Вікіпедія

Клосовський Олександр Вікентійович

Олександр Вікентійович Клосовський[1] (1846 — 31 березня 1917) — перший український і російський метеоролог-геофізик, доктор фізичної географії, професор, член-кореспондент Петербурзької (Російської) академії наук, фізик, геофізик, метеоролог, кліматолог[1].

Олександр Вікентійович Клосовський
Александр Викентьевич Клоссовский
Народився1846(1846)
Житомир,
Російська імперія
Помер31 березня 1917(1917-03-31)
Петроград,
Росія Росія
ПохованняНікольський цвинтар Олександро-Невської лавриd
Місце проживанняОдеса
Країна Російська імперія
Національністьукраїнець
Діяльністьметеоролог, викладач університету
Alma materКиївський університет
Галузьметеорологія
ЗакладНоворосійський університет
Вчене званняПрофесор
Науковий ступіньДоктор наук
Науковий керівникАвенаріус Михайло Петрович
ЧленствоПетербурзька академія наук
Відомий завдяки:перший український і російський метеоролог-геофізик
Нагороди
На честь нього названо вулицю Олександра Клосовського 16

Біографія

ред.

Народився в Житомирі в 1846 році. Закінчив курс фізико-математичного факультету Київського університету Святого Володимира в 1868 році. У 1869-1876 роках працював у Київській військовій гімназії і розробляв матеріали метеорологічних спостережень по місту Києву. З 1876 р. приват-доцент того ж університету. Читав лекції з метеорології та фізичної географії. У 1879 році звільнений за виступ проти реакційної частини професорів. У 1880 році перейшов на службу до Петербурга, приват-доцентом університету.

Переїхав 1881 року до Одеси, де викладав у Новоросійському університеті (сьогодні — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова) й досяг основних своїх успіхів як науковець. Обіймав посаду штатного доцента фізичної географії. У 1882 році, за ґрунтовний огляд метеорологічних досліджень у праці «Новітні успіхи метеорології», здобуває ступінь магістра фізичної географії та затверджений доцентом. В 1884 отримав ступінь доктора фізичної географії із захисту дисертації «Грози в Росії» (ця робота визнана гідною золотої медалі Імператорського Російського географічного товариства і золотої медалі графа Толстого від Імператорської академії наук). У 1884 році обраний екстраординарним, у 1886 — призначений ординарним професором Новоросійського університету. У 1893 році одержав від географічного товариства велику золоту медаль графа Ф. П. Літке.

З 1905 року працює в Санкт-Петербурзькому університеті й водночас викладає геофізику на кафедрі фізики Вищих жіночих курсів.

Метеорологічна мережа

ред.

Після переходу до Одеси Клосовський віддався праці з організації обласної метеорологічної мережі, названої ним «Мережею південно-західної Росії», що обіймає головним чином губернії: Бессарабську, Херсонську, Таврійську, південні частини Київської і Подільської, крім того, у нього є кореспонденти і в багатьох інших губерніях. Станції головним чином дощовимірювальні, грозові, що спостерігають за висотою снігу та ведуть докладний і короткий сільськогосподарський щоденник. Мережа південно-західної Росії була найгустішою в Росії, вона налічувала більше ніж 1700 спостережних станцій. Для організації мережі та обробки її спостережень Клосовському довелося витратити дуже багато зусиль, необхідні були особисті та письмові зносини з спостерігачами, з урядовими, земськими і міськими установами (для отримання грошових коштів), популярні статті, публічні лекції тощо. Видання мережі (6 томів) — «Метеорологічний Огляд. Праці метеорологічної мережі південно-західної Росії». У ньому міститься обробка спостережень, статті Клосовського та інших осіб. Особливо важливими були дослідження гроз і граду. Під керівництвом Олександра Вікентійовича побудована нова метеорологічна обсерваторія Новоросійського університету, на Малому Фонтані, поблизу Одеси, забезпечена багатьма самописними інструментами і відкрита в 1894 році.

Наукові праці

ред.
 
Перше видання «Основ Метеорології», 1910 рік
 
Друге видання «Основ Метеорології», 1914 рік

Сфера наукових досліджень: метеорологія та кліматологія. Ініціатор застосування математичних та експериментальних методів у метеорології. Автор фундаментальних праць з кліматології Росії та України, погодного режиму, температури і солоності вод Чорного моря. Створив скорочений курс метеорології для вишів, а також підручники з геофізики та фізичної географії. Редактори-видавець праць організованої мережі метеостанцій «Метеорологічний огляд» (19 випусків, 1887—1909), а також «Літописів Магнітно-метеорологічної обсерваторії Новоросійського університету» (11 томів, 1894—1906).

  1. (рос.) Климатические особенности Одессы. — О., 1883.
  2. (рос.) Климат Киева по наблюдениям Метеорологической обсерватории Университета Св Владимира. — О., 1898.
  3. (рос.) Материалы для климатологии Юго-Запада России. — О., 1913.
  4. (рос.) Современное состояние вопроса о предсказании погоды. — О., 1913.
  5. (рос.)Основы метеорологии. — О., 1918.

Статті з видання «Метеорологічний Огляд. Праці метеорологічної мережі південно-західної Росії»:

З інших праць О. В. Клосовського з метеорології:

  • «Хід метеорологічних елементів в Києві»
  • «Новітні успіхи метеорології»
  • «Опади південного заходу Росії, їх розподіл і прогноз» (тут зазначена важливість циклонів в Угорщині та на Балканському півострові для опадів на півдні Росії, а також і те, що вони звичайно не падають при дуже низькому тиску повітря)
  • «Про організацію фізико-географічних досліджень на південному заході Росії»
  • «Distribution des orages a la surface du globe»
  • «Climat d'Odessa»

З праць О. В. Клосовського по гідрографії:

Крім того, Олександр Вікентійович помістив багато статей в «Записках Новоросійського університету», «Працях Новоросійського товариства дослідників природи», «Метеорологічному Віснику» тощо.

Нагороди

ред.
  • Золота медаль Імператорського Російського географічного товариства.
  • Золота медаль графа Толстого від Імператорської академії наук.
  • Велика золота медаль графа Літке від Імператорського Російського географічного товариства.

Вшанування пам'яті

ред.

На честь Олександра Клосовського названа вулиця в місті Житомирі. [2]

Примітки

ред.
  1. ↑ а б (рос.) Клоссовский А. В. // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
  2. ↑ OpenStreetMap Nominatim: Search. nominatim.openstreetmap.org. Процитовано 9 вересня 2019.

Література

ред.
  1. А. В. Клоссовский «Основы Метеорологии», «Mathiess». — О., 1914, второе переработанное и дополненное издание.
  2. (рос.) Нездюров Д. Ф. А. В. Клоссовский — первый русский метеоролог-геофизик. — Л., 1951.
  3. Кліментов Л. В. Олександр Вікентійович Клосовський: Бібліографічні матеріали. — О., 1959.
  4. Колісник П. І. О. В. Клосовський — видатний вчений, педагог, громадський діяч // Географічний збірник. 1962. № 6.
  5. (рос.) Гидрометеорологическая служба Украины за 50 лет Советской власти. — Л., 1970.
  6. Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К. : «Українська Радянська Енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1990. — Т. 2 : З — О. — 480 с. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-012-3.
  7. Кобченко К. А. «Життя — праця, праця — життя» (до 160-річчя від дня народження Олександра Клосовського) // Українознавство — 2006: Календар-щорічник. — К., 2005.


  Це незавершена стаття про науковця.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Клосовський_Олександр_Вікентійович&oldid=40434403