Більський Едуард Антонович

український та радянський архітектор

Бі́льський Едуа́рд Анто́нович (13 липня 1931(1931-07-13), Київ — 27 грудня 2016(2016-12-27), Київ) — український архітектор, заслужений архітектор УРСР (1982), лауреат Державної премії СРСР у галузі архітектури (1967), дійсний член Академія архітектури України. Член Спілки архітекторів УРСР з 1962 року.

Едуард Антонович Більський
Едуард Більський, 2014 рік
Народження13 липня 1931(1931-07-13)
Смерть27 грудня 2016(2016-12-27) (85 років)
ПохованняБайкове кладовище
КраїнаСРСР СРСР → Україна Україна
НавчанняКиївський інженерно-будівельний інститут
Діяльністьархітектор
Праця в містахКиїв, Одеса, Москва, Ташкент
Найважливіші спорудиКиївський палац дітей та юнацтва, Київський центральний автовокзал, палац одруження Дніпровського району міста Києва
Містобудівні проєктипроекти житлових масивів Виноградар і Синьоозерний у Києві
ЧленствоНаціональна спілка архітекторів України
Нагороди
Заслужений архітектор України
Заслужений архітектор України
ПреміїДержавна премія СРСР
Автограф
CMNS: Більський Едуард Антонович у Вікісховищі

Біографія

ред.

Народився 1931 року в Києві. Після закінчення в 1956 році Київського інженерно-будівельного інституту, працював у Державному проєктному інституті «Київпроєкт», з 1965 року — на посаді головного архітектора проєкту. У 1964—1984 роках викладав у Київському інженерно-будівельному інституті.

Помер 27 грудня 2016 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі.

Творчість

ред.

Є автором проєктів більш ніж 300 об'єктів у Києві, Одесі, Москві, Ташкенті та інших містах. Серед найвизначніших робіт:

Відзнаки

ред.

Зображення

ред.

Примітки

ред.
  1. Указ Президії Верховної ради Української РСР від 30 вересня 1982 року « Про присвоєння архітекторам почесного звання Заслуженого архітектора УРСР» // Вечірній Київ: газета. — Київ, 1982. — № 226 (11644). — 1 жовтня. — С. 1.

Посилання

ред.

Джерела

ред.