Катіма-Муліло — місто, найбільше поселення Смуги Капріві (регіон Замбезі), регіону на північному сході Намібії, розташована на південному березі річки Замбезі, поблизу від кордону з Замбією, висота над рівнем моря 1065 м. Населення 25000 осіб (2003).

Місто
Катіма-Муліло
нім. Katima Mulilo
Katima Mulilo Bridge.jpg
Замбезі

Координати 17°30′14″ пд. ш. 24°16′30″ сх. д.H G O

Країна Намібія
Область Замбезі (область)
Дата заснування 1911
Площа 33, 4 км²
Висота центру 1065 м і 946 м
Офіційна мова англійська мова (Замбезі)
Населення 28 699  (2012)
Міста-побратими Очиваронго
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код +264 66
Поштовий індекс 5530
GeoNames 877178
Катіма-Муліло. Карта розташування: Намібія
Катіма-Муліло
Катіма-Муліло
Катіма-Муліло (Намібія)

КліматРедагувати

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується кліматом помірних степів та напівпустель. Найтепліший місяць — жовтень із середньою температурою 26.1 °C (79 °F). Найхолодніший місяць — липень, із середньою температурою 15.5 °С (59.9 °F).[1]

Клімат Катіми-Муліло
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середня температура, °C 25,2 24,8 24,5 22,6 18,9 16 15,5 18,6 23,1 26,1 26 25,1 22,2
Норма опадів, мм 161.8 152.5 88 20.5 1.6 0.6 0 0 2.3 22.9 70.8 145.5 666.5
Днів з опадами 15,3 13,3 8,6 2,9 0 0 0 0 0,9 3,8 9,5 13,3 67,6
Вологість повітря, % 78.4 81.1 77.4 70.5 63.6 60.9 58.2 49.1 40.5 48.4 59.4 74.8 63.5
Джерело: Weatherbase

ІсторіяРедагувати

Місто було засноване британською колоніальною адміністрацією в 1935 році з метою перенести сюди адміністративний центр регіону із Шукманнсбургу за 65 км на схід, що був столицею краю за часів Німецької Східної Африки. Зараз є адміністративним центром намібійської області Замбезі.

Смуга Капріві має свою історію, дуже відмінну від історії решти країни внаслідок її віддаленості, ізольованості і труднодоступності; ці фактори ще більшою мірою стосуються і Катіма-Муліло, що розташована на крайньому сході регіону, за 1250 км від столиці країни Віндхуку. До самого кінця XX сторіччя погані дороги, що ставали непроїзними під час дощового сезону, і затяжна громадянська війна у сусідній Анголі, що час від часу випліскувалася до суміжних країн, робили зв'язок з рештою Намібії надзвичайно ненадійним. За останніх років ситуація значно поліпшилася. Ангола поступово повертається до мирного існування, а налагодженню транспортного зв'язку сприяло будівництво транс-капрівійського магістрального шосе — асфальтованої траси, що протягнулася від Уолфіш-Бею на атлантичному узбережжі через Капріві і Замбію аж до Демократичної Республіки Конго. Завершенням цього проекту, який здійснювався переважно на кошти, виділені Німеччиною і іншими країнами Євросоюзу, стало відкриття 13 травня 2004 року Замбезійського мосту між Катіма-Муліло і Сешеке, який з'єднав Намібію з Замбією.

СьогоденняРедагувати

На відміну від інших намібійських міст, у яких досить часто добре збереглися сліди німецької колоніальної епохи, Катіма-Муліло має переважно «африканський» вигляд. Хоча тут також є школи, лікарні, супермаркети і бензоколонки, однак це єдине в Намібії місто, до вулиць якого завітають дикі слони (і користуються пріоритетом у дорожньому русі), а щорічні повені на Замбезі, окрім передбачених негараздів і руйнувань, призводять до нашесті на місто річкових крокодилів.

У серпні 1999 року місто постраждало через напади сепаратистів з Фронту Визволення Капріві, коли близько 20000 мешканців міста були змушені шукати порятунку у Ботсвані.

ПриміткиРедагувати