Жорж Моріс Палеолог

Жóрж Морíс Палéолог (фр. Georges Maurice Paléologue; *13 січня 1859, Париж — †21 листопада 1944, Париж) — французький політик, дипломат, письменник.

Жорж Моріс Палеолог
фр. Maurice Paléologue
Жорж Моріс Палеолог
Надзвичайний і повноважний посол Франції в Росії
1914 — 1917
Попередник Моріс Бомпар
Наступник Жак Ербетт
Член Французької академії
у кріслі № 19
1928 — 1944
Попередник Шарль Жонар
Наступник Шарль де Шамбрен
Народився 13 січня 1859(1859-01-13)
Париж, Франція
Помер 21 листопада 1944(1944-11-21) (85 років)
Париж, Франція
Похований Пассі (кладовище)
Відомий як дипломат, історик, біограф, письменник
Громадянство Франція Франція
Освіта Ліцей Генріха IV і ліцей Людовика Великого
Нагороди
Великий офіцер ордена Почесного легіону

ЖиттєписРедагувати

Жорж Моріс Палеолог народився в Парижі, куди його батько революціонер і румунський підданий Олександру Палеологу, емігрував з історичної області Валахії[1], після невдалого замаху на принца Георге Бібеску під час революції 1848 року. Олександру був одним з трьох незаконнонароджених дітей Елізабет Векереску з однієї з найзнатніших дворянських сімей. Пізніше Зої, мати Елізабет, визнала всіх трьох незаконнонароджених синів своєї дочки — своїх онуків, давши їм дівоче прізвище матері. Румунське прізвище Палеологу у Франції трансформувалося в Палеолог.

Дипломатична кар'єраРедагувати

Літературна діяльністьРедагувати

У відставці продовжив успішно займатися активною літературною діяльністю, яку розпочав ще в 1887 році.

ПублікаціїРедагувати

  • Китайське мистецтво / L'Art chinois (1887)
  • Люк де Клап'є де Вовенарг / Vauvenargues (1890)
  • Альфред де Віньї / Alfred de Vigny (1891)
  • Профілі жінок / Profils de femmesProfils de femmes (1895)
  • Волосяниця / Le Cilice (1901)
  • Rome, notes d'histoire et d'art (1902)
  • Кнут / La Cravache (1904)
  • Справа честі / Le Point d'honneur (1907)
  • Данте. Його час, його твори, його геній / Dante, essai sur son caractère et son génie (1909)
  • Царська Росія під час світової війни / La Russie des tsars pendant la Grande Guerre (1921—1923)
  • Le Roman tragique de l'empereur Alexandre II (1923)
  • Les Entretiens de l'impératrice Eugénie (1928)
  • Олександра Федорівна — імператриця Росії / Alexandra Feodorowna, impératrice de Russie (1932)
  • Un prélude à l'invasion de la Belgique. Le Plan Schlieffen, 1904 (1932)
  • Guillaume II et Nicolas II (1935)
  • Alexandre Ier, un tsar énigmatique (1937)
  • Les Précurseurs de Lénine (1938)
  • Élisabeth, impératrice d'Autriche. L'hérédité sinistre des Wittelsbach (1939)
  • L'Écroulement du tsarisme (1939)
  • Aux portes du jugement dernier. Élisabeth-Féodorowna, grande-duchesse de Russie (1940)
  • Au quai d'Orsay à la veille de la tourmente. Journal, 1913—1914 (1947)
  • Journal de l'affaire Dreyfus, 1894—1899, l'affaire Dreyfus et le Quai d'Orsay (1955)
  • Le crépuscule des tsars, Mercure de France 2007, Journal de Maurice Paléologue lorsqu'il était ambassadeur de France en Russie de 1914 à 1917. Introduction de Nicolas Mietton, dont certains éléments sont repris ci-dessus.

Почесні звання та нагородиРедагувати

Постать у літературіРедагувати

БібліографіяРедагувати

  • Ferro Marc. The Russian Revolution of February 1917. Englewood Cliffs: Prentice Hall, 1972. P. 213—214.
  • Neagu Djuvara, Între Orient şi Occident. Ţările române la începutul epocii moderne, Humanitas publishing house, Bucharest, 1995. P. 131—132

ПриміткиРедагувати

  1. Nom donné aux Grecs habitant le quartier du Phanar à Constantinople
  2. Дипломатически представители на Франция в България[недоступне посилання з квітня 2019]
  3. МИРНИЙ ДОГОВІР МІЖ СОЮЗНИМИ ДЕРЖАВАМИ І ТУРЕЧЧИНОЮ, ПІДПИСАНИЙ В СЕВРІ 10-ГО СЕРПНЯ 1920 РОКУ Г. Жоржа Моріса Палеолога, Посла Франції, Генерального Секретаря Міністерства Закордонних справ

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати