Піперидин

хімічна сполука

Піпериди́н (англ. Piperidine) — шестичленний насичений гетероцикл з одним атомом азоту, повністю гідрований аналог піридину. Безбарвна рідина з характерним неприємним запахом. Цикл піперидину входить до складу анальгетичного препарату — тримеперидину та нейролептичного — галоперидолу.
Піперидин — структурний фрагмент алкалоїду чорного перця (Piper nigrum) піперину.

Піперидин
Назва за IUPAC Піперидин
Інші назви азациклогексан, гексагідропіридин, азинан
Ідентифікатори
Номер CAS 110-89-4
Номер EINECS 203-813-0
KEGG C01746
ChEBI 18049
RTECS TM3500000
SMILES C1CCNCC1[1]
InChI InChI=1S/C5H11N/c1-2-4-6-5-3-1/h6H,1-5H2
Номер Бельштейна 102438
Властивості
Молярна маса 85,148 г/моль
Зовнішній вигляд безбарвна рідина
Густина 0,8606 г/см³[2][3]
Тпл -11,02 °C[3]
Ткип 106,22 °C[3]
Кислотність (pKa) 11,123[4]
Діелектрична проникність (ε) 4,33[4]
Показник заломлення (nD) 1,4530[2]
В'язкість 1,573 мПа·с[4]
Термохімія
Ст. ентальпія
утворення
ΔfHo
298
-86,4 кДж/моль[5][6]
Ст. ентропія So
298
210,0 Дж/(моль·K)[5]
Теплоємність, co
p
179,9 Дж/(моль·K)[5]
Небезпеки
Температура спалаху 16 °C
Вибухові границі 1-10% у повітрі
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Отримання

ред.

Піперидин синтезують відновленням піридину воднем, який виділяється в результаті взаємодії лужних металів зі спиртами, наприклад, натрію з етанолом (реакція Бірча). А для безпосереднього гідрування застосовують каталізатори на кшталт нікелю Ренея.

 

Хімічні властивості

ред.

Піперидин проявляє значно сильніші осно́вні властивості, аніж піридин. Атоми водню у циклі можуть легко заміщуватися алкільними та ацильними залишками, нітрозогрупою.

Під дією сульфатної кислоти або каталізаторів (нікель Ренея, платинова чернь) піперидин дегідрується до піридину.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. PIPERIDINE
  2. а б При 20 °C
  3. а б в За тиску 101,3 кПа
  4. а б в При 25 °C
  5. а б в У рідкому стані
  6. У газуватому стані ентальпія утворення складає 47,1 кДж/моль

Джерела

ред.
  • CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
  • Чирва В. Я., Ярмолюк С. М., Толкачова Н. В., Земляков О. Є. Органічна хімія. — Львів : БаК, 2009. — 996 с. — ISBN 966-7065-87-4.