Дроздов Віктор Олександрович

Ві́ктор Олекса́ндрович Дроздо́в (нар. 31 січня 1902(19020131)1 вересня 1966) — співробітник органів охорони правопорядку і державної безпеки, народний комісар внутрішніх справ Чечено-Інгушською АРСР, генерал-майор (1945).

Дроздов Віктор Олександрович
Народився31 січня 1902(1902-01-31)[1]
Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер1 вересня 1966(1966-09-01)[1] (64 роки)
Москва, СРСР
ПохованняВаганьковське кладовище
Країна СРСР
Діяльністьофіцер
Учасникнімецько-радянська війна
Військове званнягенерал-майор
ПартіяКПРС
Нагороди
Орден Леніна — 1945Орден Червоного Прапора  — 1943Орден Червоного Прапора  — 1944Орден Червоного Прапора  — 1948
Орден Червоного Прапора  — 1950Орден Суворова II ступеня — 1944
Медаль «За оборону Москви»
Медаль «За оборону Москви»
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «20 років перемоги у ВВВ» — 1965
Заслужений працівник НКВС— 1942Почесний працівник робітничо-селянської міліції — 1936

Біографія

ред.

З травня 1920 року в РСЧА. В органах державної безпеки з 1921 року.

Член ВКП(б) з 1927 року.

З 1 червня 1942 до 24 квітня 1943 року — начальник 3-го відділу 4-го Управління НКВС СРСР. З квітня до вересня 1943 року — начальник Відділу по боротьбі з бандитизмом (ВББ) НКВС СРСР. З 2 вересня 1943 до 9 травня 1944 року — нарком внутрішніх справ Чечено-Інгушської АРСР, потім до 22 травня 1945 року — начальник Управління НКВС Грозненської області.

У 1945 році перейшов в НКВД СРСР. У 1945–1947 роках — начальник відділу військовополонених оперативного управління Головного управління у справах військовополонених і інтернованих (ГУПВІ) НКВС—МВС СРСР.

З 23 березня 1947 до 28 жовтня 1950 року начальник управління «2-Н» і заступник міністра державної безпеки УРСР.

У 1950–1953 роках — начальник Бюро № 2 МГБ СРСР. У 1953 році звільнений по хворобі.

Брав участь в операції з ліквідації головнокомандувача УПА Романа Шухевича.

Звання

ред.

Нагороди

ред.

Див. також

ред.

Посилання

ред.
  1. а б в Петров Н. В. Кто руководил органами госбезопасности: 1941—1954Мемориал, 2010. — ISBN 966-95519-0-0