Київський палац дітей та юнацтва

Київський палац дітей та юнацтва — державний позашкільний навчальний заклад у Києві.

Історія ред.

Мозаїчне панно в інтер'єрі Палацу (фрагмент)

23 травня 1965 року в новому приміщенні було урочисто відкрито Київський Палац дітей та юнацтва. Будівництво Палацу тривало три роки. Споруда, яка займає площу 12 тисяч м² та має 3 поверхи, витримана в стилі радянського модернізму, призначена для відвідування молоддю різноманітних гуртків під керівництвом понад 300 педагогів і 200 співробітників.^[1]

Побудований палац за проєктом архітекторів Авраама Мілецького та Едуарда Більського, нагороджених за цю роботу Державною премією СРСР. Участь у проєктуванні брала також Аріадна Лобода^[2].

На місці палацу раніше був розташований Микільський військовий собор, споруджений в 1696 році. На жаль, за рішенням радянської влади його знищили 1934 року. В 1962 році було започатковано будівлю нової споруди, яка отримала назву "Палац піонерів і школярів ім. Островського", яку 1991 року було змінено Наказом Головного управління народної освіти на "Київський Палац дітей та юнацтва".^[1]

Художники-монументалісти Ада Рибачук та Володимир Мельниченко оздобили мозаїками інтер'єри Палацу та декоративний басейн, що міститься перед будівлею, використовуючи мотиви українського народного мистецтва.^[1]

Палац завжди відкривав для своїх вихованців багато можливостей. На зустрічі з дітьми до Палацу приїздили видатні особистості: діячі науки, культури, спорту, серед яких президент Національної академії наук України Борис Патон, академік Микола Амосов, космонавти Юрій Гагарін, Валентина Терешкова, Леонід Каденюк, письменники Анатолій Давидов і Олесь Бердник, та багато інших. Ці зустрічі давали натхнення для студентів і педагогів на нові досягнення.

Діяльність ред.

Навчання Палацу проводиться за 200 сучасними напрямками. Можливість обрати свій освітній маршрут мають діти та юнаки і юнки віком від 5 до 21 року.^[3]

Навчання проводиться на різних рівнях — від початкового ознайомлення до професійної підготовки — представлені різні форми проведення навчання: гурток, клуб, студія, агентство, творча майстерня, секція, лабораторія, школа тощо.

Можливість поглибленого вивчення спеціалізованих предметів, практичного знайомства з майбутньою професією та додаткову освіту дають відділи:

Мала Академія наук «Дослідник»,
Авіаційно-космічний центр,
Агентство ІТА «ЮН-ПРЕС»,
Відділ біології,
Відділ соціальних ініціатив і партнерства,
Відділ івент- та арт-проектів,
Відділ STEM-освіти,
Відділ візуального мистецтва,
Центр художньої творчості,
Відділ туризму та краєзнавства,
Відділ PR-технологій.

Відділи додаються та оновлюються згідно із сучасними вимогами професійного розвитку.^[3]

Палац проводить:

олімпіади «Юні математичні таланти»,
конкурси науково-дослідних робіт членів Малої Академії Наук,
фестивалі
музичних колективів «Золота осінь»,
хорових колективів «Співає Київ весняний», «Прем'єра»,
театральних колективів «Срібне джерело»,
виставки дитячої творчості «Барви весни»,
ігри-конкурси «Екологічні проблеми великого міста», «Інтелект-турнір» тощо.
конкурси «Сузір'я Палацу»,
конкурси педагогічної майстерності «Кришталеве яблуко» (для педагогів).

Проекти Палацу:

Офіс юного мера,
Міжнародний молодіжний конкурс #U_Hero Award,
ХХІІ Міжнародний фестиваль–конкурс «ПресВесна» на Дніпрових схилах».^[4]

Звання «Народний» мають виплекані колективом Палацу:

Звання «Зразковий» мають:

Примітки ред.

↑ ^а ^б ^в Історія. Київський Палац дітей та юнацтва (укр.). 17 липня 2023. Процитовано 15 лютого 2024.
↑ Архітекторка Аріадна Лобода, 2006.
↑ ^а ^б Відділи. Київський Палац дітей та юнацтва (укр.). 3 червня 2021. Процитовано 15 лютого 2024.
↑ Проєкти. Київський Палац дітей та юнацтва (укр.). 24 червня 2021. Процитовано 15 лютого 2024.