Відкрити головне меню

Антигістамінні препарати — група лікарських засобів, що гальмують дію гістаміну, здійснюючи конкурентну блокаду його рецепторів в організмі. У наш час[коли?] виділяють три групи препаратів (відповідно до рецепторів, що ними блокуються):

  • H1-блокатори — використовують в терапії алергічних захворювань.
  • H2-блокатори — використовують при лікуванні захворювань шлунка (сприяють зниженню шлункової секреції).
  • H3-блокатори — використовують в терапії неврологічних захворювань.

Зміст

H1-рецепториРедагувати

У їх числі супрастин, хіфенадин, димедрол, тавегіл, і зупиняють емісію (наприклад, кромолін) або дію (як дифенгидрамин) гістамінів.

Гістамін як медіатор здатний робити вплив на дихальні шляхи (викликаючи набряк слизової носа, бронхоспазм, гіперсекрецію слизу), шкіру (свербіж, прищево-гіперемічну реакцію), шлунково-кишковий тракт (кишкові кольки, стимуляцію шлункової секреції), серцево-судинну систему (розширення капілярних судин, підвищення проникності судин, гіпотензію, порушення серцевого ритму), гладку мускулатуру.

Багато в чому саме перебільшення цього впливу обумовлюють алергічні реакції. І антигістамінні препарати в основному використовуються саме з метою боротьби з проявами алергії.

Випускають у вигляді таблеток, назального спрею або крапель, в тому числі очних, форм для парентерального введення.

ПоколінняРедагувати

Існує кілька поколінь антигістамінних препаратів. З кожним поколінням зменшується частота та вираженість побічних ефектів і вірогідність звикання, збільшується тривалість дії.

  • Друге покоління
  • Третє покоління — є активними метаболітами препаратів другого покоління. Крім більшої ефективності, вони позбавлені побічних кардіотоксичних властивостей.

ЛітератураРедагувати

  • Фармацевтична енциклопедія. Антигістамінні препарати [1]
  • Фармацевтична хімія: Підручник/ Ред. П. О. Безуглий. — Вінниця: Нова Книга, 2008. — 560 с. ISBN 978-966-382-113-9
  • Фармакологія: підручник / І. В. Нековаль, Т. В. Казанюк. — 4-е вид., виправл. — К.: ВСВ «Медицина», 2011.— 520 с. ISBN 978-617-505-147-4

ПосиланняРедагувати