Коляда Олександр Володимирович

Олександр Володимирович Коляда (сценіч. — Олесь Коляда, 11 червня 1949(19490611), Бердичів) — співак, баяніст, композитор, журналіст, реставратор музичних інструментів. Член Національного союзу журналістів України (2010). За понад 50 років творчості чоловік написав близько 2 тис. музичних творів і удостоєний численних відзнак і нагород.[1]

Олесь Коляда
Основна інформація
Повне ім'я Олександр Володимирович Коляда
Дата народження 11 червня 1949(1949-06-11) (72 роки)
Місце народження Бердичів, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Професія композитор, співак, баяніст, журналіст, реставратор музичних інструментів
Інструменти баян, фортепіано
Псевдоніми Олесь Коляда

Композитор написав музику гімну ВП Сил України, спорту інвалідів України, багатьох навчальних закладів, заводів, міст, зокрема Бердичева, Романова і Коростеня. Олесь — це сценічне ім'я, яке чоловіку придумав друг Матвій Аничкін — продюсер, композитор, один із засновників рок-гурту «Круїз».[1]

БіографіяРедагувати

Народився у Бердичеві 11 червня 1949 року. Навчався у Рівненському музичному училищі (1965–67; викл. В. Голубничий), закін. Луцьке музичне училище (1969; викл. В. Король).

Навчався композиції в Москві у педагога Анатолія Шахалов у університеті мистецтв (Москва, 1981). Служив у Прикарпатському військовому окрузі.[2]

У 1973–74 — арт. Житомир. та Черніг. філармоній; 1974–75 — соліст ансамблю «Молоді голоси» (Росія); 1982 — арт. ансамблю «Мальви» при Укрконцерті; 1982–85 — соліст біло­рус. ансамблю «Сябри».

  «У «Сябрах» я записав 5 вінілових дисків, був дуже помітним в програмі, дуже багато роботи робив в колективі, співав і сольні пісні. Ми багато пісень співали, які стали зірковими піснями. Це «Глухариная заря», «Шумите, берези», «Алеся», – пригадує композитор.[1]  

1987–91 — артист циркового колективу «Диваки» при Бердичівському Палаці культури. 1991–98 гастролював із авторською творчою програмою «Людина-оркестр». Водночас від 1993 працює майстром-рестав­ратором, настроювачем муз. інструментів у навч., культ.-осв., дошкіл. закладах, музеях України. Також займається журналістською діяльністю. Його пісні увійшли до репертуару таких відомих виконавців, як О. Василенко, П. Зібров, С. Фіцич, В. Оберемко, В. Волощук, П. Мрежук та ін. Коляда співпрацював з Ансамблями пісні і танцю ЗС України та ВПС України. К. — автор і виконавець пісень на сл. Лесі Українки, В. Сосюри, сучас. поетів Б. Олійника, М. Син­­гаївського, М. Ткача, М. Луківа, В. Крищенка, Г. Чубач, О. Бакуменка, Л. Федорука, А. Кондратюка, М. Пасічника, Наталія Мазур та ін.

ТвориРедагувати

Серед автор. зб. пісень:

  • «Моїй Україні», «Моя душа», «Мій Бердичів», «Пісні для української родини» (усі — Київ, 2000),
  • «Порцелянове диво», «Етюди для баяна» (обидві — 2003),
  • «Джерельце» (2004),
  • «Спо­­гад» (2012),
  • «Пам'яті друга» (2013; усі — Бердичів),
  • «Уклін матерям» (В., 2007).

Авторське виконанняРедагувати

НагородиРедагувати

  • Ґран-Прі міжнародного фестивалю сучасної української естрадної пісні «Пісенний вернісаж» (Київ, 1999).
  • Лауреат Всеукр. конкурсу молодих виконавців на нар. інструментах (Рівне, 1969),
  • Лауреат 2-го Всеукр. конкурсу на краще виконання укр. пісні «Боромля-96» (Суми),
  • Лауреат Всеукр. конкурсу композитор. талантів «Спалахи багаття» (Київ, 2008),
  • Лауреат 2-го Всеукр. фес­тивалю-конкурсу військ.-пат­­ріот. пісні «Афганістан звучить у моїй душі» (Миколаїв; 2008),
  • Лауреат Всеукр. конкурсу військ.-патріот. пісні «Озброєні піснею, покликані маршем» (Київ, 2011).
  • Лауреат Літературно-мистецької премії імені Д.Луценка(2016)[2]
  • Всеукраїнська літературно-мистецька премія УФК «Шануймо рідне…» імені Данила Бакуменка (в номінації пісенна творчість)[3].
  • Премія ім. Богдана Хмельницького[1]

Сім'яРедагувати

Чоловік має 4 сини і 7 онуків.[1]

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Костриця М. Ю. Олесь Коля­да // Постаті землі Бердичівської: Іс­­тор.-краєзн. нариси. Т. 2. Ж., 2005.