Кетотифен

антигістамінний препарат, стабілізатор мембран опасистих клітин
Ketotifen structure.svg
Кетотифен
Систематизована назва за IUPAC
4-(1-Methylpiperidin-4-ylidene)-4,9-dihydro-10H-benzo[4,5]cyclohepta[1,2-b]thiophen-10-one
Класифікація
ATC-код R06AX17
PubChem 3827
Хімічна структура
Формула C19H19NOS 
Мол. маса 309,426 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 50%
Метаболізм Печінка
Період напіввиведення 21 год.(двофазн.)
Екскреція Нирки
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата КЕТОТИФЕН,
ТОВ«Дослідний завод «ГНЦЛС»/ТОВ«Фармекс Груп»,Україна
UA/1942/02/01
01.06.2012-01/06/2017

Кетотифен — синтетичний препарат, що є похідним піперидину, та належить до антигістамінних препаратів і має властивості стабілізатора мембран опасистих клітин, та застосовується перорально та місцево.[1][2]

Зміст

Фармакологічні властивостіРедагувати

Кетотифен — синтетичний препарат, що є похідним піперидину та відноситься до групи антигістамінних препаратів та стабілізаторів мембран опасистих клітин. Механізм дії препарату полягає у неселективному блокуванні Н1-рецепторів гістаміну, гальмуванні виділення гістаміну та інших медіаторів запалення із базофілів та опасистих клітин. Кетотифен також інгібує фермент фосфодіестеразу, що призводить до підвищення рівня цАМФ у опасистих клітинах, таким чином стабізуючи мембрани опасистих клітин. Кетотифен пригнічує сенсибілізацію еозинофілів рекомбінантними цитокінами та знижує їх міграцію та накопичення у вогнищах запалення[1][3], а також їх активацію та дегрануляцію.[4] Кетотифен має здатність пригнічувати гіперреактивність бронхів[2] та попереджувати розвиток бронхоспазму без бронходилятуючого ефекту.[1] Кетотифен неефективний при гострих приступах бронхіальної астми, а лише попереджує їх появу та скорочення їх тривалості та інтенсивності. Клінічний ефект при застосуванні кетотифену розвивається повільно, що зумовлює тривалий період його застосування (щонайменше 3 тижні).[2]< При місцевому застосуванні при кон'юнктивіті кетотифен має здатність блокувати гістамінові рецептори у кон'юнктиві[4] та сприяє швидкому зменшенню симптомів алергічного кон'юнктивіту.[1] Кетотифен може зменшувати вираженість болю при синдромі подразненого кишечнику.[5] Кетотифен проходить через гематоенцефалічний бар'єр та має помірний седативний ефект.

ФармакокінетикаРедагувати

Кетотифен добре всмоктується у шлунково-кишковому тракті, але біодоступність препарату складає лише 50% у зв'язку з ефектом першого проходження через печінку. Максимальна концентрація у крові досягається протягом 2—4 годин. Кетотифен добре зв'язується з білками плазми крові.[1] Кетотифен проходить через гематоенцефалічний бар'єр. Кетотифен проходить через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Метаболізується препарат у печінці з утворенням переважно неактивних метаболітів. Виводиться кетотифен із організму переважно нирками у вигляді метаболітів. Виведення препарату двофазне, у першій фазі період напіввиведення складає 3—5 годин, у другій фазі — 21 годину.[3]

Показання до застосуванняРедагувати

Кетотифен застосовується для профілактичного лікування бронхіальної астми, для лікування астматичного бронхіту, полінозу, гострої та хронічної кропив'янки, атопічного дерматиту, алергічного риніту[1]; місцево у вигляді очних крапель застосовується для лікування алергічного кон'юнктивіту.[4]

Побічна діяРедагувати

При застосуванні кетотифену можуть спостерігатися наступні побічні ефекти[6]:

  • Алергічні реакції — дуже рідко (менше 0,01%) синдром Стівенса-Джонсона, багатоформна ексудативна еритема, шкірні алергічні реакції.
  • З боку травної системи — часто (1—10%) сухість у роті, нудота, блювання, болі в животі, запор підвищення апетиту; дуже рідко (менше 0,01%) гепатит.
  • З боку нервової системи — часто (1—10%) сонливість та седативний ефект, головокружіння, підвищена втомлюваність, сповільнення швидкості реакції; рідко (0,01—0,1%) збудження, дратівливість, неспокій, судоми (усі ці побічні явища — частіше у дітей).
  • Інші побічні ефекти — часто (1—10%) збільшення маси тіла; дуже рідко (менше 0,01%) цистит, потемніння сечі.
  • Місцеві реакції — при застосуванні очних крапель місцеві алергічні реакції, гіперемія кон'юнктиви, печія в очах, свербіж та висипання на повіках, кератит, мідріаз.
  • Зміни в лабораторних аналізах — дуже рідко (менше 0,01%) тромбоцитопенія, підвищення активності ферментів печінки.

ПротипоказиРедагувати

Кетотифен протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату. Кетотифен не рекомендований для застосування під час вагітності та годування грудьми. Кетотифен не застосовується у дітей молодших 6 місяців.[1] З обережністю застосовують препарат при епілепсії та печінковій недостатності.

Форми випускуРедагувати

Кетотифен випускається у вигляді капсул та таблеток по 0,001 г; 0,02% сиропу у флаконах по 100 та 200 мл[7] та очних крапель по 5 мл 0,025% у флаконах.[8][4]

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д е ж http://compendium.com.ua/akt/75/3087/ketotifenum (рос.)
  2. а б в http://www.provisor.com.ua/archive/2002/N23/art_28.php (рос.)
  3. а б http://www.imm.org.ua/all/ketotif.htm (рос.)
  4. а б в г http://www.apteka.ua/article/34049 (рос.)
  5. Klooker, TK; Braak, B; Koopman, KE; Welting, O; Wouters, MM; Van Der Heide, S; Schemann, M; Bischoff, SC та ін. (2010). The mast cell stabiliser ketotifen decreases visceral hypersensitivity and improves intestinal symptoms in patients with irritable bowel syndrome. Gut 59 (9). с. 1213–21. PMID 20650926. doi:10.1136/gut.2010.213108.  (англ.)
  6. http://www.vidal.ru/drugs/ketotifen_sopharma__3012 (рос.)
  7. " "Кетотифен в Справочнике Машковского".  (рос.)
  8. http://mozdocs.kiev.ua/likiview.php?id=14273

ДжерелаРедагувати