Відкрити головне меню

Вулиця Раїси Окіпної (Київ)

вулиця у Дніпровському районі Києва

Ву́лиця Раї́си Окі́пної — вулиця в Дніпровському районі міста Києва, житловий масив Лівобережний (історична назва — Микільська слобідка). Пролягає від вулиці Євгена Сверстюка до мосту через Русанівський канал, що сполучає вулицю з Русанівською набережною.

Вулиця Раїси Окіпної
Київ
Вулиця Раїси Окіпної у Києві.JPG
Вулиця Раїси Окіпної, вересень 2009 року
Місцевість Лівобережний масив
Район Дніпровський
Назва на честь Р. М. Окіпної
Колишні назви
Ярмаркова
Загальні відомості
Протяжність 900 м
Координати початку 50°27′00″ пн. ш. 30°35′52″ сх. д. / 50.450222° пн. ш. 30.597944° сх. д. / 50.450222; 30.597944Координати: 50°27′00″ пн. ш. 30°35′52″ сх. д. / 50.450222° пн. ш. 30.597944° сх. д. / 50.450222; 30.597944
Координати кінця 50°26′49″ пн. ш. 30°35′27″ сх. д. / 50.446972° пн. ш. 30.590833° сх. д. / 50.446972; 30.590833
Поштові індекси 02002
Транспорт
Найближчі станції метро Kiev Metro First Line logo.svg «Лівобережна»
Автобуси А 48, 49, 95, 108
Маршрутні таксі Мт 178, 245, 248, 249, 579
Зупинки громадського транспорту «Станція метро „Лівобережна“», «Вулиця Раїси Окіпної»
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі готель «Турист» (№ 2)
Навчальні заклади ЗОШ № 128
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11193
У проекті OpenStreetMap r451094
Мапа
CMNS: Вулиця Раїси Окіпної (Київ) на Вікісховищі

Прилучаються Русанівський канал і вулиця Флоренції.

ІсторіяРедагувати

Вулиця виникла в 1-й третині XX століття під назвою Ярмаркова. Сучасна назва на честь української радянської актриси та підпільниці Раїси Окіпної — з 1965 року[1]. Теперішня забудова — 1970-х років, однак ряд будинків було збудовано в 2000-х роках.

Установи та закладиРедагувати

ЗображенняРедагувати

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 20 липня 1965 року № 1270 «Про найменування та перейменування вулиць і площ м. Києва» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 8, спр. 410, арк. 186–191. Архівовано з першоджерела 14 вересня 2013.

ДжерелаРедагувати