Жимолость блакитна

вид рослин
(Перенаправлено з Жимолость голуба)

Жи́молость блаки́тна[1], деревни́к блаки́тний[1], жи́молость голуба́[1][2] (Lonicera caerulea) — дерев'яниста рослина; вид роду жимолость родини жимолостеві.

Жимолость блакитна
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Черсакоцвіті (Dipsacales)
Родина: Жимолостеві (Caprifoliaceae)
Рід: Жимолость (Lonicera)
Вид:
Жимолость блакитна (L. caerulea)
Біноміальна назва
Lonicera caerulea
L., 1753

Поширена в межах помірної зони всієї Північної півкулі. Росте в лісах, на прирічкових луках, в чагарниках.

Опис

ред.

Листопадний кущ висотою до 2,5 м, з рудою продовгувато-розтрі́снутою корою, яка відшаровується. Жимолость досить швидко росте (20—30 см/рік), тривалість життя — 20—30 років. Листя еліптичне, майже сидячі, супротивні, 4—6 см довжиною і 3 см шириною.

Суцвіття в пазухах 1—3 пар нижніх листків. Квітки блідо-жовті, майже правильні, дзвоникува́ті. При́квітки шилоподібні або мечоподібні, довші чашечок.

Плід — продовгувато-еліптична темно-блакитна із сизим нальотом ягода. Ягоди їстівні і цінуються за ніжний аромат і гіркувато-кислий смак, що нагадує чорницю.

Значення і застосування

ред.
 
Плід виду
 

Рослина культивується в садах заради ягід і в декоративних цілях.

Дає медоносним бджолам багато нектару і пилку.

Її люблять за ранньолітній (вже на початку червня!) термін достигання ягід, зимостійкість до весняних заморозків (до мінус 8 градусів витримують квітки, бутони, зелені зав'язі), невимогливість до тепла в період вегетації. Дослідження біохімічного складу ягід за останні 25 років підтвердили дані про цінність, і навіть незамінність плодів жимолості для дієтичного і лікувального харчування.[джерело?] В плодах є 5-10 % цукрів, з них ¾ — глюкоза; 1,5-4,5 % кислот (до 90 % складає лимонна), до 0,8 % пектину. Є амінокислоти. Жимолость — справжня комора вітамінів і біологічно активних речовин. Аскорбінової кислоти (вітамін С) у 100 грамах плодів 30 — 50 мг, каротину, тіаміну (В1) 2800 мг. Є рибофлавін (В2), фолієва кислота (В9) і Р-активні речовини — найважливіші із біологічно активних речовин. У 100 грамах плодів 30-50 мг калію. Незалежно від місця вирощування в ягодах накопичується мідь і в малих дозах — цинк, стронцій, барій, йод. Плоди позитивно діють на серцево-судинну систему і компоненти крові. Ягоди жимолості здавна використовувались в народній медицині. У травниках XIX ст. — рецепти для профілактики і лікування різних хвороб з використанням ягід, листя і квіток. Плоди рекомендувались для зміцнення капілярів при гіпертонії, кровотечах через крихкість кровоносних судин, при розладах шлунково-кишкового тракту, при лікуванні жовчного міхура, малярії. Є дані, що настій листя і квітки застосовували як дезинфікуючий і профілактичний засіб при лікуванні очей і горла.

Високовітамінні не тільки ягоди в свіжому вигляді, але й продукти переробки: варення, яке схоже за смаком на вишневе, компоти, зокрема й асорті із суницею, джем, сік, який при купажуванні зберігає свій інтенсивний червоно-рожевий колір навіть при розведенні в 20 разів. Ягоди жимолості можна заморожувати і сушити.

Серед переваг жимолості — легкість насіннєвого і вегетативного розмноження. Це допомогло швидко створити високоякісні сорти жимолості і розробити технологію її вирощування. Кущі жимолості не придатні для створення односортових насаджень. Для отримання врожаю обов'язкове сумісне вирощування 3-4 сортів, як і при вирощуванні яблуні, вишні, сливи.

Класифікація

ред.

Вид має 6 різновидностей та 2 підвиди:

Різновидності[3]
Підвиди[4]

Див. також

ред.

Література

ред.
  • Якубів В. В. Рослини Камчатки // Рослини Камчатки : Польовий атлас / ІОРСР. — M. : Шлях, Істинна і Життя, 2007. — С. 224—225. — 1000 прим. — ISBN 978-5-98024-023-3.
  • 1224. Lonicera pallasii Ledeb. (L. caerulea L. subsp. pallasii (Ledeb.) Browicz) — Жимолость Палласа //  — M. — Т. 3. — 263 с.

Посилання

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в Lonicera caerulea // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Lonicera caerulea // Довідник назв рослин України від Наукового товариства імені Шевченка, Лісівничої академії наук України, за участю працівників Державного природознавчого музею НАН України та студентів і викладачів Прикарпатського лісогосподарського коледжу; розробка вебресурсу: Третяк Платон Романович.
  3. Lonicera caerulea. Різновидності. Архів оригіналу за 18 січня 2010. Процитовано 26 березня 2013.
  4. Lonicera caerulea. Підвиди. Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 26 березня 2013.
  5. Lonicera caerulea subsp. kamtschatica. Архів оригіналу за 18 серпня 2020. Процитовано 26 березня 2013.
  6. Lonicera caerulea subsp. stenantha. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 26 березня 2013.