Капітан 3 рангу

Капіта́н 3 ра́нгу (лат. capitaneus — воєначальник, від лат. caput — голова) — військове звання старших офіцерів Військово-Морських Сил Збройних Сил України, а також деяких інших країн (Албанія, Російська Федерація та інші). В сухопутних військах відповідає військовому званню майор.

Капітан 3 рангу ВМС ЗСУ
Позначення	Військове звання Збройних сил України
Категорія звання	Старший офіцерський склад
Існування	з 1991
СВ ЗСУ еквівалент	Майор
ВПС ЗСУ еквівалент	Майор
НАТО еквівалент	OF-3

Попередній вигляд знаків розрізнення капітана 3 рангу ВМС ЗСУ

Звання капітана 3 рангу вище за капітан-лейтенанта і нижче за капітана 2 рангу.

Еквіваленти в військово-морських силах інших країн

У різних державах званню капітан 3 рангу відповідають як аналогічні за значенням слова, так й інші, в залежності від традицій, у яких розвивався флот. У державах, які перебували під впливом Російської імперії та СРСР (держави, які входили до Організації варшавського договору), розповсюджена назва за рангом корабля, яким керує відповідний офіцер, — «капітан 3 рангу». У державах, де в назві фігурує тип підпорядкованого корабля, розповсюджена назва «капітан корвету». Також розповсюджена форма звання «заступник командувача»: «лейтенант-командер» чи «командер-лейтенант».

Капітан 3 рангу

• У військово-морських силах Албанії — алб. Kapiten III-radhë,
• У військово-морських силах Болгарії — болг. Капитан III ранг,

Капітан корвету

• Німеччини та інших німецькомовних країн відповідає званню: корветтен-капітан (нім. Korvettenkapitän),
• У Франції — капітан корвета (фр. Capitaine de corvette),
• У Іспанії — ісп. Capitán de Corbeta,
• У Італії — італ. Capitano di corvetta,
• У Словенії — словен. Kapitan korvete,
• У Хорватії — хорв. Kapetan korvete,

Заступник командуючого

• Великій Британії (та Британської співдружності), а також у ВМС США — лейтенант-командер (англ. Lieutenant commander),
• У Латвії — латис. Komandleitnants,
• У Литві — лит. Komandoras leitenantas .

Інші випадки

• У Польщі — командор-підпоручник (пол. Komandor podporucznik).

Історія використання

Московська держава та Російська імперія

Чин капітана 3 рангу існував на флоті в період 1713—1732 та з 1750-х до 1764 року. Був запроваджений царем Петром Першим для командирів лінійних кораблів 3-го рангу. Чин увійшов до Морського статуту 1720 року, та в Табель про ранги 1722 року. Згідно з Табелем про ранги, капітан 3 рангу відносився до VIII класу та відповідав майорському чину в сухопутних силах та колезькому асесору цивільної служби.

Первинно (1713 рік) чин капітана 3 рангу був вищим за капітана 4 рангу і нижчим за капітана 2 рангу. У статуті 1720 року чин капітана 3 рангу вже був вищим за капітан-лейтенанта і нижчим за капітана 2 рангу.

УНР

У Військово-морських силах УНР звання капітана 3 рангу було відсутнє (як і на флоті колишньої Російської імперії), у сухопутних силах звання «майор» також було відсутнє. Нижчим за звання капітана 2-го рангу було звання старшого лейтенанта. Слід зауважити, що знаки розрізнення капітана 2 рангу УНР збігалися із сучасними знаками розрізнення капітана 3 рангу України (три смужки середнього розміру).

СРСР

Після скасування персональних військових звань, у Радянській Росії (а з 1922 року в СРСР) склалася система вжитку посадових рангів. Ще наказом від 16 січня 1919 року в Радянській Росії затверджуються посадові знаки розрізнення РСЧА, генетично не пов'язані з попередніми знаками розрізнення російської імперської армії. Знаки розрізнення Червоного Флоту, як і в попередні часів Тимчасового уряду базувалися на комбінації стрічок різної ширини. Уже в 1924 році наказом РВР СРСР № 807 від 20 червня 1924 року затверджені командно-стройові посади, з відповідники знаками розрізнення.

22 вересня 1935 року у СРСР були введені персональні військові звання. Серед інших з'явилося військове звання «капітан 3 рангу». Система військових звань здебільшого збігалася з колишньою системою військових чинів Російської імперії. Званню капітана 3 рангу, відповідало звання майор у сухопутних силах та авіації, та батальйонного комісару політичного складу (до 1942 року).

У 1940 році були введені генеральські та адміральські звання, які не мали прямого співвідношення зі старими званнями вищого командного складу. Декілька змінилося співвідношення звання у сухопутних силах до звання корабельного складу ВМС: капітан 1 рангу, став дорівнювати полковнику, а капітан 2 рангу — підполковнику. Капітан 3 рангу, як і раніше, дорівнював майору. У цей же час для інженерного складу корабельної служби вводяться нові звання, капітану 3 рангу дорівнював інженер-капітан 3 рангу.

