Вікіпедія

Мебгідролін

хімічна сполука
Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Мебгідролін (МНН) (Діазолін) — лікарський препарат, блокатор гістамінових H1-рецепторів.[1]

Мебгідролін
Систематична назва (IUPAC)
9-бензил-2-метил-2,3,4,9-тетрагідро-1H-β-карболі
Ідентифікатори
Номер CAS 524-81-2
Код ATC R06AX15
PubChem 10458737
Хімічні дані
Формула C19H20N2 
Мол. маса 276,376 г/моль
SMILES eMolecules & PubChem
Фармакокінетичні дані
Біодоступність ?
Метаболізм ?
Період напіврозпаду 5,5 год (у плазмі)
Виділення ?
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності

?

Лег. статус
Шляхи введення ?

Фармакологічна дія

ред.

Блокатор гістамінових H1-рецепторів. Надає протиалергічну, протисвербіжну, антиексудативну, а також слабку седативну дію. Показання:

  • сінна лихоманка;
  • кропив'янка;
  • екзема;
  • шкірний свербіж;
  • алергічний риніт;
  • алергічний кон'юнктивіт;
  • шкірна реакція після укусу комахи;
  • бронхіальна астма (у складі комбінованої терапії).

Режим дозування

ред.

Діазолін призначають внутрішньо після їжі. Дорослим і дітям старше 10 років: по 100–300 мг на добу. Дітям 5–10 років: 100–200 мг на добу. Дітям 2–5 років: 50–150 мг на добу. Дітям до 2-х років: 50–100 мг на добу. Максимальні дози дорослим: разова — 300 мг, добова 600 мг.

Побічна дія

ред.

Рідко: шлунково-кишкові розлади, подразнення слизової шлунка, сухість у роті; агранулоцитоз. Можливі: запаморочення, парестезії, підвищена стомлюваність; висип, кропив'янка.

Протипоказання

ред.

Гіпертрофія передміхурової залози; закритокутова глаукома; виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки; підвищена чутливість до препарату; епілепсія, епілептичні стани.

Показання

ред.

Профілактика і лікування сезонного та алергічного риніту, полінозу, кропив’янки, харчової та медикаментозної алергії, дерматозів, що супроводжуються свербежем шкіри (екзема, нейродерміт).[1]

Особливі вказівки

ред.

З обережністю призначають препарат протягом тривалого часу пацієнтам, які займаються потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної уваги і швидкості рухових і психічних реакцій.

Діазолін проникає в незначних кількостях в ЦНС, тому препарат не застосовують в тих випадках, коли гальмівна дія на ЦНС є небажаною.

Лікарська взаємодія

ред.

Діазолін підсилює дію засобів, що пригнічують ЦНС.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б Діазолін® драже (Diazoline® dragee). Архів оригіналу за 21 листопада 2021. Процитовано 21 листопада 2021.

Джерела

ред.
  • Фармакологія: підручник / І. В. Нековаль, Т. В. Казанюк. — 4-е вид., виправл. — К.: ВСВ «Медицина», 2011.— 520 с. ISBN 978-617-505-147-4 (С.421)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Мебгідролін