Відкрити головне меню

Карабіневич Микола Сильвестрович
Псевдо Миколай Карабіневич
Народився 1889
Серебринці, Кукавська волость, Могилівський повіт, Подільська губернія, Російська імперія
Помер 1937
Відомий завдяки єпископ УАПЦ
Alma mater Подільська духовна семінарія
Титул архієпископ
Посада Єпископ
Конфесія Українська автокефальна православна церква
Родичі Карабіневич Панас Сильвестрович
Брати, сестри  • Карабіневич Панас Сильвестрович

Архієпископ Миколай (Карабіневич) (* 1889, Серебринці, Кукавська волость, Могилівський повіт, Подільська губернія (нині Могилів-Подільського району Вінницької області) — 1937, тюрма НКВД СССР) — архієпископ Української автокефальної православної церкви.

Брат театрального діяча Польщі Панаса Карабіневича.[1]

Жертва російського окупаційного терору СССР.

ЖиттєписРедагувати

1909 закінчив Подільську духовну семінарію у м. Кам'янець (нині Кам'янець-Подільський Хмельницької області). 19101912 прослухав курс філософії в Народному університеті А. Шанявського в Москві.

1913 висвячений на священика РПЦ (безпатріаршої), служив настоятелем парафії у с. Качківка (нині село Ямпільського району Вінницької області).

1922 приєднався до УАПЦ після прилюдного диспуту з єпископом Іоанном Теодоровичем.[2]

У квітні 1923, за обранням Могилів-Подільського церковного з'їзду, висвячений у Києві на єпископа.

1923–1927 — єпископ Могилів-Подільський, Тульчинський.[3]

Був делегатом 2-го Всеукраїнського православного церковного собору УАПЦ 17-30 жовтня 1927 як єпископ Могилівської округи.

1926 кафедру мав у селі Яланець колишнього Ямпільського повіту.[4]

На початку 1929 митрополит Микола (Борецький) призначив його на архієрейське служіння до Уманської округи.

Учасник Надзвичайного церковного собору в Києві 28-29 січня 1930, де відбулася «самоліквідація» УАПЦ.

Після ліквідації УАПЦ стає архієпископом УПЦ.[2]

Згодом мешкав у місті Могилів-Подільський, 1934 був тимчасово ув'язнений. Вдруге заарештований 1937 року, а 29 грудня цього року Трійка при Київському обласному управлінні НКВД СССР присудила вбити його за «антирадянську діяльність». Невдовзі страчений.

Пізніше реабілітований посмертно.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Карабіневич Панас Сильвестрович  // Енциклопедія сучасної України
  2. а б Іван Теодорович. Архієпископ У. А. П. Ц. в Америці й Канаді. — НАН України. Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. — Видавництво «Архангельський глас», Києво-Михайлівський Золотоверхий монастир, Київська Православна Богословська Академія, 2009. — с.10
  3. Ієрархія УАПЦ часів Відродження в Україні (1921–1936)
  4. Іван Власовський. Нарис історії Української православної церкви. Ч. 1. — Нью-Йорк, Баунд-Брук, 1961. — с. 143

Джерела та літератураРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Зінченко А. Визволитися вірою: Життя і діяння митрополита Василя Липківського. К., 1997; Перший Всеукраїнський православний церковний собор УАПЦ, 14-30 жовт. 1921 р.: Документи і матеріали. К.-Львів, 1999; Другий Всеукраїнський православний церковний собор УАПЦ, 17-30 жовтня 1927 р.: Документи і матеріали. К., 2007.
  • Миколай Карабіневич // Ізборник[Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1962. — Т. 4. — С. 1519-1536.]