Згідно з главою 4 наказу про введення персональних військових звань, командний та начальницький склад ВМС отримали знаки розрізнення у вигляді комбінації галунних стрічок різної ширини. Командний склад, військово-політичний та військово-технічний склади мали стрічки жовтого (золотого) кольору, інший начальницький склад білого (срібного) кольору. Колір між стрічками командний склад мав кольору мундиру, начальницький склад кольору служби. Знаками розрізнення капітана 3 рангу з 1935 року були три стрічки середнього розміру на рукавах, а з 1943 року ще і погони з двома просвітами і однією п'ятипроменевою зіркою (як у майора).

Ще перед введенням персональних військових звань, відповідні посадові знаки розрізнення використовували військовики 8-ї категорії (старший начсклад), що відповідало посаді «командир сторожового корабля». Галуни були завширшки 1,30 см. Над галунами розміщувалася п'ятипроменева зірка з красного сукна (діаметром в 4,5 см) з золотою облямівкою.

Звання проіснувало до розпаду СРСР у 1991 році і увійшло військову ієрархію більшості держав які утворилися на його уламках.

Військово-Морські сили України (з 1991 року)

Збройні сили України які утворилися під час розпаду СРСР, перейняли радянський зразок військових звань, а також радянських знаків розрізнення. За знаки розрізнення капітан 3 рангу мав три середні стрічки на рукаві, а також погони з двома просвітами на яких розміщувалися по одній середній п'ятипроменевій зірці (як у майора).

5.07.2016 року президент України затверджує «Проект однострою та знаки розрізнення Збройних Сил України». В Проекті серед іншого розглянуті військові звання та знаки розрізнення військовослужбовців. Змінюються знаки розрізнення військовослужбовців, відходячи від радянського зразку.

20.11.2017 виходить наказ Міністерства оборони України № 606 де уточнюються правила носіння і використання однострою військовослужбовцями. Для корабельного складу ВМС знаками розрізнення стають стрічки на рукавах та на погонах.

Знаками розрізнення капітана 3 рангу залишаються три стрічки середнього розміру.

Див. також

• Табель про ранги
• Адмірал

Посилання

• ЗАКОН УКРАЇНИ Про військовий обов'язок і військову службу [Архівовано 12 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
• Про положення про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців [Архівовано 12 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
• Статути збройних сил України [Архівовано 11 січня 2021 у Wayback Machine.]
• Воинские звания
• Символика армий России и мира
• International Encyclopedia of Uniform Insignia around the World [Архівовано 27 лютого 2011 у Wayback Machine.](англ.)
• Воинские звания
• Воинские звания военнослужащих России и СССР [Архівовано 19 січня 2009 у Wayback Machine.]
• Воинские звания [Архівовано 17 серпня 2011 у Wayback Machine.]
• Звания воинские [Архівовано 18 червня 2008 у Wayback Machine.]
• Титули, мундири, ордени в Російській імперії [Архівовано 8 серпня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
• Чини та звання [Архівовано 24 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
• Військові та цивільні чини і звання в Російській імперії, СРСР і РФ і знаки їх відмінності [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
• ЗАКОН УКРАЇНИ Про військовий обов'язок і військову службу [Архівовано 12 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
• Про положення про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців [Архівовано 12 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
• Президент затвердив нові предмети однострою та знаки розрізнення Збройних Сил України [Архівовано 11 січня 2021 у Wayback Machine.]
• Додаток до Наказу Міністра оборони України № 150 від 12 червня 1995 року, «Про введення в дію Правил носіння військової форми одягу військовослужбовцями Збройних Сил України» [Архівовано 4 грудня 2016 у Wayback Machine.]

Література

• Мурашов Г. А. Титули, чини, нагороди. 3-є видання. — СПб.:ТОВ "Видавництво «Полігон», 2003.—347(5)с. —ISBN 5-89173-148-7 (рос.)
• Ганічев П. П. Військові звання—М.: ДТСААФ, 1989. — 164с. —ISBN 5-7030-0073-4(рос.)
• Лівенцев Д.B. Короткий словник чинів і звань державної служби Московської держави та Російської Імперії в XV-початку ХХвв. [Архівовано 23 лютого 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
• Веремєєв Ю. Чини Російського Військового Флоту за Статутом Морському 1720 року. [Архівовано 11 травня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
• Устав морской о всем, что касается доброму управлению, в бытности флота на море. — СПб : При Императорской Академии наук, 1780.(рос. дореф.)
• Довідник з історії України. За ред. І. Підкови та Р. Шуста. — К.: Генеза, 1993 [Архівовано 10 квітня 2009 у Wayback Machine.].
• Victor L. Konyago, Orest V. Ladyzhynsky The Legion of Ukrainian Sich Riflemen. Badges, Medals, and Other Items—Toronto, Canada. Shevchenko Scientific Society, 2006 — 79c. —ISBN 0-9688187-5-7 (англ.)
• Военный энциклопедический словарь / Маршал Советского Союза Н. В. Огарков — председатель. — М. : Воениздат, 1984. — С. 572. — 300 000 прим. (рос.)
• Советский энциклопедический словарь. 3-е изд / А.М. Прохоров — гл. ред. — М. : Сов. энциклопедия, 1985. — С. 1028. — 1 000 000 прим. (рос.)
• Чмир, Микола. Відзнаки військових звань Українських збройних формувань 1917-1921 рр. // Військово-історичний альманах. — К., 2001. — № 2(3). — С. 92—109.

Молодше звання Капітан-лейтенант

ВМС ЗСУ Капітан 3 рангу

Старше звання Капітан ІІ рангу