Жимолость блакитна
Жи́молость блаки́тна[1], деревни́к блаки́тний[1], жи́молость голуба́[1][2] (Lonicera caerulea) — дерев'яниста рослина; вид роду жимолость родини жимолостеві.
| Жимолость блакитна | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Черсакоцвіті (Dipsacales) |
| Родина: | Жимолостеві (Caprifoliaceae) |
| Рід: | Жимолость (Lonicera) |
| Вид: | Жимолость блакитна (L. caerulea)
|
| Біноміальна назва | |
| Lonicera caerulea L., 1753
| |
Поширена в межах помірної зони всієї Північної півкулі. Росте в лісах, на прирічкових луках, в чагарниках.
Опис
ред.Листопадний кущ висотою до 2,5 м, з рудою продовгувато-розтрі́снутою корою, яка відшаровується. Жимолость досить швидко росте (20—30 см/рік), тривалість життя — 20—30 років. Листя еліптичне, майже сидячі, супротивні, 4—6 см довжиною і 3 см шириною.
Суцвіття в пазухах 1—3 пар нижніх листків. Квітки блідо-жовті, майже правильні, дзвоникува́ті. При́квітки шилоподібні або мечоподібні, довші чашечок.
Плід — продовгувато-еліптична темно-блакитна із сизим нальотом ягода. Ягоди їстівні і цінуються за ніжний аромат і гіркувато-кислий смак, що нагадує чорницю.
Значення і застосування
ред.
Рослина культивується в садах заради ягід і в декоративних цілях.
Дає медоносним бджолам багато нектару і пилку.
Її люблять за ранньолітній (вже на початку червня!) термін достигання ягід, зимостійкість до весняних заморозків (до мінус 8 градусів витримують квітки, бутони, зелені зав'язі), невимогливість до тепла в період вегетації. Дослідження біохімічного складу ягід за останні 25 років підтвердили дані про цінність, і навіть незамінність плодів жимолості для дієтичного і лікувального харчування.[джерело?] В плодах є 5-10 % цукрів, з них ¾ — глюкоза; 1,5-4,5 % кислот (до 90 % складає лимонна), до 0,8 % пектину. Є амінокислоти. Жимолость — справжня комора вітамінів і біологічно активних речовин. Аскорбінової кислоти (вітамін С) у 100 грамах плодів 30 — 50 мг, каротину, тіаміну (В1) 2800 мг. Є рибофлавін (В2), фолієва кислота (В9) і Р-активні речовини — найважливіші із біологічно активних речовин. У 100 грамах плодів 30-50 мг калію. Незалежно від місця вирощування в ягодах накопичується мідь і в малих дозах — цинк, стронцій, барій, йод. Плоди позитивно діють на серцево-судинну систему і компоненти крові. Ягоди жимолості здавна використовувались в народній медицині. У травниках XIX ст. — рецепти для профілактики і лікування різних хвороб з використанням ягід, листя і квіток. Плоди рекомендувались для зміцнення капілярів при гіпертонії, кровотечах через крихкість кровоносних судин, при розладах шлунково-кишкового тракту, при лікуванні жовчного міхура, малярії. Є дані, що настій листя і квітки застосовували як дезинфікуючий і профілактичний засіб при лікуванні очей і горла.
Високовітамінні не тільки ягоди в свіжому вигляді, але й продукти переробки: варення, яке схоже за смаком на вишневе, компоти, зокрема й асорті із суницею, джем, сік, який при купажуванні зберігає свій інтенсивний червоно-рожевий колір навіть при розведенні в 20 разів. Ягоди жимолості можна заморожувати і сушити.
Серед переваг жимолості — легкість насіннєвого і вегетативного розмноження. Це допомогло швидко створити високоякісні сорти жимолості і розробити технологію її вирощування. Кущі жимолості не придатні для створення односортових насаджень. Для отримання врожаю обов'язкове сумісне вирощування 3-4 сортів, як і при вирощуванні яблуні, вишні, сливи.
Класифікація
ред.Вид має 6 різновидностей та 2 підвиди:
- Lonicera caerulea var. altaica Pall.
- Lonicera caerulea var. cauriana (Fernald) B. Boivin
- Lonicera caerulea var. dependens (Regel ex Dippel) Rehder
- Lonicera caerulea var. edulis Turcz. ex Herder
- Lonicera caerulea var. emphyllocalyx (Maxim.) Nakai
- Lonicera caerulea var. villosa (Michx.) Torr. & A. Gray
Див. також
ред.Література
ред.- Якубів В. В. Рослини Камчатки // Рослини Камчатки : Польовий атлас / ІОРСР. — M. : Шлях, Істинна і Життя, 2007. — С. 224—225. — 1000 прим. — ISBN 978-5-98024-023-3.
- 1224. Lonicera pallasii Ledeb. (L. caerulea L. subsp. pallasii (Ledeb.) Browicz) — Жимолость Палласа // — M. — Т. 3. — 263 с.
Посилання
ред.- Жимолость голуба // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 160. — ISBN 5-88500-055-7.
Примітки
ред.- ↑ а б в Lonicera caerulea // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Lonicera caerulea // Довідник назв рослин України від Наукового товариства імені Шевченка, Лісівничої академії наук України, за участю працівників Державного природознавчого музею НАН України та студентів і викладачів Прикарпатського лісогосподарського коледжу; розробка вебресурсу: Третяк Платон Романович.
- ↑ Lonicera caerulea. Різновидності. Архів оригіналу за 18 січня 2010. Процитовано 26 березня 2013.
- ↑ Lonicera caerulea. Підвиди. Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 26 березня 2013.
- ↑ Lonicera caerulea subsp. kamtschatica. Архів оригіналу за 18 серпня 2020. Процитовано 26 березня 2013.
- ↑ Lonicera caerulea subsp. stenantha. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 26 березня 2013.
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |