Відкрити головне меню

Захоплення Слов'янська (1917)

Захоплення Слов'янська — військова операція Червоної гвардії Москви в грудні 1917 під час Першої радянсько-української війни. Слов'янськ мав стратегічне значення, оскільки через нього лежав шлях на Донбас.

Захоплення Слов'янська
Українсько-більшовицьке протистояння на Донбасі
Привет из Славянска.jpg
Дата: 19 грудня (1 січня) 1918
Місце: Слов'янськ
Результат: Захоплення міста більшовиками
Сторони
Flag of the Russian Soviet Federative Socialist Republic (1918–1937).svg РСФРР Flag of the Ukrainian State.svg УНР
Командувачі
Рудольф Сіверс
Військові формування
Північна летюча група Чорний каральний курінь
Військові сили
300 бійців 200 гайдамаків

ІсторіяРедагувати

Наприкінці 1917 року міська дума Слов'янська визнала владу Української Центральної Ради. Для підтримання громадського порядку та оборони міста тут розмістився загін гайдамаків (200 козаків).

8 (21) грудня 1917 року московська червона гвардія під командуванням Антонова-Овсієнка без офіційного оголошення війни проникли на територію Української Народної Республіки. Однією з цілей в Україні для Антонова-Овсієнка було возз'єднатися з загонами Червоної гвардії Донбасу тим самим розірвати зв'язок України з Доном. На їх шляху знаходився Слов'янськ який контролювали гайдамаки.

По прибуттю до Харкова Антонов-Овсієнко найближчим завданням для червоноармійців поставив:

« Розчистити шляху в Донбас, перш за все в обхід Північно-Донецької залізниці. д. через Лозову - Слов'янськ. »

Центральному ВРК Донбасу Антонов-Овсієнко наказав через Константиновку Дружківку увійти в зв'язок з Слов'янськом, через який рудничні партизани повинні були отримати зброю.[1] Розташувавшись в Краматорську, рудничні червоноармійці далі на Слов'янськ не просувається і не вживали активних дій проти гайдамаків.

18 грудня в Харків прибули сильні загони Московських червоноармійців під командуванням Єгорова. Антонов-Овсієнко наказав йому вступити в командування всіма силами зведеного загону у Лозовій. У приписі також говорилося що Єгоров після заняття Лозової мав зайняти Слов'янськ силами двох рот. Того самого дня Лозова була зайнята без бою, і Муравйов на допомогу Єгорову надіслав до Лозової залишки Тверського революційного загону. Про це Муравйов писав:

« "Негайно пошліть їх і накажіть їм зайняти Слов'янськ, надайте їм сто чоловік своїх червоноармійців, щоб будь-що-будь зайняти Слов'янськ і там закріпитися."[2] »

За заняття Павлограда бронепоїздом Зайцева з групи Єгорова, після чого Антонов-Овсієнко наказав йому розвинути наступ у південному напрямку на Катеринослав і Крим, а для заняття Слов'янська Антонов-Овсієнко послав загін Рудольфа Сіверса.[3]

19 грудня (1 січня 1918) після короткого бою загін московських червоноармійців (300 бійців) вибили гайдамаків з міста, встановивши зв'язок з ревкомами і загонами Червоної гвардії Донбасу в Краматорську, Костянтинівці, Нікітовці та інших населених пунктів Донбасу.[4]

ПриміткиРедагувати

  1. Антонов-Овсеенко В. А. Записки о гражданской войне: Том 1. Стр 59
  2. Антонов-Овсеенко В. А. Записки о гражданской войне: Том 1. Стр 74
  3. Антонов-Овсеенко В. А. Записки о гражданской войне: Том 1. Стр 75
  4. Великая октябрьская социалистическая революция и победа советской власти на Украине Октябрь 1917г — февраль 1918. 1982,960 стр Стр.543

ДжерелаРедагувати

  • Антонов-Овсеенко В. А. Записки о гражданской войне: Том 1. — М.: Высший военный редакционный совет, 1924. — 271 с.;

ПосиланняРедагувати