Відкрити головне меню

Миха́йло Микола́йович Ткач (26 листопада 1932, с. Лукачани[1], нині Кельменецького району Чернівецької області — 3 квітня 2007) — український поет і кіносценарист. Заслужений діяч мистецтв України (1993). Народний артист України (2002).

Михайло Миколайович Ткач
Михаил Ткач.jpg
Народився 26 листопада 1932(1932-11-26)
c. Лукачани Кельменецького району Чернівецької області
Помер 3 квітня 2007(2007-04-03) (74 роки)
Чернівці
·рак головного мозку[d]
Поховання Берковецьке кладовище
Громадянство СРСР СРСР, Україна Україна
Національність українець
Діяльність кіносценарист, поет, пісняр
Alma mater Літературний інститут імені Горького
Мова творів українська
Напрямок поезія, кіносценарій
Премії
Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1973
Заслужений діяч мистецтв УкраїниНародний артист України

Михайло Миколайович Ткач у Вікісховищі?

Біографічні даніРедагувати

Михайло Ткач народився 1932 року в селі Лукачани (нині у Кельменецькому районі Чернівецької області) в селянській родині. У 1947 році закінчив семирічну школу, потім — Чернівецьке медучилище, у 1957 році — Чернівецький медичний інститут. В 1959–1961 роках навчався на Вищих літературних курсах при Літературному інституті ім. М. О. Горького в Москві.

Михайло Ткач — автор поетичних збірок «Йдемо на верховини» (1956), «На перевалі» (1957), «Житній вінок» (1961), «На смерекових вітрах» (1965), «Пристрасть» (1968), «Повернення» (1974), «Поворот землі» (1976), «Серед літа» та «Пісні» (1977), «Крок за обрій» та «Небо твоїх очей» (1982) та ін.

Автор сценаріїв художнього фільму «Серед літа», фільму-опери «Наймичка», повнометражних документальних фільмів «Леся Українка», «Радянська Україна», «Про дружбу співа Україна», короткометражних документальних фільмів.

За сценарій фільму «Радянська Україна» в 1973 році удостоєний Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка. В 1993 році удостоєний звання Заслужений діяч мистецтв України.

На вірші поета створено кілька десятків пісень. Найвідоміші з них: «Якщо любиш — кохай»[2] (Левко Дутківський), «Зоряна ніч» (Левко Дутківський), «Ясени» (Олександр Білаш), «Марічка» (Степан Сабадаш), «Сніг на зеленому листі» (Олександр Білаш), «На щастя, на долю» (Микола Мозговий), «Диво-сторона», «Коли нема того, що любиш», «Небеса очей твоїх». Ці пісні співає народ і найкращі виконавці країни — Дмитро Гнатюк, Микола Кондратюк, Анатолій Мокренко, Іван Красовський. На вірш свого земляка Володимир Івасюк написав пісню «Серед літа».

Один із засновників Буковинського земляцтва у місті Києві, був його почесним головою.

 
Меморіальна дошка на будинку, в якому мешкав Михайло Ткач у Чернівцях

ТвориРедагувати

Друкувався з 1950.

  • «Катерина Палій»
  • «Йдемо на верховини» (1956)
  • «На перевалі» (1957)
  • «Житній вінок» (1961)
  • «На смерекових вітрах» (1965)
  • «Пристрасть» (1968)
  • «Повернення» (1974)
  • «Поворот землі» (1976)
  • «Хліб з добрих рук» (1981)
  • «Крок за обрій» (1982)
  • «Небо твоїх очей» (1982)
  • «Серед літа» (1995)
  • «Зазим'є» (1999)
Сценарії
Сценарії документальних фільмів
  • «Леся Українка»
  • «Про дружбу співа Україна»
  • «Радянська Україна»
  • «Україна, земля моїх предків»

Звання, преміїРедагувати

Вшанування пам'ятіРедагувати

В Чернівцях існує вулиця Михайла Ткача[4].

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Ткач Михайло: [поет, кінодраматург] // Письменники України: довідник. - Дніпропетровськ, 1996.- С. 301.
  • Ткач Михайло Миколайович // Буковина: імена славних сучасників. - Київ,2004. - С.198-199.
  • Гусар Ю. Високі верховини творчих доріг [М. Ткач]/ Гусар Ю. С. Зірки не гаснуть (Серія "Золоті імена Буковини"). - Чернівці: Правдивий поступ, 2003. С. 59-66.
  • Михайловський В. Через Україну, через нашу хату...:[М. Ткач]/ Михайловський В. Між страхом і любов'ю: проза.- Чернівці,2006.С.75-78.
  • Українська естрада. Пісні серця. "Марічка"

Електронні джерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати