські Хутори і Медувата, що належали Соломії, вдові Олександра Драгомерецького. До цих сіл приписано 1177 десятин землі.
У 1815 році жителями села побудовано на кладовищі дерев'яну церкву на честь великомученика Дмитрія за допомогою покійного поміщика Ігнатія Боровського. Вона збереглася дотепер і має статус пам'ятки архітектури місцевого значення[3]. Церква ця числилася приписною, особливих угідь не було. У селі налічувалось 98 дворів, 573 жителі, з них чоловіків — 281, жінок — 292. Землі — 553 десятини, з яких селянських — 250. Господарство належало Калістрату Єгорову, який вів його за трипільною сівозміною. В селі функціонували православна церква, школа грамоти, два вітряних млини, хлібний магазин.
До 1918 року в селі діяла початкова двокласна церковно-приходська школа.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР в 1932—1933 та 1946–1947 роках.
У 1932-1933 роках в селі померло з голоду близько 200 селян.
У період радянсько-німецької війни село було під окупацією з липня 1941 року по 9 березня 1944 року. За період війни призвано 102 жителі, з яких 41 загинув. За період окупації нацистами вивезено на роботи до німецьких фабрик і заводів 77 молодих людей, навіть неповнолітніх хлопців і дівчат.
У 1952 році села Конельські Хутори і Медувата об'єднано й створено одну сільську раду з центром у селі Конельські Хутори. Колгоспи також було об'єднано в один колгосп ім. Андреєва з центральною садибою в селі Конельські Хутори.
20 березня 1969 року села від'єднано від с. Конело-Попівки й створено господарство ім. Свердлова. Створення колгоспу ім. Свердлова, куди увійшли два села — Конельські Хутори та Медувата — надихнуло селян на краще майбутнє. Люди повірили молодому голові колгоспу M. І. Бородію. В 1974 році колгосп ім. Свердлова нагороджено Перехідним Червоним Прапором та дипломом за досягнення найвищих результатів у всесоюзному соціалістичному змаганні. Диплом передано в Черкаський краєзнавчий музей.
У 1976 році в селі побудувано будинок культури. В цьому ж році, 19 лютого, колгосп ім. Свердлова нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора за високі показники в сільському господарстві.
У 1990 році в селі побудувано середню школу.
У травні 1996 року село газифіковано. У вересні 2003 року підключено природний газ до котельні загальноосвітньої школи.
11 березня 2000 року агрофірму «Конельські Хутори» реорганізовано в ПСП «Конельські Хутори». Директором підприємства обрано Харченка Івана Петровича.
Відомі люди ред.
Уродженцем села був Харченко Дмитро Миколайович (1959—2020) — доктор психологічних наук, професор; похований у селі.
14 березня 2000 року в селі в Будинку культури відбулося свято поезії Мороз Фросини Василівни, інваліда дитинства, яка прикута до ліжка. 2004 року вийшла її перша книга «Пригорнися, доленько, до мене…».
Галерея ред.
-
Вулиця Шевченка -
Сільська рада і будинок культури -
Школа -
Фельдшерський пункт -
Магазин -
Будинок поміщика Галандзовського (1913 р.) (колишній дитсадок) -
Церква Дмитрія Солунського (1815 р.) -
Ставок -
Пам'ятник на честь 200-річчя церкви -
Братська могила радянських воїнів -
Пам'ятний знак жертвам Голодомору
.jpg)
Див. також ред.
Джерела ред.
Посилання ред.
- ↑ Погода в Україні. Архів оригіналу за 26 березня 2008. Процитовано 13 грудня 2007.
- ↑ maps.vlasenko.net [Архівовано 23 жовтня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Церква у Конельських Хуторах на сайті «Дерев'яні храми України». Архів оригіналу за 15 березня 2015. Процитовано 7 грудня 2014.
Література ред.
- рос. дореф. Похилевичъ Л. Сказанія о населенныхъ мѣстностяхъ Кіевской губерніи. — К., 1864. — стор. 332—333, 735;
- Список населенных мест Киевской Губернии. — К., изд. Киевской Губернии стат. Комитета 1900 г. — С. 923—924;
- П. Семенов. Географическо-статистический словарь Российской империи. Т. Т. Сиб., 1885 г. — С. 707, 895.
Ресурси інтернету ред.
- who-is-who.com.ua[недоступне посилання з липня 2019]
|
Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |