Василенко Олександр Миколайович
Олекса́ндр Микола́йович Василе́нко (28 травня 1952, Київ) — соліст-вокаліст Національного ансамблю солістів «Київська камерата», народний артист України, Почесний академік Української академії наук
| Василенко Олександр Миколайович | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 28 травня 1952 (72 роки)  |
| Місце народження | Київ, Українська РСР, СРСР |
| Професія | Соліст-вокаліст |
| Нагороди |  |
Життєпис
ред.Народився 28 травня 1952 року в м. Києві в сім'ї службовців.
У 1982 році закінчив Київську державну консерваторію ім. П. І. Чайковського Вчився вокалу у народної артистки СРСР Лариси Руденко та доцента Ірини Колодуб.
 Зовнішні зображення
| |
|---|---|
|
На гастролях в Іспанії |
|
|
На сцені палацу «Україна» |
|
|
Він виконує багато класичних творів |
|
|
Перед черговим виступом |
З 1987 року соліст-вокаліст Національної філармонії України, з 1993 — Національного академічного духового оркестру України, з 1994 — Національного академічного ансамблю «Київська камерата». У 1995 році присвоєно почесне звання «Заслужений артист України», 2005 — «Народний артист України».
Постійний гість Всеукраїнського фестивалю української пісні «Пісенний вернісаж», неодноразовий переможець фестивалю «Шлягер року» та радіофестивалю «Пісня року». 3 2003 по 2012 рр. голова журі Міжнародного конкурсу-фестивалю дитячої та юнацької творчості «Зоряний Симеїз», член журі Всеукраїнської музичної олімпіади «Голос Країни». Почесний академік Української академії наук (2006).
[Архівовано 26 лютого 2022 у Wayback Machine.]
Творчі нагороди
ред.«Володар голосу унікальної краси».Удостоєний на Міжнародному фестивалі «Світ музики» в Італії (1999). У 2000 році на цьому ж фестивалі здобув Гран-прі та знову підтвердив свій титул «Володар голосу унікальної краси».
Лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії «Осіннє золото» імені Дмитра Луценка (2002).
Лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії імені Григорія Сковороди (2014).
Лауреат премії імені Богдана Хмельницького (2019).
Орден Святителя Миколая (2024).
Репертуар
ред.У репертуарі співака — арії з опер, оперет та мюзиклів, романси, сучасні українські пісні та шлягери минулих років, пісні народів світу мовами оригіналу. Виступає у супроводі симфонічних, камерних, народних, духових оркестрів та естрадних колективіів. Співпрацює з сучасними українськими композиторами: Олексієм Чухраєм, Леонідом Попернацьким, Валентином Касьяновим, Геннадієм Володьком, Олесем Колядою, Леонідом Нечипоруком, Тетяною Оленевою-Стаматі, Віктором Ліфанчуком, Володимиром Домшинським, Людмилою Єрмаковою, Володимиром Ілемським. Свого часу плідно працював з Людмилою Височинською і Олександром Кушнарьовим. Виконує пісні на вірші: Бориса Олійника, Дмитра Луценка, Миколи Сингаївського, Миколи Луківа, Вадима Крищенка, Ганни Чубач, Михайла Ткача, Павла Мовчана, Михайла Шевченка, Ніни Шаварської, Леоніда Федорука, Йосипа Фиштика.
Гастролі
ред.Чимало гастролює: Італія, Іспанія, Франція, Німеччина, Болгарія, Словаччина, Чехія, Польща, Югославія, Ізраїль, Північна Корея, США.
Творчий доробок
ред.Найвідоміші аудиодиски — «У стилі ретро», «Дивлюсь я на небо», «Мені не забути тебе», «Іще не осінь», «Іще одна весна», «Квітка нічного саду», «Мені з тобою добре». Пісні входять до сайту «Золотий фонд української естради»
ред.Дискографія
ред.CD —
- «Мені не забути тебе» (2001),
- «У стилі ретро» (2002),
- «Любімо її…» (2004, разом з Л. Федоруком),
- «У стилі ретро -2» (2004),
- «У стилі ретро-3» (2005),
- «Дивлюсь я на небо» (2006),
- «На счастье» (2006),
- «Квітка нічного саду» (2011)
- «Мені з тобою добре» (2011),
- «Іще не осінь» (2011),
- «Іще одна весна» (2011),
- «Трускавецька Фієста» (2016)
Література
ред.- Василенко Олександр Миколайович // Українська музична енциклопедія / Г. Скрипник. — Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. — Київ, 2006. — Т. 1. — С. 309 . — ISBN 966-02-4100 (Т. 1).
- Василенко Олександр Миколайович // Кияни. Біографічний словник: Довідкове енциклопедичне видання. — К.: «Фенікс». 2004.—- С.60.
- Василенко Олександр Миколайович // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс]. К.: Ін-т енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. - Т.4.
Василенко Олександр // Золота книга України. Золотий фонд нації. — К.: Українська конфедерація журналістів, 2009. — С. 114.
Олександр Василенко // В. Болгов, І. Болгов. Міжнародна програма «Мистецький Олімп».—- К.: Українська конфедерація журналістів. Український видавничий консорціум, 2010.— С. 236.
Олександр Василенко // Обличчя України: Імена — портрети — долі.— К.: Інститут біографічних досліджень, 2011. — С.50.
- Ставицька Я. Останній з могікан, який не став олімпійським боксером // Еще раз о музыке и не только. — 2005. — № 8.
- Чарівний голос України // Нац. мед. університет ім. О. Богомольця: Роки, події, люди. — К., 2006.
- Матушек О. Одвічна єдність музики і слова // Літ. газета. — 1994. — 18 квіт.
- Даниленко Н. Голос унікальної краси // Уряд, кур'єр. — 2000. — 13 трав.
- Олар П. Маніфестація // Форум. — 2000. — ЗО верес.
- Кулага Г. Спів люблю, як життя // Веч. Київ. — 2002. — 28 трав.
- Михайленко Л. Я запрограмований на пісню // Вісті. — 2002. — 19 верес.
- Даниленко Н. Весняне небо мені завжди хочеться порівняти з людськими душами… // Говорить і показує Київ. — 2003. — 20 берез.
- Самійленко Л. Що лягає на серце // Хрещатик. — 2004. — 2 лип.
- Власик Т. Порадницька гостина: 3 Олександром Василенком // Порадниця. — 2006. — 2 лют.
- Назаренко М. Ступка сказал мне: «Ой, тяжко вам буде, чоловіче — перед вами Поплавський виступає» // Бульвар. — 2006. — Черв. — № 25.
Посилання
ред.- Василенко Олександр на сайті Золотий Фонд української естради [Архівовано 29 червня 2015 у Wayback Machine.]