Відкрити головне меню

Йоганнес «Ганнес» Траутлофт (нім. Johannes «Hannes» Trautloft; 3 березня 1912, Грособрінген12 січня 1995, Бад-Вісзе) — німецький пілот-ас, оберст люфтваффе вермахту, генерал-лейтенант люфтваффе бундесверу. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Йоганнес Траутлофт
нім. Johannes Trautloft
Народився 3 березня 1912(1912-03-03)
Грособрінген, Am Ettersberg[d], Ваймарер-Ланд, Тюрингія, Німеччина[1]
Помер 11 січня 1995(1995-01-11) (82 роки)
Бад-Вісзе, Місбах, Верхня Баварія, Баварія, Німеччина[1]
Громадянство
(підданство)
Flag of Germany.svg Німеччина
Діяльність офіцер, льотчик
Учасник Друга світова війна
Військове звання Генерал-лейтенант
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Золотий Іспанський Хрест з мечами
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом
Золотий німецький хрест
Великий офіцерський хрест ордена За заслуги перед ФРН

Зміст

БіографіяРедагувати

З 7 квітня 1931 по лютий 1932 року навчався у авіаційнй школі в Шлайсгаймі. Разом із Траутлофтом навчались інші майбутні аси — Вольфганг Фальк і Гюнтер Лютцов. 15 жовтня 1932 року поступив на службу в 15-й піхотний полк, згодом пройшов курс льотчика-винищувача в секретній авіашколі в Липецьку. Учасник громадянської війни в Іспанії, під час якої збив 4 літаки.

З 19 вересня 1939 по 24 серпня 1940 року — командир 3-ї групи 51-ї винищувальної ескадри. З 25 серпня 1940 по 5 липня 1943 року — командир 54-ї винищувальної ескадри «Зелене серце», в формуванні якої брав активну участь. Учасник Французької кампанії і боїв на радянсько-німецькому фронті.

Всього за час бойових дій здійснив 560 бойових вильотів і збив 54 ворожих літаки (не враховуючи 4 літаки, збитих в Іспанії), з них 45 — на Східному фронті.

В 1961 році вступив у люфтваффе бундесверу, в 1970 році вийшов у відставку.

НагородиРедагувати

Друга світова війнаРедагувати

  • Залізний хрест 2-го і 1-го класу
  • Авіаційна планка денного винищувача в золоті з підвіскою
  • Відзначений у Вермахтберіхт 5 разів
    • «Ескадрилья винищувачів під командуванням майора Траутлофта 26 червня здобула свою 500-ту повітряну перемогу.» (29 червня 1941)
    • «Винищувач Траутлофта зміг знищити кожен із 40 радянських літаків в Дюнабурзі (1 липня 1941)
    • «Ескадрилья винищувачів під командуванням майора Траутлофта вчора здобула свою 2000-ту повітряну перемогу.» (5 квітня 1942)
    • «Ескадрилья винищувачів під командуванням майора Траутлофта знищила свого 2000-го ворога на Східному фронті.» (20 червня 1942)
    • «Ескадрилья винищувачів під командуванням ооберст-лейтенант Траутлофта здобула свою 4000-ту повітряну перемогу.» (21 лютого 1943)
  • Лицарський хрест Залізного хреста (27 липня 1941) — за 20 повітряних перемог.
  • Німецький хрест в золоті (27 липня 1942)

Після війниРедагувати

БібліографіяРедагувати

  • Kriegs-Tagebuch von Hannes Trautloft – Grünherzjäger im Luftkampf 1940-1945,[3] VDM Heinz Nickel(2006), ISBN 978-3866190061
  • Fliegeranekdoten, Bechtle-Verlag, 1996, ISBN 978-3762804789
  • Die Grünherzjäger: Bildchronik des Jagdgeschwaders 54 (mit Ekkehard Bob und Werner Held), VDM Heinz Nickel (2002), ISBN 978-3925480652
  • Hals- und Beinbruch. Heitere Fliegerei, Motorbuch Verlag, 1995, ISBN 978-3879436392
  • Heitere Loopings, Bechtle, 1965
  • Fliegen ist schön, Bechtle, 1994
  • Oh diese Düsenjäger, Luftfahrt-Verlag Walter Zuerl, 1962

ЛітератураРедагувати

  • Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939-1945, Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, S. 749, ISBN 978-3-938845-17-2
  • OBERMAIER, E., Die Ritterkreuzträger der Luftwaffe, Hoffmann, 1989.
  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
  • Kurowski F., Oberleutnant Otto Kittel, Der erfolgreichste Jagdflieger des Jagdgeschwaders 54, Flechsig Verlag, Würzburg, 2007
  • а б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #124946291 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.