Збаржівка
Зба́ржівка — село в Україні, у Погребищенській міській громаді Вінницького району Вінницької області. Населення становить 457 осіб. Село розташоване за 21 км від центру громади, за 9 км від залізничної станції Наказне[1] та приблизно за 17 км від станції Ржевуська.
| село Збаржівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Вінницька область |
| Район | Вінницький район |
| Громада | Погребищенська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA05020210190027227 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1100 |
| Населення | 457 |
| Площа | 0,196 км² |
| Густота населення | 2331,63 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 22235 |
| Телефонний код | +380 4346 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°27′31″ пн. ш. 29°31′11″ сх. д. / 49.45861° пн. ш. 29.51972° сх. д.Координати: 49°27′31″ пн. ш. 29°31′11″ сх. д. / 49.45861° пн. ш. 29.51972° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
190 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 22200, Вінницька обл., Вінницький район, м. Погребище, вул. Б. Хмельницького, 77 |
| Сільський голова | Федюк Олександр Миколайович |
| Карта | |
  Збаржівка | |
 Збаржівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Географія ред.
Село Збаржівка розташоване у лісостеповій зоні північної області Придніпровської височини у північно-східній частині Вінницької області. Більша частина села лежить на правому березі річки Рось. Селом на сході, у центрі й на заході, протікають три різних за розмірами річки, що є притоками річки Рось — Супрунка й дві безіменні. Річечка, що протікає в середині села утворюється злиттям двох невеличких струмків. На річці Супрунці неподалік від місця впадіння у Рось утворено ставок, що називається Панським ставком.
На схід від села розташований Чорний ліc.
Адміністративна приналежність ред.
У 1880-х роках і до початку 20 століття село входило до складу Кашперівської волості Таращанського повіту Київської губернії.[2][3]
За радянщини село Збаржівка до 1960-х років входило до складу Плисківського району, потім перейшло до Погребищенського району, де воно — центр сільської Ради, якій були підпорядковані населені пункти Обозівка і Травневе.[1]
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Погребищенської міської громади.[4]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Погребищенського району, село увійшло до складу Вінницького району[5].
Історія ред.
Відомо, що вже у 1742 році (якщо це не помилка друку) в селі була церква,[6] хоча за версією «Історії міст і сіл Української РСР» село засновано пізніше — в 19 столітті.[1]
У книзі «Сказання про населені місцевості Київської губернії» (1864) Л. Похілевича, де село згадано як Збаражевка, подаються такі відомості про село:[6]
|
Збаражевка, село у північно-західному кутку, на кордоні повітів Бердичівського і Сквирського; від містечок – Борщагівки у 3-х, а від Джунькова у 4-х верствах. Лежить на правому боці Росі, а землі, яких налічується до 2177 десятин, дещо піщані. Нещодавно Маврикієм Туркулом Збаражовка продана Владиславу Олександровичу Діателовичу. Жителів обох статей 1032, у тому числі яких 94 римських католиків і 21 єврей.
Церква Свято-Покровська, 6-го класу; землі має 39 десятин; збудована 1742 року священиком Іоаном Похилевичем. |
|
1868 року мешканці Збаржівки та Княжної (нині Травневе) виступили проти місцевих поміщиків. Над селянами вчинили жорстоку розправу.[1]
У 1900 році в селі було 247 дворів, мешканців обох статей — 1421 людина, з них чоловіків — 704, жінок — 717. Головне зайняття мешканців — хліборобство, крім того, селяни відправлялися на заробітки у Херсонську губерню. В селі числилося 1926 десятин землі, з них належало поміщикам 735 десятин, церкві — 46 десятин, селянам — 1145 десятин. Поміщиком в селі був Павло Іванович Скибинський. Господарство в маєтку вів сам поміщик. Господарство велося за трипільною системою. В селі була 1 православна церква, 1 школа, 2 водяних млини і 1 млин грубішого помолу, що належали К. І. Кобцю і Л. В. Борзаковському, на яких працювало 10 осіб, 1 вітряк, що належав селянинові Глимейді, 5 кузень і 1 казений шинок. Громадський капітал на 1 січня 1900 року досяг суми у 2807 рублів, а продовольчий — у 2755 рублів. Пожежний обоз складався з 1 насосу й 4 бочок. Крім того, при селі Збаржівці П. І. Скибинському належала лісова сторожка «Чорний ліс», в якій був 1 двір і проживало 4 людини, з яких чоловіків — 2, жінок — 2.[3]
Під час Другої світової війни Збаржівку було окуповано фашистськими військами у другій половині липня 1941 року. Червоною армією село було зайняте 1 січня 1944 року.[7]
На початку 1970-х років в селі містилася центральна садиба колгоспу ім. Жданова. За колгоспом було закріплено 3196 га землі, у тому числі 2367 га орної. Господарство мало млин та олійню. Виробничий напрям колгоспу був рільничо-тваринницький. Видавалася колгоспна багатотиражна газета «Шлях до комунізму». Були восьмирічна школа, клуб, бібліотека; пологовий будинок та медичний пункт.[1]
Населення ред.
