Окіпна Раїса Миколаївна

акторка

Раї́са Микола́ївна Окіпна (до шлюбу Капшуче́нко; нар. 3 [16] лютого 1914(19140216) — пом. 6 листопада 1942) — українська акторка та підпільниця. Прима Київського оперного театру (під час німецької окупації — Grosse Oper Kiew). Під час Другої світової війни була учасницею київського радянського підпілля (в розвідувально-диверсійній групі Івана Кудрі).

Раїса Миколаївна Окіпна
Ім'я при народженні Раїса Миколаївна Капшученко
Народилася 3 (16) лютого 1914
Чернігів, Чернігівська губернія, Російська імперія
Померла 6 листопада 1942(1942-11-06) (28 років)
Київ
Національність українка
Громадянство  Російська імперія
 СРСР
Діяльність акторка
Роки діяльності ?-1942
Нагороди та премії
орден Вітчизняної війни

Життєпис ред.

 
батько Раїси, протоієрей Андріївського собору у місті Києві отець Микола Капшученко, 08.04.1957

Народилася у сім'ї священика Миколи Васильовича Капшученка, який після війни був настоятелем Андріївського собору у Києві, (1889—1959)[1] і Анастасії Павлівни Ковальківської. Дід по батькові, Василь Семенович Капшученко, був старшиною Хотівської волості Київського повіту Київської губернії. Рід Капшученків походить з села Пирогів (із 1957 року — частина Києва) Київського повіту Київської губернії.

В 1930-х, у зв'язку з арештом батька-священика, була виключена з музичного училища[2].

Працювала артисткою театру у Вінниці, прима Київського оперного театру (під час німецької окупації — Grosse Oper Kiew).

Мешкала на вулиці Чкалова (тепер Олеся Гончара), в будинку № 32.

Під час окупації разом з своєю подругою, майбутьбою агенткою радянської розвідки[3] Євгенією Бремер, врятувала життя і допомогла визволитись з-під варти щонайменше кільком солдатам РСЧА, в тому числі офіцерам з 4 дивізії НКВД, які потрапили в оточення[2] і яких, ймовірно, знала особисто до війни, коли батька викликали на допити[4].

Спецпідготовку не проходила, але, ймовірно, після порятунку офіцерів почала співпрацю з підпіллям. Маючи гарний голос і використовуючи свої знайомства з керівними працівниками окупаційної адміністрації, допомагала як звичайним людям, так і підпільникам, з якими була пов'язана[1]. У складі підпільної групи виконувала переважно завдання з постачання, забезпечення діяльності групи і добування інформації (отримання дозволів на переміщення за межі міста та інше).

Безспосередньої участі у організації зруйнування у 1941 році Хрещатика та Успенського собору Києво-Печерської лаври, як і в інших акціях, які приписують групі Івана Кудрі, ймовірно, не брала. Також сама участь групи у цих подіях піддається сумнівам. За однією із версій, були введені в дію керовані радіоміни[5][6][7], закладені у будівлі ще до початку війни, про існування яких Кудря і члени групи могли не знати. До наслідків діяльності групи відносять підриви комендатури і кінотеатру, повних співробітниками окупаційної адміністрації, хоч основним завданням групи була розвідувальна діяльність[4]. Від підпільників з Києва надходили важливі дані про події в місті, про розміщення і пересування військ, про діяльність Київського і Дарницького залізничних вузлів, про промислові об'єкти і аеродроми тощо[8].

5 липня 1942 року заарештована Гестапо разом з керівником Іваном Кудрею і кількома членами групи. Після арешту 4 місяці піддавалася знущанням і тортурам, метою яких було викриття радянського підпілля.

6 листопада 1942 року страчена[2][9][10].

Вшанування ред.

1965 року в Києві на честь Раїси Окіпної названо вулицю. Приблизно в цей самий час (1961 року[3]) матір Раїси намагалися виселити з квартири, звинувачуючи її в тому, що її донька співпрацювала з німецькими окупантами, жива і мешкає у США.[4]

За матеріалами життєвої історії Окіпної та її товаришів по групі в 1960-х була написана художня книга «Два роки над прірвою» за авторством Віктора Дроздова і Олександра Євсєєва[11], а 1966 року було знято одноіменну кінострічку.

Джерела ред.

Примітки ред.

  1. а б Архівована копія. Архів оригіналу за 6 червня 2013. Процитовано 15 січня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. а б в Архівована копія. Архів оригіналу за 26 грудня 2012. Процитовано 12 січня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. а б https://umoloda.kyiv.ua/number/3799/196/164138/
  4. а б в Архівована копія. Архів оригіналу за 1 жовтня 2016. Процитовано 15 січня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 12 квітня 2013. Процитовано 12 січня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. http://www.interesniy.kiev.ua/old/architecture/streets/khreshyatyk_str/kreschatik[недоступне посилання з червня 2019]
  7. Архівована копія. Архів оригіналу за 9 травня 2009. Процитовано 18 березня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  8. Архівована копія. Архів оригіналу за 21 квітня 2012. Процитовано 17 січня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  9. Архівована копія. Архів оригіналу за 26 вересня 2011. Процитовано 11 січня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  10. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 грудня 2007. Процитовано 11 січня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  11. http://www.e-reading-lib.org/chapter.php/138371/39/Chekisty._Kniga_1.html

Посилання ред.