За переписом 2001 року в селі Збаржівка проживало 452 жителя, з яких 99,34 % визнали рідною мовою українську, 0,66 % — російську.[8]
| Рік | 1864[6] | ~ 1900[3] | 1971[1] | 1989[9] | 2001[10] |
| Кількість населення, чол. | 1032 | 1421 | 789 | 546 | 452 |
Пам'ятки ред.
В центрі села, біля сільського клубу, у 1966 році встановлено пам'ятник односельчанам, які загинули від рук фашистських загарбників у роки Другої світової війни. На гранітних плитах пам'ятника викарбувані 186 прізвищ тих, хто не повернувся з поля битви.[11] Тут згадані імена мешканців села Збаржівки та сусідніх сіл Травневого й Обозівки, що входять до складу Збаржівської сільської ради.
На місці масових поховань мешканців села, що загинули під час штучного Голодомору, вчиненого радянською владою, на кладовищі встановлено пам'ятний знак.
Відомі люди ред.
- Назарчук Арнольд Григорович — голова Київської міськради депутатів трудящих (1990), інженер, організатор виробництва в галузі приладобудування.
Транспорт ред.
Через село проходить маршрутний автобус з Погребищ до сіл Борщагівка й Довгалівка. Крім того, у селі зупиняється автобус, що проходить маршрутом Київ — Тетіїв.
До 2015 року між Збаржівкою і райцентром сусіднього району — Тетієвом — існувала лише грунтова польова дорога. У 2015 році ПП «Агросистема Плюс», яка орендує тут землі, побудувала насипну дорогу зі Збаржівки до Тетієва. Довжина дороги — майже 4 км. Дорога без асфальтового покриття, з щебеня і граніту. Матеріал для покриття було взято з місцевого гранітного кар'єру.[12]
Різне ред.
9 червня 2019 року близько 9 години на в'їзді в село біля Панського ставка з'їхав з проїзної частини та перекинувся в водойму автомобіль «Мерседес Спринтер», що перевозив хімікати для обробки сільськогосподарських рослин. Сталося загорання автомобіля, яке було в подальшому локалізоване. Через розгерметизацію частини ємностей з хімікатами частина їх потрапила у річку Супрунку і далі у Рось. Було встановлено, що гербіциди були викрадені з фермерських господарств Козятинського та Липовецького районів. Через цю аварію у Білій Церкві Київської області 9 червня 2019 року з 23 години тимчасово відключали водопостачання.[13]
Примітки ред.
- ↑ а б в г д е Збаржівка. // Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим. — С. 529.
- ↑ Zbarażowka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 513. (пол.)
- ↑ а б в Списокъ населенныхъ мѣст Кіевской губерніи. — К., 1900. (рос. дореф.)
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ а б в Л. Похилевич. Сказанія о населенныхъ мѣсностях Кіевской губерніи. — Кіевъ, въ тіпографіи Кіевопечерской лавры. — 1864. С. 455. (рос.)
- ↑ Вінниччина в період Великої вітчизняної війни 1941—1945 рр. Хроніка подій. — К.: Наукова думка, 1965. — С. 47.
- ↑ Збаржівка. // Розподіл населення за рідною мовою, Вінницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову. Банк даних Державної служби статистики України. Головне управління статистики у Львівській області. Процитовано листопад 2017.[недоступне посилання]
- ↑ Збаржівка. // Таблиця: 19A0501_061_005. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать. Банк даних Державної служби статистики України. Головне управління статистики у Львівській області. Процитовано листопад 2017.[недоступне посилання]
- ↑ Збаржівка. // Таблиця: 19A0501_07_005. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (осіб) - Регіон , Рік. Банк даних Державної служби статистики України. Головне управління статистики у Львівській області. Процитовано листопад 2017.[недоступне посилання]
- ↑ Пам'ятні місця Вінниччини. — Маяк, 1968. С. 77.
- ↑ Побудована дорога яка сполучила Тетіївский та Погребищенський райони. Ю Туб. Тетіїв.info. 2015. Процитовано 29 квітня 2024.
- ↑ Хімікати, що потрапили в річку, були викрадені – поліція. Українська правда https://www.pravda.com.ua. Українська правда. 9 червня 2019. Архів оригіналу за 16 червня 2019. Процитовано 15 червня 2019.
Джерела ред.
- Зба́ржівка // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974 — том Вінницька область / А. Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.529
Література ред.
- Матійко О. Нехай будуть і такі списки: [Включ. лист Є. М. Ковальчук із спогадами про голод в с. Збаржівка] // Сіл. вісті. — 1988. — 13 листоп.
- Лексика традиційного будівництва Поділля у світлі народних вірувань (на говірковому матеріалі села Збаржівка Погребищенського району Вінницької області) / А. В. Костюк // Філологічні студії. — Вінниця: ВДПУ ім. М. Коцюбинського, 2007. — Вип. 5. — С. 53-54.
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Збаржівка |
- Свідчення жителів села Збаржівка щодо голодомору 1932 - 1933 років у селі Збаржівка. https://pogrda.gov.ua. Погребищенська районна державна адміністрація. Процитовано 10 вересня 2020.[недоступне посилання]
- Погода в селі Збаржівка [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]